Рішення № 101361937, 24.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 р. Справа№200/12612/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

про: визнання незаконним та скасування рішення від 01.07.2021 року № 05665005891 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути повторно заяву від 24.06.2021 року про призначення пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до пільгового стажу роботи навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1 з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року на підставі роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення від 01.07.2021 року № 05665005891 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути повторно заяву від 24.06.2021 року про призначення пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до пільгового стажу роботи навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1 з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року на підставі роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.06.2021 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням від 01.07.2021 року № 056650005891 йому було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність 25 років пільгового стажу роботи за списком № 1. Позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидівському гірничому технікумі, та періоди роботи з 22.06.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з04.01.2002 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року через не надання уточнюючих довідок. Позивач наголошує, що вищезазначені періоди роботи повинні бути зараховані до пільгового стажу на підставі відомостей трудової книжки, оскільки відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Позивач зазначає, що у спірні періоди роботи він виконував роботи, які діють право на призначення пенсії на пільгових умовах. Стосовно вимоги зарахувати до пільгового стажу період навчання позивач вказує на те, що після закінчення повного курсу він був працевлаштований на посаду горноробочого очисного забою, отже, період навчання повинен зараховуватися до пільгового стажу позивача.

Крім того позивач зазначає, що відповідач при розрахунку пільгового стажу повинен був застосувати Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року які визначають, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці. Отже на думку позивача, відповідач повинен здійснити розрахунок пенсії з урахуванням кратності. З огляду на зазначене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

24.06.2021 року позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01.07.2021 року було відмовлено у призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу – 25 років.

Відповідач зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року та з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року на підприємстві «Шахта «Центральна» п/о Красноармійськвугілля, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року та з 05.01.2002 року по 31.10.2006 року на підприємстві ДВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1», 10.12.2015 року по 01.09.2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Красноармійськвугілля», з 01.07.2016 року по 18.02.2019 року на підприємстві ТОВ «Укрцентраль», з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», оскільки позивачем не надані довідки про підтвердження наявного пільгового стажу роботи, як це передбачено Порядком № 637. З огляду на вказане відповідач 1 вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу в призначенні пенсії за заявою від 24.06.2021 року є правомірною та ґрунтується на нормах пенсійного законодавства.

Також відповідач 1 зазначає, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.08.1992 року № 8 за кожний повний рік на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праві за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу зараховується по одному року. З урахуванням зазначеного страховий стаж позивача враховується при обчисленні пенсії, та складає 33 роки 1 місяць 16 днів.

З огляду на вказані обставини відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

24.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач 2 зазначає, що відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника. Пунктом 4.2 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Враховуючи наведене, головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 01.07.2021 року № 056650005891, яким відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу за списком № 1. Відповідач 2 наголошує, що позивачем у порушення приписів п. 20 Порядку № 637 не були надані уточнюючи довідки, у зв`язку з чим спірні періоди роботи не були зараховані до пільгового стажу позивача. Відповідач 2 зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 33 роки 1 місяць 16 днів (згідно роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.08.1992 року), з яких пільговий стаж підземної роботи згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 складає 10 років 9 місяців 8 днів. З огляду на вказані обставини відповідач вважає, що діяв у межах та у спосіб визначений чинним, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. що підтверджується паспортом серії № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6).

З матеріалів справи встановлено, що 24.06.2021 року ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 32).

01.07.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення № 056650005891 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 41).

У рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядок № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом, трудова книжка, довідки про підтвердження стажу), страховий стаж складає 33 роки 1 місяць 16 днів, в тому числі пільговий стаж підземної роботи, згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 – 10 років 9 місяців 8 днів. До пільгового стажу згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 згідно наданих довідок враховано всі періоди. З огляду на зазначене відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с. 41).

