Рішення № 101362223, 24.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/16119/21

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 06.07.2021 №2588/13 про відмову в реалізації намірів розміщення належної ОСОБА_1 тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що звернулась до відповідача із заявою та необхідними додатками про можливість розміщення тимчасової споруди, однак отримала відмову у якій вказано, що однією з причин відмови є порушення вимог п. 1.14 Правил пожежної безпеки в Україні, якими встановлено, що тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повинні розміщуватись на відстані не менше 10 м. від інших будівель та споруд, а фактична відстань від тимчасової споруди до будівлі магазину "Торговий центр" становить 6,5м. Вважає такий висновок відповідача передчасним, з неповно з`ясованих обставин. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 01.09.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відповідно до Положення про Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 08.11.2018 №1215 (додаток 6), Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, до компетенції якого належить визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності; оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Зазначає, що 24.06.2021 ФОП ОСОБА_1 звернулась до департаменту містобудування та земельних відносин міської ради з заявою № 2588/13 про можливість розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 . Заява про можливість розміщення ТС розглядалась з виходом на місце спеціалістами департаменту (відповідно до покладених завдань і обов`язків визначеними відповідними посадовими інструкціями) і встановлено, що заявлена ТС за адресою: АДРЕСА_1 розташована самовільно без паспорта прив`язки ТС на відстані 5,98 м, що менше ніж 10 м від будівлі магазину “Торговий центр”, чим порушено вимоги п.1.14. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417. Відповідач у відзиві наголошує, що відповідно п.п. 15.2.1, 15.2.2 ДБН Б.2.2- 12:2019 “Планування та забудова територій” протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, гаражів до виробничих, складських, сільськогосподарських будинків і споруд слід приймати за таблицею 15.2. Відстані визначені цією таблицею не нормуються для пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а встановлені для сільськогосподарських будинків і споруд. Тому посилання Позивача на норму цього ДБН є хибним. А також заявлена ТС фактично розташована на відстані 0,95 м (згідно поданих графічних матеріалів - 0.50 м) до проїзної частини, що ближче ніж 5м до проїзної частини дороги, чим порушено п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 . З метою дотримання вимог законодавства та усунення порушень у сфері містобудування та благоустрою, у зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 державних стандартів, норм і правил та містобудівної документації при розміщенні згаданої ТС, функціонування останньої має бути припинено. Просить відмовити у задоволенні позову.

До суду 23.09.2021 та 24.09.2021 надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів.

Відділом документального забезпечення суду 28.09.2021 зареєстровано пояснення позивача щодо поданих відповідачем клопотань про долучення доказів. У пояснення позивач зазначає, що рішення приймалось без урахувань висновків Департаменту містобудування і земельних відносин, яке виключає можливість розміщення тимчасової споруди, за умови розгляду направлення двох листів від 20.08.2021 до Департаменту УПП в Житомирській області і ГУ ДСНС України в Житомирській області з додатком схеми розміщення тимчасової споруди та топографо - геодезичній основі, що є підставою для прийняття протилежного рішення, ніж те, яке вже прийнято відповідачем 06.07.2021.

У період із 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці, а із 01.11.2021 по 05.11.2021 – у відрядженні.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 24.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради із заявою у якій просила погодити намір розташувати тимчасову споруду за адресою Житній ринок, 1 та видати дозвіл на отримання паспорта прив`язки. Заяву зареєстровано за вх. №2588/13 від 24.06.2021.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом №2588/13 від 06.07.2021 повідомив про відмову в реалізації намірів щодо розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши наступне:

"Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регламентується наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності” (зі змінами).

Зазначеним Порядком передбачено:

П.1.8. При розміщенні тимчасової споруди ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

П.2.1. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Оформленню паспорта прив`язки передує погодження намірів щодо місця розташування тимчасової споруди з врахуванням всіх наявних планувальних обмежень, передбачених будівельними нормами та містобудівною документацією.

Бажане місце розташування вказаної тимчасової споруди за доданою до звернення схемою розміщення тимчасової споруди кресленнями контурів тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості порушує вимоги:

- п. 1.14. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2017 №1417 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні”, а саме: тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд (фактична відстань від тимчасової споруди до будівлі магазину “Торговий центр” 6,50 м);

- п. ц. 27, 35 постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” (зі змінами від 22.03.2017), а саме: у населених пунктах тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності (МАФ) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць та забороняється розміщення тимчасових споруд в охоронних зонах інженерних комунікацій (мережа водовідведення);

- п. п. 3.7.1, 3.7.4 ДСТУ 3587-97 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”, а саме: споруди торговельно-побутового призначення (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках маршрутних транспортних засобів) повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг (фактична відстань від тимчасової споруди до проїзної частини дороги 0,50 м); забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах та ближче ніж 50м до пішохідних переходів.

Відповідно до Генерального плану міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 №454 “Про затвердження Генерального плану міста Житомира”, Плану зонування території міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 №579 “Про затвердження Плану зонування міста Житомира”, вказана тимчасова споруда розташована в межах червоних ліній майдану.

Враховуючи, що місце розташування заявленої Вами тимчасової споруди не відповідає вимогам вказаних будівельних норм, застосування яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування (ст. 11 Закону України “Про будівельні норми”)".

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності врегульовано Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21 жовтня 2011 року (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку №244, паспорт прив`язки ТС - це комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Порядок отримання паспорта прив`язки ТС врегульовано розділом ІІ Порядку №244

Згідно з пунктами 2.1-2.4 Порядку № 244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються:

графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості;

реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Пунктом 2.5 Порядку №224 встановлено, що про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку №244, для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає:

схему розміщення ТС (додаток 1);

ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";

технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач подала до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради заяву довільної форми у якій одночасно просила "погодити намір розташування тимчасової споруди" та "видати дозвіл на отримання паспорта прив`язки".

З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду заяви позивача від 24.06.2021, відповідач розглянув її в межах строку, встановленого Порядком №244, а оскільки передумовою для оформлення паспорта прив`язки є розгляд відповідним органом з питань містобудування та архітектури заяви про можливість розміщення тимчасової споруди, саме її і було розглянуто відповідачем.

У оскаржуваному позивачем рішенні відповідача вказано, що бажане місце розташування вказаної тимчасової споруди за доданою до звернення схемою розміщення тимчасової споруди кресленнями контурів тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості порушує вимоги:

- п. 1.14. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2017 №1417 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні”.

- п. п. 27, 35 постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”

- п. п. 3.7.1, 3.7.4 ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

- відповідно до Генерального плану міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 №454 "Про затвердження Генерального плану міста Житомира", Плану зонування території міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 №579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира", вказана тимчасова споруда розташована в межах червоних ліній майдану.

Судом встановлено та належними доказами підтверджується, що Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №249 від 17.03.2021 "Про демонтаж тимчасових споруд, спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в м. Житомирі" затверджено перелік тимчасових споруд, самовільно та/або розміщених на території міста Житомира за відсутності на даний час діючого паспорта прив`язки тимчасової споруди, що підлягають демонтажу згідно з Додатком 1. У Додатку №1 до Рішення №249 від 17.03.2021 за порядковим номером 5 зазначено про тимчасовий кіоск за адресою майдан Житній ринок, 1, який, що не заперечується сторонами, належить позивачу.

Начальником відділу дизайну міського середовища Департаменту містобудування та земельних відносин міської ради та спеціалістами відділу дизайну міського середовища Департаменту містобудування та земельних відносин міської ради було проведено обстеження тимчасової споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 біля будівлі магазину "Торговий центр" за результатом якого складено Акт від 01.07.2021.

Щодо правомірності та обґрунтованості викладених у оскаржуваному рішенні висновків відповідача, суд зазначає наступне.

Так у оскаржуваному рішенні відповідач вказує на та, що бажане місце розташування тимчасової споруди позивача порушує вимоги п. 1.14. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2017 №1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні", а саме: тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд (фактична відстань від тимчасової споруди до будівлі магазину "Торговий центр" 6,50 м).

Наказом МВС України від 30.12.2017 №1417 затверджено "Правила пожежної безпеки в Україні". У розділі І зазначених правил вказано: ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів врегульовано розділом ІІІ "Правил пожежної безпеки в Україні".

У п. 1.14 розділу ІІІ "Правил пожежної безпеки в Україні" вказано: "Тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін".

В матеріалах адміністративної справи міститься надана відповідачем копія Акту від 01.07.2021 обстеження тимчасової споруди на майдані Житній ринок, 1, що належить ОСОБА_1 , відстань від будівлі магазину "Торговий центр" до тимчасової споруди - 5,98 м.

Вказані обставини позивачем жодним чином не спростовані і не доведено протилежного.

Отже, відстань тимчасової споруди, щодо якої позивач звернулась до відповідача із заявою про погодження наміру розташування, до інших будівель становить менше 10 м, що є порушенням п. 1.14 розділу ІІІ "Правил пожежної безпеки в Україні", а тому висновок відповідача в цій частині є правомірним та обґрунтованим.

Твердження позивача, викладене у позовній заяві про те, що тип тимчасової споруди дозволяє варіювати відстань від неї до проїзної частини дороги від 0,5м до 1,2м та 1 м. на тротуарі до меж пішохідної зони судом до уваги не беруться, оскільки в матеріалах адміністративної справи міститься належні докази, що відстань від магазину "Торговий центр" до проїзної частини дороги становить 8,73м, а тому будь-які варіації з тимчасовою спорудою, що належить позивачу та яку позивач має намір встановити між магазином та проїзною частиною дороги, не відповідатиме встановленим нормам у 10 метрів.

