Рішення № 101362617, 22.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2021 року Справа № 310/4968/21 Провадження №ЗП/280/58/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: Фонд Державного майна України, про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, винесених під час виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 року з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Туманчиної Г.В від 13.05.2021 ВП №60074723 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 1700,00 гривень та від 28.05.2021 ВП №60074723 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 3400,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.05.2021 державним виконавцем Туманчиною Г.В. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №310/5378/17 від 06.09.2019, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області. Вказана постанову була направлена на адресу позивача 11.05.2021, а позивач в свою чергу отримав 14.05.2021. Вказує на те, що не дочекавшись отримання позивачем постанови про поновлення виконавчого провадження, 13.05.2021 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1700,00 грн. Вважає, що державним виконавцем протиправно винесена постанова про накладення штрафу, оскільки вона була винесена за день до того, як позивач отримав постанову про поновлення виконавчого провадження. В подальшому, 28.05.2021 відповідачем винесена ще одна постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду у подвійному розмірі, а саме 3400,00 грн. Позивач, вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасування, звернувся до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.08.2021 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 03.09.2021. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №60074723.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 01.09.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№50121), в якому зазначає, що поновлення виконавчого провадження було здійснено згідно постанови Запорізького апеляційного суду №310/5378/17 від 16.03.2021, яким внесено зміни лише щодо його мотивувальної частини. Отже, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 у справі №310/5378/17 залишено в силі та підлягає виконанню. Звертає увагу на те, що постанова про поновлення виконавчого провадження не є постановою про відкриття виконавчого провадження, а тому в ній не вказується строку виконання 10 робочих днів, що передбачено частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Також вважає, що позивач що після набрання законної сили постанови Запорізького апеляційного суду №310/5378/17 від 16.03.2021 до моменту поновлення та винесення першого штрафу знав про рішення суду щодо нього та повинен був його виконувати в добровільному порядку. З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.09.2021 відкладено розгляд справи на 04.10.2021.

20.09.2021 до суду від третьої особи надійшли пояснення (вх.№53823), в яких зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконаним боржником. Стверджує, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається жодних поважним причин, на які посилається позивач в якості невиконання рішення суду. З огляду на викладене, вважає спірні постанови про накладення штрафу такими, що прийняті обґрунтовано, а тому не підлягають скасуванню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а також провести розгляд справи без участі представника Фонду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

30.09.2021 від представника відповідача до суду надійшла заява (вх.№56350) про розгляд справи без участі державного виконавця. Також просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

04.10.2021 до суду від позивача надійшла заява (вх.№57031) про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе завершити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконанні в Бердянському відділі державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №60074723 з виконання виконавчого листа, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області у справі №310/5378/17, щодо витребування у власність держави в особі Фонду Державного майна України з володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 928862123104, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з основної будівлі «А» з прибудовою «а», ворота №1, паркан №2, замощення І

29.09.2019 старшим державним виконавцем Єрастовою А.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до ухвали Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №310/5378/17 (провадження №61-15169ск19).

Постановою Верховного Суду від 18.11.2020 касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 10.07.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 змінено у його мотивувальній частині.

Державним виконавцем Туманчиною Г.В. 06.05.2021 було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій. Вказана постанова 11.05.2021 була надіслана боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , у зв`язку з святковими днями у травні, та отримана позивачем 14.05.2021.

13.05.2021 державним виконавцем Туманчиною Г.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку.

28.05.2021 державним виконавцем Туманчиною Г.В. винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі 3400,00 грн. за повторне невиконання рішення суду боржником без поважних причин.

