Рішення № 101361609, 24.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 160/6521/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 01.12.2020 №UA110150/2020/000182/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 02.12.2020 № UA110150/2020/000183/1;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судові витрати по даній справі: витрати на оплату судового збору в сумі 22 700,00грн., витрати на правову (правничу) допомогу адвоката.

Позовні вимоги обгрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень митниці, оскільки позивач вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які, на його думку, не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом. Позивач також зауважив, що усі розбіжності, які виявив відповідач є формальними і безпідставними з огляду на те, що останній не вказав, які саме документи, що подавалися Підприємством при митному оформленні містили розбіжності та/або ознаки підробки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду подано відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наданими з митними деклараціями документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована доводами позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 заяву Дніпровської митниці Держмитслужби про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, призначено підготовче засідання на 28.07.2021.

В судове засідання 28.07.2021 сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 09.08.2021.

В судове засідання 09.08.2021 сторони повторно не з`явилися. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи викладене, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2019 підприємство уклало з компанією HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD. (Китай) зовнішньоекономічний контракт № HW/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Компанією HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD. відповідно до умов зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: №HW2020-7А від 02.07.2020, №HW2020-7В/2020-8 від 13.07.2020, №HW2020-7B/2020-8-Z від 15.07.2020, інвойсів №HW2020-7А від 09.07.2020, №HW2020-7В/8 від 20.07.2020 здійснено поставки ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (мотоблоки, ґрунтофрези), які поставлялись на умовах FOB- Шанхай, Китай згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2020».

В подальшому, 01.12.2020 за ЕМД №110150/2020/0119918 задекларовані товари – трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові, без фрези мотоблоку у комлекті мотоблоки у кількості 1168 шт. та ґрунтофрези у кількості 1005 штук, машини сільскогосподарські для оброблення грунту,навісні грунтофрези до мотоблоків: фреза мотоблоку 6 секцій 24 ножі – 588 шт., фреза мотоблоку 8 секцій 32 ножі – 417 шт. на загальну суму 131688,40 дол.США, вартість їх морського перевезення до кордону з Україною склала 4280 дол.США.

Для підтвердження вартості товару до кожної митної декларації підприємством надано документи, що також містяться у гр. 44 таких декларацій, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 15.09.2019 року № HW/3; додаток (специфікація) до нього від 02.07.2020 №HW2020-7А; рахунок-фактура від 09.07.2020 № HW2020-7А; пакувальний лист від 09.07.2020, Сертифікат країни походження товарів; технічний опис товарів.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством також надало митниці: договір міжнародного морського перевезення (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019; заявку на перевезення №123 від 28.08.2020; коносамент №MRFB20091319А від 10.09.2020; рахунок на оплату морського фрахту №L33275 від 24.11.2020; довідку про транспортні витрати від 28.10.2020; акт виконаних робіт від 24.11.2020; залізничну транспортну накладну №40310005 від 26.11.2020, відомість вагонів до неї.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем до позивача було направлено електронне повідомлення №1 від 01.12.2020, відповідно до якого контролюючим органом були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів.

На підставі наведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем 01.12.2020 листом №999/1 додатково надано відповідачу: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника, а також повідомлено, що всі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані, вони підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись підприємством не будуть.

На підставі наведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 01.12.2020 №UA110150/2020/000182/1, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням резервного методу 2-ґ. згідно вимог статті 64 МКУ та збільшена до 244221,63 дол. США. (заявлена 131688,40 дол. США).

Таким чином, згідно з Рішенням контролюючого органу від 01.12.2020 №UA110150/2020/000182/1, загальна сума митної вартості задекларованих товарів збільшена відповідачем з 131688,40 дол.США. до 244221,63 дол.США., тобто на 112533,23 дол. США.

Застосовуючи вказаний метод відповідач керувався наявною у інформаційних ресурсах митниці інформації про митне оформлення раніше ввезеного товару, на підставі відповідних декларацій.

Скориставшись правом, передбаченим положеннями ст. 52 МК України, підприємством було задекларовано зазначені товари, а митним органом випущено товар у вільний обіг за ЕМД: № UА 110150/2020/020019 від 02.12.2020.

Таким чином, загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 932945,81 грн., відповідно до розрахунку, зазначеного в гр.47, 47 "В" "Подробиці розрахунків" ЕМД №UА110150/2020/020019 від 02.12.2020.

В подальшому, 01.12.2020 за ЕМД №110150/2020/020019 задекларовані товари трактори, що керуються водієм який іде поряд, одновісні, нові, без фрези мотоблоку у комлекті, мотоблоки у кількості 1052 штук, машини сільскогосподарські для оброблення грунту,навісні грунтофрези до мотоблоків: фреза мотоблоку 6 секцій 24 ножі – 308 шт., фреза мотоблоку 8 секцій 32 ножі – 690 шт. на загальну суму 131688,40 дол.США, вартість їх морського перевезення до кордону з Україною склала 4280 дол.США.

Для підтвердження вартості товару до кожної митної декларації підприємством надано документи, що також містяться у гр. 44 таких декларацій, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 15.09.2019 № HW/3; додаток (специфікація) до нього від 13.07.2020 №HW2020-7В/2020-8, від 15.07.2020 №HW2020-7В/2020-8-z; рахунок-фактура від 20.07.2020 № HW2020-7В/8; пакувальний лист від 20.07.2020, Сертифікат країни походження товарів; технічний опис товарів.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством також надало митниці: договір міжнародного морського перевезення (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019; заявку на перевезення №134 від 28.08.2020; коносамент № MRFB20091319В від 10.09.2020; рахунок на оплату морського фрахту №L33276 від 24.11.2020; довідку про транспортні витрати від 28.10.2020; акт виконаних робіт від 24.11.2020; залізничну транспортну накладну №40309890 від 26.11.2020, №40310005 від 26.11.2020, відомість вагонів до неї, лист №926 від 26.11.2020 з розрахунком частки транспортних витрат.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, контролюючим органом до позивача було направлено електронне повідомлення №1 від 01.12.2020, в якому зазначені розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

На підставі наведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач витребував у позивача додаткові документи, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3)виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, ТОВ «ПК «ДТЗ», 01.12.2020 листом №999/2 додатково до митниці були надані такі документи, а саме: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника. Вказаним листом товариством повідомило митному органу, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані, вони повною мірою підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.

Проте, відповідач 02.12.2020 прийняв Рішення про коригування митної вартості товару №UА110150/2020/000183/1, відповідно до якого, митна вартість оцінюваного товару, визначена декларантом, була скоригована митницею за резервним методом - 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ збільшена до 284184,18 дол. США. (заявлена 158500,00 дол. США), у зв`язку із чим відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Загальна сума митної вартості задекларованих товарів збільшена митницею на 125684,18 дол. США.

Застосовуючи вказаний метод відповідач керувався наявною у інформаційних ресурсах митниці інформації про митне оформлення раніше ввезеного товару, на підставі відповідних декларацій.

У подальшому, скориставшись правом, передбаченим положеннями ст.52 МК України, підприємством було задекларовано зазначені товари, а митним органом випущено товар у вільний обіг за ЕМД: №UА110150/2020/020065 від 03.12.2020.

Отже, загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 1076482,47 грн., відповідно до розрахунку, зазначеного в гр.47,47"В" "Подробиці розрахунків" ЕМД №UА110150/2020/020065.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (далі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

В оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає аналогічні розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставами для здійснення коригування.

Вимоги відповідача про надання банківських платіжних документів, підтверджуючих здійнесення оплати за товар є безпідставними в обох спірних випадках, оскільки не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та не є розбіжністю у наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Оплата за товар на момент його декларування в обох спірних випадках не здійснювалась, оскільки термін оплати коштів за товар на день декларування товару не сплинув, а тому надання платіжних документів є не можливим.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ, на підтвердження митної вартості задкларованого товару, декларант надає митниці банківський платіжний документ виключно у разі, якщо рахунок оплачено, тобто вимога митниці у цій частині є необгрунтованою.

