Рішення № 101362685, 16.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2021 року (11 год. 45 хв.)Справа № 280/1197/20 СН/280/20/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Шелепко Б.В.,

за участю представників: позивача – Дерев`янко Д.В., відповідача – Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Електрик» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13.12.2019 №0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн. та №0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 280/1197/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено.

За наслідками розгляду касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 15.04.2021 адміністративну справу №280/1197/20 прийнято до провадження суддею Калашник Ю.В. та призначено підготовче засідання на 11.05.2021.

Ухвалою суду від 11.05.2021 провадження у справі зупинено до 30.06.2021 та ухвалою суду від 30.06.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 30.06.2021 провадження у справі зупинено до 13.09.2021 та ухвалою суду від 13.09.2021 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 05.10.2021.

Ухвалою суду від 05.10.2021 провадження у справі зупинено до 16.11.2021 та ухвалою суду від 16.11.2021 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про те, що ТОВ «Глобал Електрик» не отримувало товари, роботи, послуги від контрагентів – постачальників ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл», а також те, що ТОВ «Глобал Електрик» не включило до рядку 2240 «Інші доходи» фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва вартість товарів, робіт послуг безоплатно отриманих від невідомих осіб (занизило доходи), що призвело до заниження податку на прибуток. Позивач зазначає, що Акт перевірки не тільки не містить висновку про завищення витрат позивачем, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, а навіть не містить такого розділу як «Витрати». Зазначає, що згідно акту перевірки, не завищення витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» призвело до визначення податкового зобов`язання, а заниження доходів позивачем по взаємовідносинам з «невідомими особами» щодо безоплатно отриманих товарів, робіт (послуг). Позивач вказує, що контролюючий орган під час перевірки не зменшував суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та не визначав позивачу податкове зобов`язання з податку на прибуток через неправомірне формування витрат підприємства по господарським операціям саме з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» при визначенні фінансового результату до оподаткування. Також, позивач вказував на те, що оскільки визнання контролюючим органом нереальності господарських операцій з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» не призвело до зміни структури задекларованих витрат підприємства та донарахування податкових зобов`язань саме з цього приводу, то позивач не оскаржує ці висновки про нереальність господарських операцій, як такі, що не призвели до донарахування податкових зобов`язань. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 по справі №331/1690/19 скасовано вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2019 щодо ОСОБА_1 призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04.06.2020 по справі №331/1690/19 кримінальні провадження №42018081280000018 від 30.01.2018 та №42017080000000154 від 21.03.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 КК України закрито на підставі п.4 частини першої статті 284 КПК України. З цього приводу представник позивача зазначив, що вказаною ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, та у зазначеній ухвалі відсутні посилання на встановлення, чи мали місце дії, зазначені в обвинувальному акті та відповідно, не встановлено, чи вчинені ОСОБА_1 такі дії. Відтак, така ухвала не має преюдиційного значення для цього спору, а вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2019 щодо ОСОБА_1 є скасованим, а тому викладені у вироку обставини не можуть бути допустимими доказами у цій справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що перевіркою встановлено порушення платником вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40823 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 155485 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на суму 50917 гривень. Зазначає, що вказані порушення виникли у зв`язку із не підтвердженням під час проведення документальної позапланової перевірки здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей», ТОВ «Авілл». Відповідач вказував на те, що платником податків до перевірки не було надано усіх необхідних документів необхідних для підтвердження господарських операцій з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей», ТОВ «Авілл», а ті документи, що були надані містили суттєві недоліки, які вказували на відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей», ТОВ «Авілл». Також представник відповідача посилався на вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у справі №331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019) від 18.04.2019, яким на переконання відповідача підтверджено те, що контрагенти позивача фактично не здійснювали господарську діяльність.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала позицію викладену у відзиві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 16.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зазначає наступне.

У період з 09.09.2019 по 13.09.2019, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Глобал Електрик», за результатами якої складено Акт перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559.

