Рішення № 101363697, 24.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1981/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державної фіскальної служби України про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Обставини справи.

ТОВ «Радехівський цукор» звернулося в суд з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, у якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року в сумі 125072,95 грн та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 308173,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі невчасно перерахували позивачу суму бюджетного відшкодування, а тому вони повинні сплатити пеню у відповідності до положень п.200.23 ст.200 ПК України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року, в сумі 125072 (сто двадцять п`ять тисяч сімдесят дві) грн. 95 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року, в сумі 308173 (триста вісім тисяч сто сімдесят три) грн. 51 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 6498 (шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постановою Верховного суду від 04 серпня 2021 року постановлено:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 6498 (шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Справу №813/1981/7 направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року залишити без змін.

Ухвалою від 02 вересня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 1, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, надійшов відзив в якому зазначає, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено чіткий порядок здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що здійснюється розпорядником бюджетних коштів на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Вказує, що Головним управлінням Казначейства надано докази того, що органами ДФС надавались лише висновки про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість без надходження узагальненої інформації, та такі поверталися без виконання і лише при надходженні висновку та узагальненої інформації було здійснено перерахування платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника. Відтак вказує, що у разі своєчасного подання органами ДФС узагальненої інформації до органів Казначейства, такої проблеми, щодо перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до встановлених строків, взагалі б і не виникло, і, відповідно, і не виникло б пені, що нараховується на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Отже вважає, що Головне управління Казначейства в процесі відшкодування податку на додану вартість діяло в межах наданих повноважень та у спосіб визначений нормативно- правовими актами, що регламентують механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість. Тому зазначає, що основна сума заборгованості по даній справі не була повернута позивачу не з вини Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме з вини податкового органу, оскільки саме податковим органом не надано узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що призвело до затримки виконання даних висновків, а відповідно і право на нарахування пені. З огляду на зазначене, Головне управління Казначейства вважає, що ним було дотримано всіх правових норм щодо відшкодування ПДВ на користь позивача і, шо саме дії податкового органу (невчасне подання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках) призвели до нарахування пені з відшкодування ПДВ. При цьому, Головне управління Казначейства наголошує на безпідставному стягненні судового збору у справі №813/1981/17 за рахунок бюджетних асигнувань саме Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, оскільки Головним управлінням Казначейства жодним чином не порушено право позивача на відшкодування ПДВ.

Відзиву на позовну заяву чи додаткових пояснень при новому розгляді справи від відповідача 2, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, та від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державної фіскальної служби України, не надійшло.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

20 вересня 2016 року позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року з Розрахунком суми бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у систем електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. Бюджетне відшкодування за цей період становило 5032146 грн 00 коп.

20 жовтня 2016 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року з Розрахунком суми бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у систем електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. Бюджетне відшкодування за цей період становило 10799091 грн 00 коп.

Зазначені суми були повернуті позивачу за серпень 2016 року - 27.12.2016, а за вересень 2016 року - 02.02.2017.

Ураховуючи те, що такі суми повернуті поза межами строків визначених пунктами 200.10 та 200.12 ст.200 ПК України, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року, в сумі 125072 (сто двадцять п`ять тисяч сімдесят дві) грн. 95 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року, в сумі 308173 (триста вісім тисяч сто сімдесят три) грн. 51 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 6498 (шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постановою Верховного суду від 04 серпня 2021 року постановлено:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 6498 (шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Справу №813/1981/7 направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року залишити без змін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №39).

Цей Порядок визначає Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (пункт 7 Порядку 39).

Пунктами 8, 9 Порядку №39 встановлено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З аналізу вищевикладених норм видно, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено чіткий порядок здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином відповідне відшкодування здійснюється розпорядником бюджетних коштів на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Судом встановлено, що кількість днів протермінування відшкодування суми бюджетної заборгованості в розмірі 5032146 грн. 00 коп. за серпень 2016 року становить 54 дні; відшкодування сум бюджетної заборгованості в розмірі 10799091 грн. 00 коп. за вересень 2016 року – 62 дні.

Як наслідок пеня на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року становить 125072 грн. 95 коп., а за вересень 2016 року – 308173 грн. 51 коп.

Відтак, порушення встановлених законом строків здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відбулось саме через протиправну бездіяльність відповідача 2, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягала у ненаданні узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Також суд встановив, що в день надходження від відповідача 2 про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, розпорядником бюджетних коштів здійснено відшкодування ПДВ на користь позивача, а саме 27 грудня 2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області провело відшкодування ПДВ на користь ТОВ “Радехівський цукор” у сумі 5032146,00 грн., визначеній у висновку від 21 жовтня 2016 року № 1553-07, відповідно до узагальненої інформації №36 щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформованої за зверненнями головних управлінь ДФС, яка надійшла 23 грудня 2016 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Суд також встановив, що 02 лютого 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області провело відшкодування ПДВ на користь ТОВ “Радехівський цукор” у сумі 10799091,00 грн., визначеній у висновку від 13 січня 2017 року № 23-48, відповідно до узагальненої інформації №1 щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформованої за зверненнями головних управлінь ДФС, яка надійшла 01 лютого 2017 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Таким чином, суми ПДВ, що підлягали відшкодуванню ТОВ “Радехівський цукор” з бюджету позивачу: за серпень 2016 року відшкодовані 27 грудня 2016 року, а за вересень 2016 року – 02 лютого 2017 року, тобто поза межами строків визначених пунктами 200.10 та 200.12 ст.200 ПК України.

Враховуючи наведені обставини та висновки Верховного суду в постанові від 04.08.2021, суд дійшов, що стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань слід покласти на відповідача 2, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, яким було порушено право позивача на відшкодування ПДВ.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (ЄДРПОУ 39292197) та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39440996) станом на дату розгляду даної справи, знаходяться в стані прининення однак не ліквідовані.

Разом з тим, судом встановлено згідно платіжного доручення №25865 від 04.04.2017, що сплачений судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом становить 6389,40 грн (т.1, а.с.3) та згідно з платіжним дорученням 323690 від 19.10.2017 становить 109,30 грн.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 6498 грн (шість тисяч чотириста дев`яносто гривень) 70 копійок необхідно стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 262, 294, 295, КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11 Г; код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (пр. Юності, 39, с. Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250; код ЄДРПОУ: 36153189) сплачений судовий збір в сумі 6498 грн (шість тисяч чотириста дев`яносто гривень) 70 копійок

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24.11.2021.

Суддя Коморний О.І.