Позивач, не погодившись з правомірність винесення постанов про накладення штрафу від 13.05.2021 та від 28.05.2021, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною першою та другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, аналіз вказаних вище норм Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє прийти до висновку, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріали справи, у серпні 2017 року заступник прокурора Прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про витребування майна.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 позов задоволено. Витребувано у власність держави в особі Фонду державного майна України з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з основної будівлі літ. «А» з прибудовою «а» загальною площею 91,3 кв. м, воріт №1, паркану №2, замощення І. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.08.2019 виправлено описку в рішенні суду та викладено абзац другий в наступній редакції: «Витребувати у власність держави в особі Фонду державного майна України з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 928862123104, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з основної будівлі літ. «А» з прибудовою «а», ворота №1, паркан №2, замощення І».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність у Фонду державного майна України права власності на спірне майно, презумпцію правомірності правочину - договору купівлі-продажу від 05.10.2016, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на спірне майно, незалучення всіх співвласників до розгляду справи, перебудову та видозміну спірного майна на час розгляду справи, пропуск позивачем строку позовної давності, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 скасовано в частині задоволення позову про витребування у ОСОБА_1 1/4 частки об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та відмовлено в цій частині позову.

У іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зупинено виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 та постанови Запорізького апеляційного суду від 10.07.2019 до закінчення касаційного провадження.

16.09.2019 до Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) від Прокуратури Запорізької області надійшла заява про примусове виконання судового рішення разом із виконавчим листом щодо витребування у власність держави в особі Фонду державного майна України з володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 928862123104, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з основної будівлі «А» з прибудовою «а», ворота №1, паркан №2, замощення І.

Згідно положень частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною)

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення

На виконання вказаних приписів, 17.09.2019 старшим державним виконавцем Єрастовою А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому, 29.09.2019 старшим державним виконавцем Єрастовою А.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до ухвали Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №310/5378/17 (провадження №61-15169ск19).

Постановою Верховного Суду від 18.11.2020 касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 10.07.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 змінено у його мотивувальній частині.

Частиною п`ятою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову

Так, керуючись даною нормою, державний виконавець Туманчина Г.В. 06.05.2021 винесла постанову про поновлення вчинення виконавчих дій. Вказана постанова 11.05.2021 була надіслана боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , у зв`язку з святковими днями у травні, та отримана позивачем 14.05.2021.

13.05.2021 державним виконавцем Туманчиною Г.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку.

28.05.2021 державним виконавцем Туманчиною Г.В. винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі 3400,00 грн. за повторне невиконання рішення суду боржником без поважних причин.

Суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику була надіслана у 2019 році, а також відповідача вимогам, передбаченим положенням Закону України «Про виконавче провадження». Натомість, вимогами до постанови про поновлення виконавчого провадження (виконавчих дій) не передбачено зазначення у ній необхідності виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів на відміну від постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того варто відмітити, що інформація про те, чи існує виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду та стан її виконання розміщена в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та є доступною для сторін виконавчого провадження.

Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним про набрання 16.03.2021 постановою Запорізького апеляційного суду від 16.03.2021 законної сили, якою рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 змінено у його мотивувальній частині, повинен був знати про свій обов`язок виконати рішення суду та мав всі законні можливості для отримання інформації про примусове виконання рішення, перевірити Автоматизовану систему виконавчого провадження (Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень) на сайті: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors та засобами телефонного зв`язку дізнатися чи поновлено виконавчі дії.

Натомість, позивач жодних із вчинених дій добровільно не вчинив, стверджуючи при цьому про порушення його прав відповідачем щодо не зазначення 10-денного строку на добровільне виконання у постанові про поновлення виконавчих дій.

Як встановлено судом, постанова від 17.09.2019 про відкриття виконавчого провадження №60074723 містить вимогу про необхідність її виконання протягом 10 робочих днів.

Позивач не надано позивачем доказів існування обставин, які унеможливлювали виконання даного виконавчого документу.

Отже, позивач без поважних причин не виконав судові рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2019 та Запорізького апеляційного суду від 16.03.2021 у встановлений державним виконавцем строк.

Відтак, суд встановив, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем у спосіб та у порядку, що передбачені Законом № 1401-VIII.

За таких обставин дійшов висновку про законність прийняття відповідачем постанов від 13.05.2021 та від 28.05.2021 про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Суд зауважує, що оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Таким чином, на підставі статті 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: Фонд Державного майна України, про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, винесених під час виконавчого провадження, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.11.2021.

Суддя М.С. Лазаренко