Під час перевірки встановлено та у акті зафіксовані порушення ТОВ «Глобал Електрик» вимог податкового законодавства, а саме:

п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 40823,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 28740 грн., за 2017 рік на суму 12083 грн.; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 155485 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 155485 грн.;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 50917 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2016 року – 4847 грн., вересень 2016 – 24540 грн., жовтень 2016 – 4504 грн., грудень 2016 року – 3600 грн., лютий 2017 року – 13425 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі висновків Акту перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559, відповідачем щодо позивача 13.12.2019 винесені податкові повідомлення – рішення:

№0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн.;

№0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням – 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду із вказаним позовом.

Здійснюючи новий розгляд справи, суд керується висновками, які викладені у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 та зазначає наступне.

Направляючи справу №280/1197/20 на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду, колегія суддів касаційного суду зазначила, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 по справі №331/1690/19 скасовано вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2019 щодо ОСОБА_1 призначено новий розгляд у суді першої інстанції. У свою чергу, ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04.06.2020 по справі №331/1690/19 кримінальні провадження №42018081280000018 від 30.01.2018 та №42017080000000154 від 21.03.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 КК України закрито на підставі п.4 частини першої статті 284 КПК України. Тобто вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019) скасовано, а кримінальні провадження закрито. Тому, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що обставини встановлені в ході досудового розслідування не можуть бути самостійною підставою для посилань контролюючого органу щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу України. Однак, Верховний Суд вважає вказані висновки передчасними, оскільки справа №331/1690/19 закрита на підставі п.4 частини першої статті 284 КПК України (25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України № 101-ІХ від 18.09.2019 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», яким виключено статтю 205 КК України). Тобто у цій справі обставини, які були встановлені під час кримінального провадження підлягають оцінці на предмет реальності господарських операцій у сукупності разом з іншими доказами. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на відсутність в вироку, хоча відповідно до частини шостої статті 78 КАС України обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою є не тільки вирок а й ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Суд, з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду, зазначає таке.

Судом досліджено зміст ухвали Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04.06.2020 по справі №331/1690/19. Так, у зазначеній ухвалі не встановлено жодних обставин, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 дій, які йому інкримінувались. Не надано оцінка доказам, які зібрані під час досудового розслідування, відсутні посилання на визнання ОСОБА_1 своєї вини. Провадження у кримінальній справі закрито, оскільки відбулась декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність, а саме – з Кримінального кодексу України виключено статтю 205 Кримінального кодексу України. Відтак, докази, які були встановлені під час кримінального провадження не вважаються самі по собі належними, оскільки такі докази не досліджені судом у межах розгляду кримінальної справи та їм не надано оцінку.

За приписами ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також, щодо обставин, які встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19, суд зазначає, що вказаних вирок скасований ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відтак, обставини, встановлені у вказаному вироку не можуть бути обов`язковими для суду під час розгляду вказаної справи та підлягають доказуванню.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, як встановлено судом, однією з підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були висновки контролюючого органу про те, що позивач не отримував товари, роботи, послуги від контрагентів – постачальників ТОВ «Промторг Інвест» (код ЄДРПОУ 40149189), ТОВ «Старвей» (код ЄДРПОУ 38461617) та ТОВ «Авілл» (код ЄДРПОУ 40091931).

Разом з тим, суд зазначає, що зазначене твердження контролюючого органу спростовується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, тощо, які містяться в матеріалах справи (а.с.55-113). В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів протилежного. Як на підставу правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач посилається на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19. Це же вирок процитований відповідачем у акті перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл».

В той же час, контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Фактично, всі основні доводи податкового органу щодо неотримання позивачем товарів/послуг від ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Старвей» та ТОВ «Авілл» ґрунтувались на вироку Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019).

Таким чином, оскільки вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2019 по справі №331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019) скасовано, а кримінальні провадження закрито, то обставини встановлені в ході досудового розслідування не можуть бути самостійною підставою для посилань контролюючого органу щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу України.

В той же час, відповідачем не доведено, що обставини, встановлені в ході досудового розслідування, будь-яким чином доводять порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень – рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Електрик» (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд.7, кв.81, код ЄДРПОУ 33961559) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.12.2019 №0004510506 та №0004490506.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Електрик» судовий збір в розмірі 3097,71 грн. (три тисячі дев`яносто сім гривень 71 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.11.2021.

Суддя Ю.В. Калашник