Рішення № 101363576, 25.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

справа №380/16318/21

провадження № П/380/16521/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відмові щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі фактичних збитків – 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно норми ч.4 ст. 54 Закону України №796-ХІІ у редакції до внесених змін Законом України №76-VIII від 28.12.2014 відповідно до вимог п.3 резолютивної частини Конституційного Суду України №10р(ІІ)2021 від 07.04.2021;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відмові щодо нарахування та виплаті ОСОБА_1 шкоди, завданої внесеною зміною Законом України №76-VIII відповідно до вимог п.4 резолютивної частини Конституційного Суду України №10р(ІІ)2021 від 07.04.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі фактичних збитків – 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно норми ч.4 ст. 54 ЗУ №796-VIII від 28.12.2014 відповідно до вимог п.3 резолютивної частини Конституційного Суду України №10р(ІІ)2021 від 07.04.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 шкоди, завданої внесеною зміною Законом України №76-V

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач має право на перерахунок його пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України, у зв`язку з чим звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з відповідною заявою. Однак відповідач вказаного перерахунку не зробив, а лише надав відповідь, в якій зазначив, що наразі чинним законодавством не передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону №796-ІІ, зокрема по ІІ групі інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.10.2021 за вх. №78136 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом міністрів України, тому частина 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 № 230/96-ВР застосуванню не підлягає. Чинним законодавством України не передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону № 796-ХІІ, зокрема по 2 групі інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

07.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок його пенсії виходячи з 8-го розміру мінімальних пенсій за віком з 07.04.2021 та відшкодувати шкоду, яку позивач зазнав з 01.11.2011.

Листом № 9924-9071/Д-52/8-1300/21 від 29.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) текст статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII) викладено у такій редакції:

“Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань”.

Конституційний Суд України рішенням від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 у справі № 3-333/2018(4498/18) визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частина третя статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною та такою, що втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України вищевказаним рішенням зобов`язав Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

У разі не приведення вищевказаного нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 6 червня 1996 року.

01.07.2021 набрав чинності Закон України від 29.06.2021 № 1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 1584) у частині визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів мінімальних пенсійних виплат.

Згідно з пунктом 2 частини 1 Закону № 1584 частину 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, згідно з якою в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності II групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим за 4800 грн.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

В зв`язку з чим, частина 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР застосуванню не підлягає.

Крім того, позивачем не наведено чинних норм, якими передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону № 796, зокрема по 2 групі інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У відповідності до ст. 151-1 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

Згідно зі статтею 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як свідчать матеріали справи, на час розгляду заяви позивача від 07.07.2021 про проведення перерахунку пенсії, виходячи з 8-го розміру мінімальних пенсій за віком з 07 квітня 2021 року, положення частини 3 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, з врахуванням пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України (Другий Сенат) від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 справа № 3-333/2018(4498/18), були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.

Отже, відмовляючи у перерахунку пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у даному випадку діяло в межах та у спосіб, що визначений законом.

Щодо вимоги про винесення рішення про відшкодування шкоди, якої позивач зазнав внаслідок дій частини 3 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ починаючи з 01.01.2015, то суд зазначає, що пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування шкоди, якої позивач зазнав внаслідок дії частини 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ є похідною від позовної вимоги зобов`язання провести перерахунок пенсії виходячи з 8-го розміру мінімальних пенсій за віком з 07.04.2021.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.