Позивач не погодившись з рішенням № 056650005891 від 01.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 18.05.1996 року прийнята на Шахту «Центральна» Виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля» на посаду гірничого майстру підземного на час виробничої практики; 25.07.1996 року звільнений в зв`язку з закінченням виробничої практики; 02.01.1997 року прийнятий на Шахту «Центральна» Виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля» гірничим майстром підземним на час практики; 03.02.1997 року переведений учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті; 28.03.1997 року переведений гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; 24.02.1999 року звільнений за власним бажанням; 03.03.1999 року прийнятий на «Шахту «Красноармійська - Західна № 1» ДП «Макіїввугілля» на посаді гірничого майстра підземного тимчасово; 03.05.1999 року звільнений за власним бажанням; 09.07.1999 року прийнятий на «Шахту «Красноармійська - Західна № 1» гірничим майстром підземним; 16.08.2001 року звільнений за власним бажанням; 17.12.2001 року прийнятий на «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» ВАТ «Вугілна компанія» по 28.12.2001 займався в учбовому пункті; 04.01.2002 року прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; 05.12.2002 року переведений заступником начальника дільниці підземного; 13.06.2003 року переведений помічником начальника дільниці підземного; 08.06.2004 року переведений заступником начальника дільниці підземного;16.12.2006 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; 11.06.2006 року переведений начальником дільниці підземного; 20.09.2006 року переведений помічником начальника дільниці підземного; 31.10.2006 року звільнений за власним бажанням; 01.11.2006 року прийнятий до ТОВ «Укрвуглестрой» на посаду помічника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті на дільниці № 1; 01.05.2007 року переведений на посаду заступником начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті дільниці № 1; 07.03.2009 року переведений на посаду начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті на дільницю № 1; 08.12.2015 року звільнений за власним бажанням; 10.12.2015 року прийнятий на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» по 10.12.2015 року зайнятий в учбовому пункті; 18.12.2015 року прийнятий заступником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті; 19.12.2015 року переведений начальником дільниці № 5 з повним робочим днем в шахті; 01.09.2016 року звільнений за власним бажанням; 07.09.2016 року прийнятий на ТОВ «Углетехнік» на посаду гірничого майстра з повним робочим днем під землею; 14.09.2016 року переведений начальником дільниці з повним робочим днем під землею; 30.06.2017 року звільнений в порядку переведення до ТОВ «Укрцентраль»; 01.07.2017 року прийнятий до ТОВ «Укрцентраль» на посаду начальника дільниці з повним робочим днем під землею в порядку переведення з ТОВ «Углетехнік»; 18.02.2019 року звільнений за власним бажанням; 04.03.2019 року прийнятий на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» по 12.03.2019 року навчання в учбовому пункті; 13.03.2019 року прийнятий начальником дільниці підземним з повним робочим днем в шахті; 30.08.2019 року звільнений за згодою сторін; 02.09.2019 року прийнятий на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» заступником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті; 17.01.2020 року переведений начальником дільниці підземним з повним робочим днем у шахті (а.с. 13-16).

Згідно розрахунку стажу встановлено, що періоди роботи позивача з 01.11.2006 року по 03.04.2014 року, з 04.04.2014 року по 06.04.2014 року, з 01.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 08.12.2015 року, з 02.09.2019 року по 22.06.2021 року зараховані до пільгового стажу ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в (а.с. 30-31).

Листом від 09.08.2021 року №9404-8876/Б-15/8-0500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що у зв`язку з відсутністю пільгових довідок виданих підприємствами відповідно до п. 20 Порядку № 637 до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи: з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1997 року на підприємстві «Шахта «Центральна» в/о «Красноармійськвугілля»; з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року та з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року на підприємстві «Вугільна компанія «Красноармійська – Західна № 1», з 05.01.2002 року по 31.10.2006 року на підприємстві ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська – Західна № 1», з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Красноармійськвугілля»; з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року на підприємстві ТОВ «Вуглетехнік»; з 01.07.2016 року по 18.02.2019 року на підприємстві ТОВ «Укрцентральна»; з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля». Крім того зазначено, що на підставі наданих документів страховий стаж складає 23 роки 1 місяць 16 днів, пільговий стаж складає 10 років 9 місяців 8 днів (а.с. 10-11).

Листом від 25.08.2021 року № 0500-1502-8/57643 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено представника позивача, що за результатами розгляду заяви, було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 01.07.2021 року № 056650005891. Період навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидівському гірничому технікумі зараховано до страхового стажу відповідно наданої ОСОБА_1 довідки про навчання № 02159 від 23.06.2021 року. Періоди роботи з 22.06.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 04.01.2002 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року зараховано до страхового стажу відповідно наданих ОСОБА_1 документів. Для врахування вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 необхідно надати уточнюючу довідку відповідно до Порядку № 637 (а.с. 11-зворотній бік - 12).