Суд доходить висновку, що доводи контролюючого органу про невідповідність вартості задекларованих товарів, зазначеній декларантом у гр. 22 ЕМД від 01.12.2020 №UA110150/2020/019919 в сумі 153 220,00дол.США, їх вартості зазначений у Специфікації 13.07.2020 № HW2020-7B/2020-8, інвойсі від 20.07.2020 №HW2020-7B/8 в сумі 154 183,03 дол.США., є помилковими, оскільки поставка загальної товарної партії в даному випадку здійснювалась відповідно до двох специфікацій: від 13.07.2020 № HW2020-7B/2020-8 та від 15.07.2020 № HW2020-7B/2020-8-Z, однак декларувались в даному випадку частина товарної партії виключно за Специфікацією від 13.07.2020 № HW2020-7B/2020-8. Сума вартості товару відповідно до Специфікації HW2020-7B/2020-8 становить 153 220,00 дол. США, що повністю відповідає сумі, зазначеній декларантом в гр. 22 ЕМД.

Компанією - продавцем було видано єдиний загальний інвойс за обома Специфікаціями - від 20.07.2020 № HW2020-7B/8 на загальну суму обох Специфікацій - 154 183,03 дол.США.

Таким чином позивачем вірно визначена сума вартості частини загальної товарної партії, що декларувалася у даному випадку, яка повністю кореспондується з сумами Специфікацій та інвойсу.

Після винесення спірних Рішень та випуску задекларованих товарів у вільний обіг, товариством було здійснено оплату за товар, а саме: за Специфікацією HW2020-7A - відповідно до платіжних доручень: № 179 від 20.11.2020р. - 8092.06 дол. США, № 196 від 02.12.2020р. - 77 150,00 дол. США, 46 446,34 дол. США, усього 131 688,40 до. США,; за Специфікацією HW2020-7B/2020-8 - відповідно до платіжного доручення № 206 від 09.12.2020р. - 153 220,00 дол. США.

Платіжні доручення додатково підтверджують вартість товару за Контрактом, як складову митної вартості, визначеної декларантом та реальність господарських операцій в обох випадках.

Також, згідно матеріалів справи, встановлено, що у спірних Рішеннях в якості підстави для коригування митної вартості відповідач посилається зокрема на те, що відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Chongqing, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.09.2019 № HW/3 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціпи товару ”.

Однак, такі висновки відповідача є помилковими, оскільки згідно Правил ІНКОТЕРМС 2010 ціна FOB (FOB price) контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе cyму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і іншйх зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Сторони Контракту узгоджуючи умови поставки FOB передбачили що витрати продавця на доставления в порт завантаження та завантаження товару входять у фактурну вартість товару і Покупець не несе додаткові витрати на ці операції.

Так, відповідно до п.3.1.1 та п.4.2 зовнішньоекономічного контракту, до ціни товару включені вартість упаковки і маркування товару, завантаження товару на борт судна в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також витрати пов`язані з виконанням митних формальностей, необхідних для експорту товарів.

Також суд зазначає про безпідставність тверджень відповідача в якості підстави для коригування митної вартості щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановлено, що Контрактом № HW/3 (п. 3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись компанією - продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Змінами, внесеними до частини 1 ст.53 МК України, виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією.

Підстави наведені відповідачем в рішенні з урахуванням листа декларанта від 01.12.2020 №999/1 та від 01.12.2020р. №999/2 є необгрунтованими, оскільки поставка контейнерів зі спірною товарною партією здійснювалась відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення №1510/912/2019.

Перевізником за договором виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIA», згідно пункту 2.2 договору компанія зобов`язана видати та надати Замовнику коносамент, який є відповідно є належним підтвердженням здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

В рамках укладеного договору Перевізником виданий консамент, як транспортний документ, що підтверджує факт перевезення контейнерів відповідно до узгодженої заявки.

Договором не передбачено надання Перевізником інших перевізних документів.

Отже, з урахуванням наведеного вище, слід дійти висновку, що у даному випадку коносамент, за яким здійснювалось морське перевезення, є належним документом, що підтверджує його здійснення.

