Ухвала суду № 101363000, 22.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 листопада 2021 року м. Київ № 320/14066/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення XIV сесії VIII скликання Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області №494.5/60 від 10.09.2021, як невідповідне ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України;

- зобов`язати Білогородську сільську раду Бучанського району Київської області надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селі Стоянка Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, яка зазначена місцем розташування на графічних матеріалах доданих до заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 02.08.2021, у порядку і спосіб, передбачені ст.118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з недоліками позовної заяви, а саме з несплатою судового збору.

У зазначеній ухвалі вказано, що недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. або належні докази та підстави щодо звільнення від сплати судового збору.

До суду 15.11.2021 від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду від 10.11.2021.

Розглянувши позовну заяву та заяву про виконання ухвали суду від 10.11.2021, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на таке.

Так, зі змісту мотивувальної частини ухвали суду від 10.11.2021 встановлюється, що підставою для залишення позовної заяви без руху була її невідповідність вимогам ч. 3 ст. 161 КАС.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. за 1 (одну) вимогу немайнового характеру. Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у належному розмірі.

Крім того, в позовній заяві позивач вказує, що не має можливості сплатити судовий збір, оскільки офіційно не працює у зв`язку з навчанням на денній формі у Київському національному університеті технологій та дизайну у м. Києві, просить звільнити від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону №3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону №3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Суддею встановлено, що до позовної заяви та до заяви про виконання ухвали суду від 10.11.2021 на підтвердження заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб від 17.10.2021 виданих Державною податковою службою України, з яких вбачається, що у позивача відсутній дохід за період 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року.

Однак, позивач зазначає, у позовній заяві та у заяві про виконання ухвали суду від 10.11.2021, та заперечує, що він є студентом, не працює і не отримує стипендії, інших соціальних виплат та/чи іншого доходу.

В ухвалі суду від 10.11.2021, запропоновано позивачеві сплати судовий збір або надати до суду в належні докази та підстави щодо звільнення від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону №3674-VI передбаченні пільги щодо сплати судового збору та в ч.1 даної статті передбачений перелік осіб, які можуть бути звільненні від сплати судового збору.

Проте, позивач не надав таких доказів, які підтверджують те, що він звільнений від сплати судового збору, а повторно надав до суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб від 17.10.2021 виданих Державною податковою службою України.

Суддя вказую, що дійсно відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Проте, як зазначено вище, позивач навчається в університеті та у нього взагалі відсутній дохід, тому можна дійти висновку, що позивач перебуває на утриманні у своїх батьків оскільки доказі того, що він не перебуває на утриманні батьків він не надав.

Аналіз правового інституту звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічне твердження зазначене у Постанові Пленум Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір».

При цьому повідомлені обставини неналежного матеріального стану позивача та надані докази не можуть бути безумовною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на те, що факт того, що позивач не працює і не отримує стипендії та інших соціальних виплат, не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення розміру судового збору.

Щодо неможливості працювати в зв`язку з навчанням на денній формі слід зазначити, що за ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 215/3329/19.

Суддя вважає, що подання позивачем необґрунтованої та непідтвердженої відповідними доказами заяви про усунення недоліків позовної заяви, свідчить про необґрунтоване використання позивачем наданих йому процесуальних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, оскільки позивачем у строк, встановлений судом, не усунуто недоліки позовної заяви, вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати (вручити) позивачеві (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.