Позивач вважає, що відповідачами протиправно не зарахувано до пільгового стажу періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядок № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як встановлено з трудової книжки позивач у спірні періоди працював на посаді «гірничим майстром підземним», «гірником очисного забою», «заступником начальника дільниці підземним», «помічником начальника дільниці підземним».

Суд зазначає, що професія «гірничого майстра підземного», «гірника очисного забою», «заступника начальника дільниці підземного», «помічника начальника дільниці підземного», за якою позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, від 24 червня 2016 р. № 461, отже, позивач у спірний період виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 .

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яке розглядало заяву позивача про призначення пенсії, мало право на підставі записів у трудовій книжці позивача зарахувати до його пільгового стажу позивача періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.12.2001 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року, з 13.03.2019 року по 30.08.2019 року.

Крім того суд наголошує, що відповідно до частиною 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень встановлено, що органи, які призначають пенсію мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Проте, відповідачем 2 не надано суду доказів, які б підтверджували, що управління зверталось на підприємства у яких працював позивач з вимогою надати первинні документи для визначення права позивача на зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

Таким чином позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.12.2001 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року, з 13.03.2019 року по 30.08.2019 року підлягають задоволенні

Стосовно вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року та з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року, суд зазначає, що згідно розрахунку стажу (а.с. 30-31) вказані періоди роботи позивача зараховані до пільгового стажу, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" за час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до довідки Селидівського гірничого технікуму від 23.06.2021 року № 02/59 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно навчався на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму зі спеціальності «Експлуатація і ремонт гірничого – електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1993 по 21.06.1997 року (а.с. 17).

З диплому НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_1 в 1993 року вступив до Селидівського гірничого технікуму та в 1997 році закінчив повний курс по спеціальності експлуатація і ремонт гірничого – електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв (а.с. 17-зворотній бік).

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 позивача встановлено, що після закінчення Селидівського гірничого технікуму позивач 02.01.1997 року був працевлаштований на шахті «Центральна» ВО «Красноармійськвугілля» на посаду гірничого майстра підземного, тобто на посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, отже суд вважає, що період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року необхідно зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди.

Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 056650005891 від 01.07.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача застосовувати при розрахунку пільгового стажу Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок нарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.

Між тим, зміст положень статті 14 та частини шостої статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 18 липня 2019 року справа №826/2426/16 листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз`ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Аналогічний правовий висновок щодо застування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 викладено Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а.

Враховуючи, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є нормативно-правовими актами і не можуть підміняти і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач правомірно не прийняв до уваги зазначене роз`яснення при розрахунку пільгового стажу позивача.

При цьому, суд враховує, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 стосувалося порядку врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в той час як позивач порушує питання щодо перерахунку йому пенсії по інвалідності за положеннями статті 30 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином позовні вимоги в частині застосування Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 при розрахунку пільгового стажу задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періодів роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волноваській області про відмову в призначенні пенсії № 05665005891 від 01.07.2021 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періодів роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії № 056650005891 від 01.07.2021 року були порушені права позивача на отримання пенсії, та саме прийняття вказаного рішення стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судового збору в розмірі 454 грн., оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення від 01.07.2021 року № 05665005891 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути повторно заяву від 24.06.2021 року про призначення пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до пільгового стажу роботи навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періоди роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1 з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.07.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року на підставі роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волноваській області про відмову в призначенні пенсії № 05665005891 від 01.07.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2021 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1993 року по 21.06.1997 року у Селидовському гірничому технікумі, періодів роботи з 18.05.1996 року по 25.07.1996 року, з 02.01.1997 року по 24.02.1999 року, з 03.03.1999 року по 03.05.1999 року, з 09.07.1999 року по 16.08.2001 року, з 17.02.2001 року по 31.10.2006 року, з 10.12.2015 року по 01.09.2016 року, з 07.09.2016 року по 30.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 18.02.2019 року, з 04.03.2019 року по 30.08.2019 року.

В частині позовних вимог про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.11.2006 року по 08.12.2015 року, з 02.09.2019 року по 24.06.2021 року, розрахунок пільгового стажу з урахуванням на підставі роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинському районі (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: Кравчука, буд. 22-В, м. Луцьк, Донецька область, 43026) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Повний текст рішення складено та підписано 24 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська