Рішення № 101363416, 25.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10609/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Львівській області визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління МВС у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області в частині визначення розміру компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб;

- стягнути із Головного управління МВС України у Львівській області в користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб в розмірі 29319,12 гривень (двадцять дев`ять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 12 копійок);

- зобов`язати Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що утримується із суми компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивача, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 380/8718/20 зобов`язано Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 діб. На виконання рішення суду відповідачем нараховано компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 діб, проте виходячи із середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 в 39,31 гривень. Вказує, що з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 1.380.2019.002507 розмір грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 діб повинен становити 29319,12 гривень (227,28 x 129), а не 5071,57 гривень. Окрім того, під час виплати позивачу компенсації за невикористану в році звільнення відпустку в сумі 29319,12 гривень підлягають застосуванню положення Порядку № 44 та п. 168.5 Податкового кодексу України.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до особової картки № НОМЕР_1 на грошове забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення зі служби були встановлені наказами такі види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад 580 грн.; оклад за спеціальним званням 125 грн.; надбавка за вислугу років (25%) 243,75 грн. Відтак, відповідно до довідки - розрахунку виплата компенсації за невикористані дні відпустки згідно з рішенням Львівського окружного адміністративної суду від 21.12.2020 по справі №380/8718/20 становить 1218,75 грн : 31 х 129 = 5 071,57 гривень. Також зазначає, що суми, які суд визначає до стягнейня з роботодавця на користь працівника (у разі задоволення позовної вимоги про стягнення компенсації за невикористані відпустки), обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , в період з 03.05.2003 року по 26.03.2019 року проходила службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

Згідно наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 26.03.2019 року №5о/с, позивача з 26.03.2019 року звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за ст.64 п.«з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.03.2019 року №200о/с прийнято із 27.03.2019 року на службу до поліції та призначено переможцем конкурсу ОСОБА_1 , на посаду дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №1.380.2019.002507, яке набрало законної сили 28.01.2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Зокрема, зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області провести ОСОБА_1 на дату звільнення із органів внутрішніх справ (26.03.2019 року) розрахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 16.09.2015 року по 26.03.2019 року із зазначенням вказаного у наказі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області по особовому складу.

На виконання цього судового рішення відповідачем 11.03.2020 року видано наказ №1262о/с, згідно п.3 якого кількість діб невикористаних відпусток за період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ, у т.ч. у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 16.09.2015 року по 26.03.2019 року, становить 129 діб.

03.09.2020 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за невикористану в році звільнення із органів внутрішніх справ відпустку в кількості 129 діб.

Листом відповідача від 28.09.2020 року №Л-9/17/01-2020 відмовлено представнику позивача в задоволенні його заяви з посиланням на те, що в наказі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №2262о/с від 11.03.2020 року не зазначено про виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані відпустки. Вказані вище обставини встановлені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №380/8718/20, що набрало законної сили. Відтак, такі обставини не підлягають доказуванню в силу ч. 4 ст. 78 КАС України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні відпустки, позивач звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №380/8718/20, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №380/8718/20 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області видано наказ від 12.03.2021 № 1291 о/с, відповідно до якого наказано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

Відповідно до довідки розрахунку на виконання наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 12.03.2021 № 1291 о/с нараховано грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб в розмірі 5071, 57 гривень. Для розрахунку враховано посадовий оклад 580 грн.; оклад за спеціальним званням 125 грн.; надбавка за вислугу років 243,75 грн. Відтак, 1218, 75 гривень (грошове забезпечення на день останнього звільнення станом на 26.03.2019) поділено на 31 (кількіссть днів у місяці звільнення) х 129 (кільківсть днів невикористаної відпустки).

Позивач, не погоджуючись із визначеною сумою грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб, звернулась із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.13 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (абз.3 п.15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»).

За змістом п.«з» ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення №114), у відповідності до якого позивача звільнено з органів внутрішніх справ, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.

Згідно з п.56 Положення №114, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Аналізуючи зміст вищевказаних норм, а також наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 26.03.2019 року №5о/с «Про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України» та наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.03.2019 року №200о/с про прийняття на службу до поліції та призначення переможців конкурсу, слідує висновок, що позивач прийнята на службу до поліції як переможець конкурсу за спеціальними умовами, визначеними у п.п.9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», зокрема: являється колишнім працівником міліції, яка виявила бажання проходити службу в поліції, відповідала вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію», та упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону прийнята на службу до поліції шляхом проходження конкурсу. Суд вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №380/8718/20, що набрало законної сили, встановлено право позивача на нарахування та виплату грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №380/8718/20 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області видано наказ від 12.03.2021 № 1291 о/с, відповідно до якого наказано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

Відповідно до довідки розрахунку на виконання наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 12.03.2021 № 1291 о/с нараховано грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб в розмірі 5071, 57 гривень. Для розрахунку враховано посадовий оклад 580 грн.; оклад за спеціальним званням 125 грн.; надбавка за вислугу років 243,75 грн. Відтак, 1218, 75 гривень (грошове забезпечення на день останнього звільнення станом на 26.03.2019) поділено на 31 (кількість днів у місяці звільнення) х 129 (кільківсть днів невикористаної відпустки).

Суд вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №1.380.2019.002507, яке набрало законної сили 28.01.2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Спеціальними нормами законодавства не врегульовано порядок обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зв`язку із чим застосуванню підлягають норми загального законодавства.

Єдиним нормативним документом, який визначає порядок обчислення середнього заробітку, являється Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року. Згідно п. 2 цієї Постанови її чинність поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Згідно підпункту з) пункту першого Порядку, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Середня заробітна плата в даному випадку обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 3 частини 2 Порядку); час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався середній заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац 6 частини 2 Порядку).

Оскільки ОСОБА_1 в періоди звільнення із органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством не працювала з поважних причин, і за нею не зберігався середній заробіток, вказані періоди виключаються з розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів\годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Так в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №1.380.2019.002507, яке набрало законної сили 28.01.2020 встановлено згідно даних про нарахування і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2013 рік, наданих УМВСУ на Львівській залізниці, грошове забезпечення ОСОБА_1 за травень 2013 становило 4204,60 гривень, а за червень 2013 - 4204,60 гривень, а всього - 8409,20 гривень. Число відпрацьованих позивачкою робочих днів в травні 2013 року - 19, в червні 2013 року - 18. Відповідно, середньоденне грошове забезпечення позивачки становить 227,28 гривень ((4204,60+4204,60):(19+18)). При цьому із розрахункового періоду виключено час, протягом якого ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством та з поважних причин не працювала і за нею не зберігався середній заробіток. В силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, до виплати позивачу підлягала компенсація за невикористану в році звільнення відпустку в розмірі 29319,12 гривень (129 діб невикористаної відпустки х 227,28 гривень середнього грошового забезпечення).

Окрім того, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування та виплату позивачу грошової компенсації слід проводити з врахуванням п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Львівській області визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області в частини визначення розміру компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

3. Стягнути із Головного управління МВС України у Львівській області в користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб в розмірі 29319,12 гривень (двадцять дев`ять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 12 копійок).

4. Зобов`язати Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що утримується із суми компенсації за невикористану в році звільнення ОСОБА_1 відпустку у кількості 129 (сто двадцять дев`ять) діб.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2021.

Суддя Костецький Н.В.