Рішення № 101362771, 25.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2021 року Справа № 280/8015/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 11 628, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 11 628,34 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, з урахуванням наданих додаткових пояснень, просить стягнути з відповідача податковий борг.

На письмовий запит суду отримано відповідь (вх. 54232 від 21.09.2021) з Семенівської сільської ради про підтвердження реєстрації місця проживання відповідача (а.с.35).

Ухвалою судді від 27.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що податкові зобов`язання не були узгоджені, тому відповідач не має законних підстав вимагати від позивача сплати боргу. Податкове повідомлення-рішення № 0020715-5607-0832 від 22.05.2019 на адресу позивача не надходило, а тому позивач не знав і жодним чином не міг знати про необхідність його сплати. Таким чином, грошове зобов`язання, яке визначене в податкових повідомленнях-рішеннях як сума боргу, не набули статусу узгоджених через неотримання податкових повідомлень-рішень за адресою реєстрації та проживання. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується податкова заборгованістьз податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 11 628,34 грн.

Так, заборгованість виникла на підставі наступного:

Відповідно до п.п 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України Обчислення суми додатку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно з положенням п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, : окрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПКУ Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом Нормування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про ^становлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до підпункту 266.10.3. пункту 266.10. ст. 266 ПКУ податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (1095 дні).

Згідно даних ІТС «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_1 крім іншого перебуває перебуває: житловий будинок загальною площею 221,9 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведених даних та відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було сформовано податкове повідомлення-рішення:

- № 0020715-5607-0832 від 22.05.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 8 003,77 грн. за податковий період 2018 рік., яке було направлено 30.07.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_2 . Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

- № 0053396-5605-0832 від 15.07.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 2 990,40 грн. за податковий період 2019 рік., яке було направлено 28.07.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача АДРЕСА_1 , яке вручено особисто Найдишу 01.08.2020.

ОСОБА_1 оскаржував податкове повідомлення-рішення №0053396-5605-0832 від 15.07.2020 року у судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №280/8573/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено у повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 року №280/8573/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 без змін.

Крім того, відповідачу нарахована пеня у розмірі 634,17 гри.

Щодо посилань позивача, що ППР № 0020715-5607-0832 від 22.05.2019 є неузгодженим, оскільки не направлено йому за місцем реєстрації, та він його не отримував суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.4. ст. 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через .зої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

03.08.2020 платник ОСОБА_1 звернувся до контролюючого органу та змінив адресу в Державному реєстрі фізичних осіб з адреси: АДРЕСА_3 , на нову адресу: АДРЕСА_4 .

Крім того, вказані твердження відповідача спростовуються і висновками суду викладені по справі № 280/8573/20 у рішенні від 08.02.2021, яке набрало законної сили 13.05.2021.

Так, рішенням Запорізького оркдного адмінінстиативного суду від 08.02.2021 № 280/8573/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовлено у повному обсязі. Крім того у вказаному рішенні суд встановив та прийшов до наступних висновків «Щодо посилання позивача, як на підставу для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, не направлення зазначених на дійсну адресу місцезнаходження позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву позивач подав до відповідача 03.08.2020 заяву про зміну даних в частині податкової адреси з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 .

Проте, як зазначає сам позивач у відповіді на відзив від 06.01.2021 з сумами податкового зобов`язання за 2019 рік, зазначеними в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, які він отримав на свою адресу реєстрації та проживання, він згоден.

Таким чином, позивач не заперечує щодо отримання спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, визначена сума податкового зобов`язання сплачена позивачем самостійно.»

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №280/83570/20, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача, що ППР № 0020715-5607-0832 від 22.05.2019 є неузгодженим, оскільки воно було направлено податковим органом за податковою адресою відповідача та набуло статусу узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки грошове зобов`язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом направлена податкова вимога форми «Ф» від 01.10.2019 № 109008-56 на суму 6 879,42 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача АДРЕСА_2 . Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання (а.с.22-24).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, і складає 11 628, 34 грн.

Згідно із п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 р. № 1244 «Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи в суді, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 11 628,34 грн. (р/р UА 938999980314030617000008463, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ с.Семенівка/18010200, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37941997.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова