Рішення № 101362877, 25.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р. справа № 300/2098/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0028640713 від 26.11.2020,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0028640713 від 26.11.2020.

12.05.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за наслідками проведеної перевірки дійшов помилкових висновків про зберігання позивачем пального, перевіркою встановлено лише факт придбання пального на підставі відповідних накладних, фактичну наявність пального не встановлено, а виявлені під час перевірки обставини не є порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Вважає, що такі висновки ґрунтується виключно на припущеннях, тому прийняте за результатами такої перевірки рішення про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що під час перевірки позивача посадовими особами відповідача встановлено реалізацію ним пального за період з 05.09.2018 до 12.09.2018 на суму 58 705 гривень без реєстрації платника акцизного податку. Відповідно до декларацій акцизного податку, поданих за вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року позивач задекларував залишки палива в кількості 8 100 л. ТзОВ «Коломиянафтозбут» склало відповідні акцизні накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних 09.10.2018 на реалізаціє позивачу палива кількістю 8 100 л. Позивач під час перевірки не надав документів щодо зберігання, реалізації палива та списання паливно-мастильних матеріалів. Перевіркою встановлено зберігання з 01.07.2019 до 23.10.2020 пального без ліцензії, відомостей про місце зберігання залишків 8 100 л. пального позивач не надав.

Позивач направив відповідь на відзив з викладом пояснень щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, обґрунтованих тим, що 23.08.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності – роздрібна торгівля пальним. 27.12.2018 припинив підприємницьку діяльність. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» за № 2628-VIII від 23.11.2018 внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі паливом запроваджено, які набрали чинності з 01.07.2019. На момент здійснення господарської діяльності зберігання пального не визнавалися вказаним законом як правопорушення, а дія норм законодавства немає зворотної дії в часі.

Щодо твердження відповідача про зберігання позивачем пального без ліцензії за період з 31.12.2018 до 23.10.2020, позивач у відповіді на відзив, суду пояснив, що інспектор обмежився лише описом факту придбання пального та тільки на підставі акцизних накладних станом на 23.10.2020, встановивши залишок 8 100 л. палива та не встановивши факт та місце його зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. Документи, що підтверджують придбання пального у ТзОВ «Коломиянафтозбут» у кількості 8 100 л. на є беззаперечним доказом зберігання такого пального. В акті перевірки не вказано безспірних доказів наявності та зберігання такого пального в цистернах автозаправної станції ZNS. Вказана кількість пального була протокольно 12.09.2018 передана позивачу під зберігання як фізичній особі в якості речових доказів у рамках кримінального провадження.

Позивач правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

23.08.2018 Коломийською районною державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , основний вид діяльності – роздрібна торгівля пальним. З 27.08.2018 взято на облік в Коломийській ДПІ Коломийського управління Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. 27.12.2018 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В період з 23.10.2020 до 29.10.2020, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 1279 від 23.10.2020 року головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.08.2018 до 23.10.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27.08.2018 до 23.10.2020 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи – платника податку ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 27 серпня 2018 року до 23 жовтня 2020 року» за № 272-09-19-07-13-3045910452 від 05.11.2020.

Відповідач, на підставі акта перевірки за № 272-09-19-07-13-3045910452 від 05.11.2020, за порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», податковим повідомленням-рішенням за № 0028640713 від 26.11.2020 застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 500 000 гривень.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 500 000 гривень слугували висновки перевірки про зберігання позивачем пального з 01.07.2019 до 23.10.2020 без наявності ліцензії на зберігання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 даного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

На підставі вказаного вище акта перевірки, суд встановив, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2018 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Західнафтосервіс» укладено договір оренди автозаправочної станції в АДРЕСА_1 , загальною площею 79,6 кв.м в цілому (резервуарний парк, паливо-роздатні колонки та інше майно, яке необхідне для функціонування АЗС.).

Відповідно до декларацій акцизного податку за вересень № 9229560845 від 21.10.2018, за жовтень № 9257620001 від 20.11.2018, за листопад № 9308292097 від 21.01.2019, за грудень 2018 року за № 9308293194 від 21.01.2019 року фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 задекларовано залишки палива 8 100 л, а саме: важкі дистиляти (газойлі) – 1 900 л., бензини моторні з вмістом свинцю – 5 200 л., бензини моторні з вмістом свинцю – 1 000 л.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коломиянафтозбут» склало акцизні накладні за № № 901, 902, 903, 904 905 від 13.09.2018, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних 09.10.2018 на реалізацію палива фізичній особі - платнику податку ОСОБА_1 .

Суд, враховуючи встановлені обставини та вказані норми права, зазначає, що на момент здійснення та припинення позивачем підприємницької діяльності за ним задекларовано залишки пального в обсязі 8 100 л. Доказів щодо фактів використання чи реалізації відповідного обсягу пального у господарських чи інших цілях, як до припинення підприємницької діяльності так і після внесення, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” за № 2628-VIII від 23.11.2018, змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, які набрали чинності з 01.07.2019, позивач не надав, ліцензію на право зберігання пального позивач не отримував, тобто даних правовідносинах має триваючий факт зберігання позивачем 8 100 л. пального без ліцензії на право зберігання пального.

Як наслідок, суд погоджується з висновками акта перевірки про зберігання позивачем пального без наявності ліцензії на зберігання.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень.

За таких обставин, є правомірним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за № 0028640713 від 26.11.2020 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 500 000 гривень, а заявлені позовні вимоги необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43142559) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0028640713 від 26.11.2020, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.