Щодо висновку відповідача, що бажане місце розташування тимчасової споруди позивача порушує вимоги п. п. 27, 35 постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” (зі змінами від 22.03.2017), а саме: у населених пунктах тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності (МАФ) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць та забороняється розміщення тимчасових споруд в охоронних зонах інженерних комунікацій (мережа водовідведення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони.

Визначення "малої архітектурної форми", наведене в Єдиних правилах, відповідає визначенню "тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності", закріпленому в частині 2 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначена правова позиція узгоджуєтеся з рішенням Верховного Суду у справі №821/235/18 від 24.01.2020 .

Єдині правила, деталізують правове регулювання в частині утримання та користування міськими вулицями, дорогами загального значення та іншими дорожніми об`єктами й не суперечать іншим законодавчим актам. Крім того, Єдині правила є спеціальним нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання Закону України "Про дорожній рух".

Відповідно до п. 27 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”, малі архітектурні форми не повинні мати заглиблені в ґрунт фундаменти і не перевищувати за висотою 4 метрів. У населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

Як вбачається з Акту від 01.07.2021 обстеження тимчасової споруди на майдані Житній ринок, 1, що належить ОСОБА_1 , відстань від тимчасової споруди до проїзної частини дороги - 0,95м.

Отже, в порушення вимог п. 27 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” тимчасова споруди, що належить позивачу, розміщена на відстані менше ніж 1 метр до проїзної частини дороги.

Вказана обставина позивачем не спростована та підтверджується належними доказами.

Згідно норм, встановлених у п. 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”, забороняється розміщувати малі архітектурні форми, зокрема, в охоронних зонах інженерних комунікацій.

У Акті від 01.07.2021 обстеження тимчасової споруди на майдані Житній ринок, 1, що належить ОСОБА_1 , вказано, що тимчасова споруда розміщена в охоронних зонах інженерних комунікацій (мережа водовідведення).

Із наданих до суду схем розміщення тимчасової споруди не вбачається наявність інформації щодо наявності мереж водовідведення.

Окрім того, відповідачем не надано до суду жодних доказів, що на території, де знаходиться тимчасова споруда, яка належить позивачу, є охоронною зоною інженерних комунікацій (мережа водовідведення).

Отже, висновок відповідача в цій частині є таким, що не підтверджується документальними доказами.

Щодо висновку відповідача, що бажане місце розташування тимчасової споруди позивача порушує вимоги п. п. 3.7.1, 3.7.4 ДСТУ 3587-97 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”, а саме: споруди торговельно-побутового призначення (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках маршрутних транспортних засобів) повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг (фактична відстань від тимчасової споруди до проїзної частини дороги 0,50 м); забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах та ближче ніж 50м до пішохідних переходів.

Відповідно до ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану":

3.7.1 Споруди торговельно-побутового призначення (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках маршрутних транспортних засобів) і рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг. ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг;

3.7.4 Забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу:

- на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах;

- ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів.

- ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;

- на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків);

- ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Належними доказами, що містяться в матеріалах адміністративної справи підтверджується та позивачем не спростовано, що відстань від тимчасової споруди до проїзної частини дороги становить 0,50 м, а до пішохідного переходу менше ніж 50 м.

Щодо висновку відповідача, що бажане місце розташування тимчасової споруди знаходиться в межах червоних ліній майдану, визначених Генеральним планом міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 №454 "Про затвердження Генерального плану міста Житомира", Плану зонування території міста Житомир, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 №579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.

З метою забезпечення планомірного, економічного, обґрунтованого і комплексного розвитку міста, підвищення рівня його благоустрою та створення сприятливих умов для праці, побуту і відпочинку населення, відповідно до ДБН Б. 1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", керуючись ст.ст. 16, 17, 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.ст. 26, 31, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування і Україні", Житомирська міська рада вирішила затвердити Генеральний план міста Житомира, розроблений державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" ім. Ю.М. Білоконя Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Пунктом 14 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Відповідно до п. 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”, у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об`єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції;

Як вбачається з копії Фрагменту з плану червоних ліній міста Житомира місцерозташування території в районі майдану Житній ринок, 1, що складений головним спеціалістом Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та земельних відносин, лінія дороги, розташованої навпроти магазину "Торговий центр" та де позивач має намір погодити розташування тимчасової споруди, є червоною лінією міської вулиці і дороги.

До суду позивачем не надано доказів погодження з власниками автомобільної дороги та уповноваженим підрозділом Національної поліції розташування тимчасової споруди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача в цій частині.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (вул. Покровська, 6,м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 02498429) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук