Рішення № 101361539, 09.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/6787/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Шопік М.М.,

представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Фенікс» (далі - ПСГП «Фенікс») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 10.02.2020 по 17.03.2020, з 09.02.2021 по 19.02.2021 була проведена документальна планова виїзна перевірка ПСГП «Фенікс» податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900.

07.04.2021 на адресу ПСГП «Фенікс» надійшли ППР, прийняті 02.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області на підставі вказаного акту перевірки, зокрема: № 0019540701 про застосування штрафу в розмірі 419653,50 грн., № 0019640791 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 659,00 грн., № 0019550701 про застосування штрафу в сумі 5100,00 грн., № 0019520701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 2208077,50 грн., які були оскаржені в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 18.06.2021 № 13794/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково, зокрема, скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019520701 в частині 264969,30 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині зазначене ППР та ППР від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019550701, № 0019640701 залишено без змін.

Позивач не погоджується з ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019550701, № 0019640701, № 0019520701 (в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 1766462 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 176646,20 грн.), з огляду на таке.

Так, стосовно порушення процедури проведення перевірки позивач вказує, що термін проведення перевірки був продовжений наказом від 12.02.2021 № 581, проте примірник наказу було отримано лише 15.02.2021, тобто вже після початку перевірки, що є грубим порушенням пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України); в акті перевірки неправильно відображені відомості щодо податкової адреси позивача.

Позивач також заперечує достовірність висновків про заниження податкових зобов`язань з ПДВ, викладених в акті перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900, по операціях, пов`язаних з інкубацією яєць, реалізацією добових курчат за ціною 0,01 грн. та щодо списання інкубаційних яєць.

Крім того, позивач не погоджується із висновками акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 щодо неможливості підтвердити фактичність здійснення господарських операцій з придбання будівельно-ремонтних робіт у ФОП ОСОБА_1 та відповідно використання в господарській діяльності будівельних матеріалів, списаних на виконання таких робіт, стверджуючи при цьому, що до перевірки були надані усі первинні документи, які насправді підтверджують вказані господарські операції.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019550701, № 0019640701 та № 0019520701 (в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 1766462 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 176646,20 грн.).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження (т. 4, а. с. 87).

В поданому до суду 30.07.2021 відзиві на позовну заяву представник відповідача Сахарчук А.А. позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з мотивів, викладених в акті перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900, та з підстав правомірності оскаржуваних ППР (т. 4, а. с. 96-102).

Крім того, на адресу суду надійшли відповідь на відзив та заперечення (т. 4, а. с. 108-113, 116-124), у яких представники сторін виклали доводи, аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві та відзиві, не погодившись при цьому із позицією протилежної сторони.

27.07.2021 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019550701, № 0019640701 та від 08.07.2021 № 0038650701 (т. 4, а. с. 91), яку прийнято до розгляду ухвалою суду, занесеною до протоколу підготовчого засідання від 07.09.2021 (т. 4, а. с. 114).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 05.10.2021 (т. 4, а. с. 126), а в подальшому у судових засіданнях були оголошені перерви у зв`язку із викликом свідка та витребуванням додаткових доказів, у тому числі з ініціативи суду.

08.11.2021 до суду надійшла заява представника позивача ПСГП «Фенікс» - адвоката Максимчука Ю.В. про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019640701 та від 08.07.2021 № 0038650701 (т. 4, а. с. 209), яку прийнято до розгляду ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 09.11.2021 (т. 4, а. с. 220).

В судових засіданнях, які відбулися у даній справі, представник позивача Максимчук Ю.В. позов підтримав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просить його задовольнити.

Представник відповідача Сахарчук А.А. у тих же судових засіданнях позов не визнав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідка, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 10.02.2020 по 17.03.2020, з 09.02.2021 по 19.02.2021 ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПСГП «Фенікс» податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, про що складено акт від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 (т. 1, а. с. 7-94).

Перевіркою ПСГП «Фенікс» встановлені, зокрема ті порушення, які є предметом розгляду у цій справі:

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, вимог абзацу другого пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункті 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1770172 грн., а також зменшено залишок від`ємного значення, яке на кінець перевіряємого періоду становить 659 грн.;

пункту 201.10 статті 201 ПК України.

02.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900, прийняло такі ППР:

№ 0019520701 (форми «Р»), відповідно до якого ПСГП «Фенікс» визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 2280077,50 грн., в т. ч. за податковим зобов`язанням - 1766462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 441615,50 грн. (т. 1, а. с. 103);

№ 0019640701 (форми «В4»), яким позивачу за звітний період грудень 2019 року визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 659,00 грн. (т. 1, а. с. 96);

№ 0019540701 (форми «ПН»), яким до позивача на підставі статті 120-1 ПК України застосовано штраф в загальній сумі 419653,50 грн. (т. 1, а. с. 97-98).

Рішенням ДПС України від 18.06.2021 № 13794/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ПСГП «Фенікс» задоволено частково, зокрема, скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019520701 в частині 264969,30 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині зазначене ППР та ППР від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019550701, № 0019640701 залишено без змін (т. 1, а. с. 107-123).

08.07.2021, ГУ ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 та рішення ДПС України від 18.06.2021 № 13794/6/99-00-06-01-01-06, прийняло ППР № 0038650701, відповідно до якого ПСГП «Фенікс» визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1943108,20 грн., в т. ч. за податковим зобов`язанням - 1766462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 176646,20 грн. (т. 4, а. с. 92).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі ППР, з огляду на таке.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

За приписами пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Статтею 120-1 ПК України визначено розміри штрафу у разі порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Як вбачається із акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900, перевіркою ПСГП «Фенікс» встановлено, зокрема порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, вимог абзацу другого пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункті 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1770172 грн., а також зменшено залишок від`ємного значення, яке на кінець перевіряємого періоду становить 659 грн. При цьому, до таких висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку із виявленням таких порушень податкового законодавства.

Так, у підпункті «А) Відходи інкубації» підпункту 3.1.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 (т. 1, а. с. 20-29) вказано про те, що в ході проведення перевірки встановлено, що ПСГП «Фенікс» проводить господарську діяльність, а саме інкубацію яєць, у результаті інкубації підприємство отримує побічну продукцію - міражні яйця, які не використовуються в господарській діяльності (не реалізуються), проте документи, що підтверджують утилізацію яєць (побічних продуктів, міражних яєць, відходів інкубації тощо), журнали обліку відходів у період з 01.01.2017 по 30.09.2018 в ході проведення перевірки не надано. Відсутність підтверджуючих документів та регістрів бухгалтерського обліку щодо списання чи утилізації відходів птахівництва за вказаний період є порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку. Враховуючи той факт, що на ПСГП «Фенікс» не обліковуються відходи інкубації як «брак у виробництві» (міражні яйця, виродки каліки та завмерлі, яйця непридатні до інкубації) (відсутні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку) та відсутня утилізація відходів інкубації у період з 01.01.2017 по 30.09.2018, можна стверджувати, що кількість яєць, яку було закладено на інкубацію, повинна відповідати кількості виходу курчат, а тому різниця, яку платник відображає у акті на вихід і сортування добового молодняку птиці (форма № ПБАСГ-5) була реалізована невстановленим особам. Оскільки курчата добові (різниця, яка зазначена у акті на вихід і сортування добового молодняку птиці (форма № ПБАСГ-5) не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків, то це призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ всього в сумі 843017,00 грн.

Суд не погоджується із такими висновками перевірки та зазначає, що кількість закладених яєць, вихід здорових голів та знищених (виродки, каліки та завмерлі) відображена в актах на вихід і сортування молодняку птиці (т. 2, а. с. 204-239, т. 3, а. с. 49-99, т. 4, а. с. 1-67).

При цьому, з акту перевірки вбачається, що ПСГП «Фенікс» здійснює облік інкубаційних яєць на субрахунку 201 «Сировина й матеріали» та 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», а відповідно до актів на вихід і сортування молодняку птиці встановлено вихід добового молодняка: у 2017 році - на суму 6820842,41 грн. (в кількості 882293 шт., різниця між закладкою яєць на інкубацію та виходом курчат становить 314641 шт.), у 2018 році - на суму 11420074,07 грн. (в кількості 1293772 шт., різниця між закладкою яєць на інкубацію та виходом курчат становить 664717 шт.), у 2019 році - на суму 17245436,02 грн. (в кількості 1764631 шт., різниця між закладкою яєць на інкубацію та виходом курчат становить 780715 шт.).

Під час проведення перевірки платнику були вручені запити про надання документів щодо обліку та утилізації відходів, та ПСГП «Фенікс» листом від 17.03.2020 № 1-17/03/20 повідомило, що підприємство не здійснює діяльності з реалізації відходів виробництва, а передає їх на утилізацію, станом на 2017 рік було укладено договір із Ковельською філією ДП «Укрветсанзавод», у 2018 році було укладено договір із Костопільською філією ДП «Укрветсанзавод», з яким налагоджено співпрацю (т. 4, а. с. 203-206), а листом від 15.02.2021 № 1-15/02/21 надало копії журналів, в яких відображається облік відходів, а саме побутових відходів та відходів, що утилізовуються на ДП «Укрветсанзавод» (т. 4, а. с. 191-194).

В матеріалах справи наявна копія журналу обліку відходів ПСГП «Фенікс» (т. 4, а. с. 167-169) за 2016-2018 р.р. Крім того, платник надав до суду копії договорів про утилізацію відходів, укладених з Ковельською філією ДП «Укрветсанзавод» від 06.03.2017 (т. 3, а. с. 210), з Костопільською філією ДП «Укрветсанзавод» від 02.02.2018 № КОС/У/182/38621494/2018 з додатком (т. 3, а. с. 211-214), від 02.01.2019 № КОС/06/У/23/38621494/2019 з додатковими угодами (т. 3, а. с. 215-221), картку рахунку 23 за 2017 рік (т. 3, а. с. 222-224), акти-здачі прийняття робіт (надання послуг), укладених між ПСГП «Фенікс» та Костопільською філією ДП «Укрветсанзавод» (т. 3, а. с. 225-250).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 (головний державний ревізор-інспектор, який був у складі інспекторів, направлених на перевірку) пояснив, що платник не надав належного документального підтвердження утилізації відходів інкубації лише за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, в інший період, охоплений перевіркою, такі документи були надані, тому контролюючий орган виходив з того, що за вказаний спірний період кількість яєць, закладених на інкубацію, повинна відповідати кількості виходу курчат, а різниця, яку платник відображає у акті на вихід та сортування добового молодняку птиці була реалізована невстановленим особам.

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача Максимчук Ю.В. надав пояснення, відповідно до яких Ковельська філія ДП «Укрветсанзавод» належним чином не виконувала свої зобов`язання в частині надання первинних документів, які підтверджують утилізацію, що призвело до зміни контрагента на Костопільську філію ДП «Укрветсанзавод».

На думку суду, ненадання Ковельською філією ДП «Укрветсанзавод» платнику ПСГП «Фенікс» документів, які підтверджують прийняття на утилізацію відходів відповідно до договору від 06.03.2017 (т. 3, а. с. 210), не може свідчити про те, що у період з 01.01.2017 по 30.09.2018 утилізація відходів на ПСГП «Фенікс» не здійснювалася взагалі, а платник податків не може нести відповідальності за неналежне здійснення господарської діяльності його контрагентом.

Крім того, є очевидним той факт, що кількість яєць, закладених на інкубацію, не може відповідати кількості виходу курчат здорових, позаяк серед виведеного молодняку можливі виродки, каліки та завмерлі. На підтвердження цього платник надав комісійні акти на вихід і сортування молодняку птиці, в яких відображена кількість закладених яєць, вихід здорових голів та знищених (виродки, каліки та завмерлі) (т. 2, а. с. 204-239, т. 3, а. с. 49-99, т. 4, а. с. 1-67). При цьому, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відомостей у вказаних актах, які належним чином складені, а відсутність документального підтвердження утилізації відходів інкубації за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 (в т. ч. через дії контрагента) не вказує про те, що різниця, яка відображена в актах, була реалізована невстановленим особам, і такі твердження контролюючого органу суд розцінює лише як припущення. Суд також вважає, що допущені позивачем окремі порушення природоохоронного законодавства не можуть впливати на дані податкового та бухгалтерського обліку та у даному випадку бути підставою для донарахування податкових зобов`язань.

В підпункті «Б) реалізація добових курчат по 0,01 грн.» підпункту 3.1.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 (т. 1, а. с. 29-31) зазначено, що в ряді випадків ПСГП «Фенікс» здійснювало реалізацію курчат добових за ціною 0,01 грн., тобто нижче ціни придбання та нижче звичайних цін, чим порушено вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України та занижено суми податкових зобов`язань на 100531,00 грн.

Суд не погоджується із такими висновками перевірки та зазначає, що на запит контролюючого органу ПСГП «Фенікс» листом від 19.02.2021 № 2-19/02/21 (т. 4, а. с. 178) повідомило, що оскільки згідно із ПК України безкоштовна передача покупцям товарів, послуг і продукції заборонена, тому для дотримання податкового законодавства підприємство реалізовує добовий молодняк, що йде на компенсацію природного падежу при транспортуванні по 0,01 грн. без ПДВ, що відповідає вимогам ДСТУ 2021:2006 «Молодняк сільськогосподарської птиці», є загальноприйнятою практикою, якої дотримуються усі підприємства, що здійснюють виробництво та реалізацію добового молодняку.

На думку суду, враховуючи, що пунктом 11.3 ДСТУ 2021:2006 «Молодняк сільськогосподарської птиці» дійсно передбачено, що для компенсації природного падежу під час транспортування добового молодняку виробник, залежно від відстані та кількості, безкоштовно видає курчат, а відповідач не заперечив та не спростував факт природного падежу, тому суд не вбачає у діях позивача щодо реалізації добових курчат по 0,01 грн. порушень вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України. Крім того, відсутність у прейскурантах цін (т. 2, а. с. 178-203, 240-250, т. 3, а. с. 1-48, 100-115) затвердженої ціни реалізації курчат добових по 0,01 грн./шт. без ПДВ не впливає на вказані висновки суду.

В підпункті «В) Період інкубації» підпункту 3.1.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 (т. 1, а. с. 31-39) зазначено, що відповідно до технологічного процесу період інкубації яєць становить 20-21 день, згідно із наданими окремими актами списання ТМЦ (яєць інкубаційних) вбачається тривалість інкубації від 8 до 18 днів, проте первинних документів на оприбуткування молодняку птиці на дати виходу молодняку (21 день) не надано, у регістрах бухгалтерського обліку відсутній прихід курчат у зазначені в акті дати, списання вказаних яєць інкубаційних неможливо прямо пов`язати з виготовлення конкретного виду продукції (виходу молодняка птиці). Оскільки яйця курячі інкубаційні, сума ПДВ при придбанні яких була включена до складу податкового кредиту, не прийняли участь в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, то такий платник податку на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 ПК України. В порушення вимог пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України ПСГП «Фенікс» не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим занижено податкові зобов`язання з ПДВ всього в сумі 18720,00 грн.

Суд також не погоджується із такими висновками контролюючого органу та звертає увагу, що на запит ГУ ДПС у Волинській області листом від 19.02.2021 № 2-19/02/21 ПСГП «Фенікс» повідомило, що термін інкубації яєць бройлерів залежить від багатьох факторів, які включають в себе: вік батьківського стада, від якого походить яйце; генетика окремого батьківського стада, від якого залежить наявність або відсутність в інкубаційному яйці хвороб та їх збудників, які можуть впливати на відхилення у розвитку ембріона; термін та якість зберігання яйця у постачальника до моменту відвантаження; мікроклімат інкубаційного процесу (температура та вологість повітря), що в свою чергу залежить від зовнішніх чинників при їх різкій зміні (т. 4, а. с. 178). Крім того, контролюючому органу було надано копію наказу від 08.06.2017 № 1-8/06/17-і, відповідно до якого затверджено технологічні норми періоду інкубації курчат бройлерів від 1 до 21 днів, згідно із нормами виробника кросу бройлерів, та зважати на те, що даний період може мати відхилення в залежності від віку та якості батьківського стада, від якого походить інкубаційне яйце, від терміну зберігання яйця та від мікроклімату інкубації (температури та вологості повітря) (т. 4, а. с. 177).

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій за вказаним епізодом, позаяк твердження контролюючого органу про недотримання в технологічному процесі інкубації яєць періоду інкубації (20-21 день) не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, при цьому, суд відхиляє покликання відповідача на інформацію, взяту із мережі інтернет на іноземних веб-сайтах (т. 1, а. с. 32).

В підпункті «Г) Будівельні матеріали» підпункту 3.1.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900 (т. 1, а. с. 39-46) зазначено, що протягом періоду, що перевірявся, ПСГП «Фенікс» декларує придбання будівельних матеріалів, які обліковано на рахунку 205 «Будівельні матеріали», на загальну суму 1025235,19 грн., та придбання будівельно-ремонтних робіт від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 199977,45 грн.

При цьому, до перевірки були надані договори підряду від 03.02.2017 № 0305-2017, від 01.02.2018 № 0102-2018, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, журнал-ордер по рахунку 205, та аналізом наданих до перевірки документів встановлена невідповідність між обсягами придбаних, переданих підряднику та списаних на ремонтні роботи будівельних матеріалів. Перевіркою неможливо підтвердити фактичність здійснення господарських операцій з придбання будівельно-ремонтних робіт у ФОП ОСОБА_1 та відповідно використання в господарській діяльності будівельних матеріалів, списаних на виконання таких робіт.

Крім того, до перевірки надано акти списання на загальну суму 844514,73 грн., проте не надано по даних операціях документів щодо внутрішнього переміщення, актів-приймання передачі тощо. Також до перевірки не надано жодних документів, які б свідчили про використання будівельних матеріалів в господарській діяльності шляхом реалізації іншим СГД, позивач не здійснював реєстрацію податкових накладних на реалізацію будматеріалів. Сукупність переліченої інформації свідчить про неможливість підтвердження використання в господарській діяльності придбаних та списаних будматеріалів.

Контролюючий орган дійшов висновку, що оскільки підприємством не доведено факт використання в господарській діяльності будівельних матеріалів загальною вартістю 1017244 грн. ні шляхом використання їх при виконанні будівельних (ремонтних) робіт, ні шляхом реалізації іншим СГД, проте факт списання підтверджується даними бухгалтерського обліку рахунку 205 «Будівельні матеріали» та інвентаризацією, проведеною підприємством на виконання листа ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2021 № 425/12/03-20-07-01-11, тому такі ТМЦ рахуються як використані у не господарській діяльності, платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, скласти та зареєструвати податкові накладні, та у даному випадку контролюючий орган встановив заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на 203449,00 грн.

На думку суду, порушення, яке описане в підпункті «Г) Будівельні матеріали» підпункту 3.1.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 26.02.2021 № 1694/07-01/05383900, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи, враховуючи таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 (справи №826/15653, № 805/2316/16-а), від 19.09.2018 (справа № 2а-2104/12/1370) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Так, на підтвердження господарських операцій з придбання будівельно-ремонтних робіт від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 199977,45 грн. позивач надав договори підряду від 03.02.2017 № 0305-2017 (т. 3, а. с. 202), від 01.02.2018 № 0102-2018 (т. 3, а. с. 203), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 3, а. с. 185-189, т. 4, а. с. 68-80), акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, переданих для проведення ремонтних робіт (т. 3, а. с. 170-184, 190-198, т. 4, а. с. 81-84), банківські виписки (т. 3, а. с. 199-200).

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ПСГП «Фенікс» та ФОП ОСОБА_1 щодо виконання будівельно-ремонтних робіт та списання матеріалів, вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам, визначеним Законом № 996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Крім того, ні в акті перевірки, ні у заявах по суті справи відповідач не пояснив, у чому саме полягає невідповідність між обсягами придбаних, переданих підряднику та списаних на ремонтні роботи будівельних матеріалів, не вказав суми невідповідності та не надав доказів на її підтвердження.

Суд також вважає, що наявність у ФОП ОСОБА_1 (яка згідно із даними акту перевірки у спірний період була зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, основний вид діяльності «41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель», перебувала на податковому обліку) згідно із звітністю форми № 1-ДФ працюючих у кількості 2 особи (2017 рік) та 3 особи (2018 рік), яких недостатньо для виконання будівельних робіт за укладеними з позивачем договорами, не може бути самостійною та достатньою підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань, позаяк не виключається можливість роботи працівників у ФОП ОСОБА_1 за цивільно-правовими угодами.

При вирішенні спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2018 (справа № 826/11879/13-а), відповідно до яких норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не надав доступ посадових особам контролюючого органу до території, що використовується для виробничої діяльності, позаяк листом від 19.02.2021 № 1-19/02/21 ПСГП «Фенікс» повідомило ГУ ДПС у Волинській області про відсутність заперечень з боку ветеринарного лікаря та можливість відвідування перевіряючими працівниками виробничої території птахокомплексу у с. Козин (т. 4, а. с. 198), жодних актів недопуску посадових осіб контролюючого органу до виробничої території птахокомплексу суду не надано.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та до суду первинні документи підтверджують правомірність формування платником податків ПСГП «Фенікс» своїх даних податкового обліку та реальність господарських операцій між ПСГП «Фенікс» та ФОП ОСОБА_1 , відповідач не довів наявність у діях позивача порушень податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з інкубації яєць та реалізації курчат, при списанні будматеріалів, а тому донарахування податкових зобов`язань з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій, в т. ч. штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних згідно із оскаржуваними ППР є безпідставним.

З наведених вище мотивів та підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування ППР ГУ ДПС у Волинській області від 02.04.2021 № 0019540701, № 0019640701, від 08.07.2021 № 0038650701.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 22700,00 грн., який був сплачений платіжним дорученням від 02.07.2021 № 585 (т. 1, а. с. 6) та згідно з випискою зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (т. 4, а. с. 86).

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30375,00 грн. суд виходить з такого.

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.06.2021 з додатком (т. 4, а. с. 213-214), рахунком-фактурою від 05.07.2021 № 78, від 05.11.2021 № 129 (т. 4, а. с. 215-216), актом приймання-передачі правничої допомоги від 09.11.2021 (т. 4, а. с. 217), платіжними дорученнями від 09.09.2021 № 843 на суму 6750,00 грн. (т. 4, а. с. 218), від 08.11.2021 № 1035 на суму 10125,00 грн. (т. 4, а. с. 219), детальним описом послуг (т. 3, а. с. 251), позивачу ПСГП «Фенікс» надано Адвокатським об`єднанням «АФК» у даній справі правову допомогу на загальну суму 30375,00 грн., з яких оплачено 16875,00 грн.

При цьому, представник відповідача Сахарчук А.А. у заявах по суті справи та в судовому засіданні заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з тим, суд враховує, що викладені у пункті 3 акту приймання-передачі правничої допомоги від 09.11.2021 (т. 4, а. с. 217) послуги у вигляді участі адвоката в судових засіданнях на суму 8100,00 грн. (6 годин х 1350,00 грн.) підлягають відшкодуванню частково в сумі 4950,00 грн., оскільки сумарний час проведених у цій справі судових засідань становить близько 3 годин 40 хвилин. Витрати у вигляді відповіді на відзив (пункт 2 акту приймання-передачі правничої допомоги від 09.11.2021) в сумі 2025,00 грн. підлягають відшкодуванню повністю у зв`язку із реальним наданням вказаної послуги. Крім того, оскільки зазначені у пункті 1 вказаного акту приймання-передачі правничої допомоги від 09.11.2021 не розмежовані за часом та вартістю, тому враховуючи час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача із заявлених у пункті 1 вказаного акту витрат на суму 20250,00 грн. необхідно стягнути витрати в сумі 8100,00 грн. (6 годин х 1350,00 грн.).

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 37775,00 грн., з них: судовий збір в сумі 22700,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15075,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02 квітня 2021 року № 0019540701, № 0019640701, від 08 липня 2021 року № 0038650701.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Фенікс» (45123, Волинська область, с. Козин, вул. Ковельська, 1а, ідентифікаційний код 05383900) судові витрати в загальному розмірі 37775 гривень 00 копійок (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складений 22 листопада 2021 року