Відповідно до пунктів 1.2 та 4.3 договору №1510/912/2019 від 15.10.19 умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту.

Окрім того, встановлено, що відповідно до п.3.1.1 та п.4.2 зовнішньоекономічного контракту, до ціни товару включені вартість упаковки і маркування товару, завантаження товару на борту судна в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також витрати пов`язані з виконанням митних формальностей, необхідних для експорту товарів. За умовами контракту (п.3.1.1.) - ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, тобто з урахуванням наведеної інформації, відображення згаданих витрат у комерційних документах у якості окремих статей витрат, або видача окремого комерційного документу на них не є обов`язковим.

Щодо вимоги митниці надати банківські платіжні документу, підтверджуючі здійснення оплати за рахунками на фрахт в обох випадках, суд вважає її безпідставною, оскільки термін оплати за фрахт, визначений у обох зазначених рахунках на момент декларування та винесення обох спірних Рішень - не сплинув, у зв`язку з чим оплату здійснено не було.

Таким чином, суд доходить висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

Таким чином, зазначенні митницею в оскаржених Рішеннях розбіжності є не підтвердженими доказами у справі та не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Також, судом встановлено, що в графі 33 спірного Рішення №UA110150/2020/000183/1 від 01.12.2020 відповідачем зазначено: “Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та Грунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні:

Митну вартість товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд. Оснащені бензиновим двигуном внутрішнього згоряння, виконують фрезерування грунту», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країна виробництва та відправлення Китай, характеру угоди, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за резервним методом, у наближений час за ЕМД №UA500020/2020/223831 від 21.08.2020 на рівні 2,51 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД №UA500020/2020/223831 від 21.08.2020 та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 209,3220 дол.США/шт ((2,51 дол.США/кг 83812,2 кг)/1005 шт).

Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення грунту: Грунтофреза», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів ввезення, країна виробництва та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA500130/2020/232586 від 16.09.2020 на рівні 2,2215 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД UA500130/2020/232586 від 16.09.2020 та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №2 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 33,6846 дол.США/шт ((2,2215 дол.США/кг * 15238,8кг)/1005шт)”.

В гр. 33 спірного Рішення № UA110150/2020/000183/1 від 02.12.2020р., митниця зазначає: “Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні:

Митну вартість товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару «Мотоблок Кентавр», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країна виробництва та відправлення Китай, характеру угоди, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за резервним методом, у наближений час за ЕМД №UA500020/2020/223831 від 21.08.2020 на рівні 2,51 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД №UA500020/2020/223831 від 21.08.2020 та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 231,9010 дол.США/шт ((2,51 дол.США/кг * 97010,4кг)/1050шт).

Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення грунту: Грунтофреза», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів ввезення, країна виробництва та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №UA500130/2020/232586 від 16.09.2020 на рівні 2,2215 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД UA500130/2020/232586 від 16.09.2020 та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №2 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 38,7506 дол.США/шт ((2,2215 дол.США/кг * 18315,6кг)/1050шт).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Згідно з оскаржуваних рішень підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, у ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши розбіжності, належним чином не обґрунтував, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність цих рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до наданих доказів по справі, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень.

Отже, з урахуванням викладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд вважає позов обґрунтованим, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія ДТЗ до Дніпровської митниці Держмитслужби, підлягають задоволенню, а Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 01.12.2020 №UA110150/2020/000182/1 та від 02.12.2020 №UА110150/2020/000183/1 визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст. 134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір від 25.07.2020, довіреність від 11.01.2020, специфікацію №16/21 від 05.07.2021, акт виконаних робіт №16/21 від 05.07.2021, рахунок на оплату №16/21 від 05.07.221 та платіжне доручення про оплату наданих послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються види судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України надається визначення витрат на професійну правничу допомогу та зазначається наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 22700,00 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 01.12.2020 №UA110150/2020/000182/1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 02.12.2020 №UА110150/2020/000183/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22700,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5600 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська