Рішення № 101364191, 25.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8715/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8715/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2021 адвокат Кардаш В`ячеслав Анатолійович, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з моменту звернення за таким призначенням, тобто з 19.05.2021, зобов`язавши відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника з 19.05.2021.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин, які надають право позивачу на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду 18.08.2021 відзиві на позов представник ГУПФ в Полтавській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивує посиланням на те, що тривалість страхового стажу ОСОБА_1 становить лише 7 років 7 місяців 29 днів, яких недостатньо для призначення пенсії по втраті годувальника. Додані ж до заяви довідки від 26.02.2020 №16 та від 24.03.2020 №02/18-181 не підтверджують період трудової діяльності позивача, оскільки видані на непідконтрольній українській владі території. Довідка від 10.08.2020 №2361-с, видана Російським державним архівом економіки містить прізвище " ОСОБА_2 ", а документи про зміну прізвища на " ОСОБА_3 " відсутні, тому врахувати періоди роботи зазначені у такій довідці не вбачається за можливе (а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 19.08.2021 до участі у справі залучено ГУПФ в Запорізькій області у статусі другого відповідача у зв`язку з тим, що вказаний орган приймав рішення по суті за заявою позивача.

У відзиві на позов ГУПФ в Запорізькій області від 03.09.2021 вказує на правомірність власного рішення з огляду на те, що у позивача наразі немає відповідного віку/стажу для призначення пенсії по втраті годувальника. При цьому вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню, оскільки таке повноваження відноситься виключно до компетенції органів Пенсійного фонду, в які суд не може втручатися (а.с. 57-60).

У відповіді на відзив від 10.09.2021 представник позивача вказує, що частина друга статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачає обов`язковою умовою для призначення пенсії по втраті годувальника наявність страхового стажу, такою умовою є лише досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (а.с. 65).

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

ОСОБА_1 (у дівоцтві - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з 07.05.1983, що підтверджується відміткою у паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданому Ворошиловським РВУМВС України в місті Донецьку 12.04.2000 (а.с. 12-14), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Консульством СССР на о. Шпицберген 07.05.1983 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.09.2008 (а.с. 9) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19.09.2008 Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області зроблено відповідний актовий запис №1138.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2019 у справі №554/4049/19, що набрало законної сили 04.11.2019, встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10-11).

11.05.2021 позивач звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника на підставі ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", додавши до заяви необхідні документи (а.с. 50).

Рішенням ГУПФ в Запорізькій області №163750012968 від 18.05.2021 (а.с. 36) їй відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки з наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить лише 7 років 7 місяців 29 днів. При цьому не враховано при визначенні права на пенсію ОСОБА_1 довідку №16 від 26.02.2020 та довідку №02/18-181 від 24.03.2020, що видані ТОВ "Діос" та адміністрацією міста Торез, які знаходяться на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Довідка №2361-2 від 10.08.2020 потребує перевірки, оскільки для призначення пенсії трудову книжку заявниця не надала, а в період роботи заявниця змінила прізвище відповідно свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 від 07.05.1983 (про що в довідці не зазначено).

Не погодившись із правомірністю мотивів відмови, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.

Частиною першою статті 37 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно із частиною першою статті 38 цього ж Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідне дотримання таких умов:

- наявність у годувальника на день його смерті відповідного страхового стажу;

- наявність непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який на день смерті годувальника був на його утриманні до таких осіб зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника;

- наявність у непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який на день смерті годувальника був на його утриманні пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

За змістом оскаржуваного рішення ГУПФ в Запорізькій області №163750012968 від 18.05.2021 підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника слугували обставини відсутності у неї достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Однак суд зазначає, що за приписами перелічених норм Закону №1058-IV таке поняття як страховий стаж є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону №1058-IV.

Для особи ж, яка претендує на отримання пенсії по втраті годувальника, умовою для її призначення є перебування на утриманні годувальника на день його смерті, як непрацездатного члена сім`ї, який досягнув віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу не відповідає приведеним вище положенням Закону №1058-IV.

Таким чином рішення ГУПФ в Запорізькій області від 18.05.2021 №163750012968 прийнято без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення суд визнає протиправним та скасовує у зв`язку з цим.

Відносно ж позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 19.05.2021, то така задоволеною бути не може, оскільки суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою в призначенні пенсії, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Водночас суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного відновлення прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУПФ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд присуджує позивачеві половину понесених ним судових витрат, що пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 454,00 грн, які слід стягнути з відповідача, який допустив порушення прав позивача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.05.2021 №163750012968.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 11.05.2021 про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун