Ухвала суду № 101363772, 24.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 листопада 2021 р. справа № 400/851/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянув заяву позивача про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020,

третя особаУправління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В,Миколаїв,54055,

про:визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 р. постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн. На виконання додаткового рішення 24.06.2021 видано виконавчий лист.

Позивачем направлено для виконання виконавчий лист до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, яка була останнім зареєстрована та прийнята до виконання.

01.11.2021 р. до суду надійшла заява від позивача про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що листом від 01.09.20212 р. №04-06/2-06/5538 її повідомлено про порядок задоволення вимог кредиторів, наявність великої черги виконавчих листів на виконанні і суттєву нестачу фінансування на погашення грошових зобов`язань. Також, листом від 29.10.2021 р. повідомлено, що виконавчі документи про стягнення з органів Пенсійного фонду України Миколаївської області не виконуються з 2015 року. Тому, на думку позивача, маються підстави для зміни способу виконання шляхом списання із Державної казначейської служби України кошти з єдиного казначейського рахунку на користь позивача.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

З огляду на те, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення, особливо актуальним стає дослідження та врахування позицій касаційного суд стосовно цього питання.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (постанова Верховного Суду України від 25.11.2015 р. у справі № 6-1829цс15, постанова Касаційного господарського суду від 11.04.2018 р. у справі № 904/1478/15).

Окрім того, суд зауважує, що КАС України не допускає можливості змінити спосіб чи порядок виконання рішення шляхом встановлення негайного виконання (як цього бажає стягувач), адже в такому випадку суд власне змінює не тільки спосіб чи порядок виконання рішення суду, а змінює часові межі виконання рішення суду, що є неприпустимим.

З листів Казначейської служби, які надані позивачем до заяви вбачається, що виконавчий лист зареєстровано та буде виконано в порядку черговості.

Тобто, відповідач не відмовляється виконати рішення суду, оскільки зазначена сума вже включена до відповідного Реєстру, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, для здійснення в подальшому її виплати.

Також необхідно зазначити, що судове рішення не може бути актом, який замінює алгоритм дій суб`єкта владних повноважень чи дію нормативно-правових актів, якими повинні керуватися суб`єкти владних повноважень при виконані своїх функцій.

Суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України.

Підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, проте в даному випадку рішення суду перебуває на виконанні і буде виплачено за черговістю погашення.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення або заміну способу та порядку виконання рішення.

Керуючись статтями 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, відмовити.

2. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя Є. В. Марич