Рішення № 101359731, 11.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021Справа № 910/4787/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 107 103 543, 40 грн.

Представники:

від позивача: Волкова Ю.В.;

від відповідача: Левченко Д.Ю.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53 999 740, 00 грн, з яких: 23 236 970, 37 грн - основного боргу, 9 127 994, 70 грн - пені, 10 918 642, 44 грн - штрафу, 3 135 947, 45 грн - 3 % річних та 7 580 185, 57 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 15398/01 від 02.08.2018 в редакції додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 та додаткової угоди № 983/01/20 від 31.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.04.2021.

28.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що його обов`язок з оплати 100% вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця настає за одночасної наявності двох обов`язкових умов: отримання відповідачем підписаного продавцем акту та затвердження регулятором розміру вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Крім цього, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять підтвердження направлення актів купівлі-продажу та доказів що підтверджують дати отримання відповідачем таких актів купівлі-продажу, а також вказує, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов`язання щодо оплати електроенергії спірних періодів.

У судовому засіданні 29.04.2021 судом оголошено перерву до 27.05.2021.

19.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що акти купівлі-продажу електроенергії, що знаходяться в матеріалах справи підписані обома сторонами у відповідності до вимог п.10.4 Порядку №164 та містять дати щодо конкретної дати підписання кожного акта. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було заявлено та надано доказів, що вказані акти купівлі-продажу електроенергії були підписані або отримані відповідачем в дату, відмінну від їх датування, а отже відсутні підстави вважати, що ці акти могли бути отримані в інші дати, ніж зазначені у цих актах.

Крім цього, 19.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" надійшла заява про зміну розміру позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог), в якій позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" заборгованість у розмірі 101 805 705, 44 грн., пеню у розмірі 9 112 284,45 грн., штраф у розмірі 10 918 675, 05 грн., 3% річних у розмірі 3 102 809, 02 грн. та інфляційні витрати у розмірі 7 580 184,35 грн.

25.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про залишення без розгляду відповіді на відзив, в якій відповідач просить суд, у зв`язку з порушенням строків для подання відповіді на відзив, залишити її без розгляду.

Також, 25.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява, в якій відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" в прийнятті заяви про зміну розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 27.05.2021, суд, заслухавши клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідність дослідження всіх обставин справи, вважає за необхідне поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, відповідно, суд відмовляє в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про залишення без розгляду відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд".

Також, в судовому засіданні 27.05.2021, розглянувши заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, оскільки у даному випадку позивачем лише збільшено кількісний показник заборгованості, яка виникла на підставі договору № 15398/01 від 02.08.2018 в редакції додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 та додаткової угоди № 983/01/20 від 31.03.2020, тобто збільшено розмір майнової вимоги, при цьому підстави позову не змінилися, суд розцінив подану заяву про зміну розміру позовних вимог, як заяву про збільшення розміру позовних вимог, визнає її такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим прийняв заяву до розгляду.

Крім цього, у судовому засіданні 27.05.2021 судом оголошено перерву до 10.06.2021.

09.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог зменшити розмір неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 грн.

09.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про залучення третіх осіб, в яких просить суд залучити до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Кабінет міністрів України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про залучення третіх осіб - задоволено частково. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Підготовче засідання відкладено на 08.07.2021.

14.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, в якому відповідач, зокрема зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення неустойки за лютий, березень 2020 року та просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

30.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що постановою НКРЕКП було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні-грудні 2019 року.

07.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема зазначає, що з серпня по грудень 2020 оплата електричної енергії позивачу здійснена у повному обсязі.

Також, 08.07.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог зменшити розмір 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 грн.

У судовому засіданні 08.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 19.08.2021.

09.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив на заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій, зокрема зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення неустойки за лютий, березень 2020 року.

04.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд: продовжити процесуальний строк, встановлений господарським судом для надання відзиву на позовну заяву; відстрочити сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви до ухвалення господарським судом рішення у даній справі; визнати недійсним п. 4.6. договору від 02.08.2018 року № 15398/01, укладений між ТОВ "Овід Вінд" та ДП "Гарантований покупець".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 повернуто зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про визнання договору від 02.08.2018 року № 15398/01 частково недійсним.

У судовому засіданні 19.08.2021 судом оголошено перерву до 09.09.2021.

27.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" надійшла заява про зменшення розміру пені, 3% річних та збільшення розміру інфляційних витрат, в якій позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованість у загальному розмірі 136 707 060,68 грн., з яких: 101 850 705,44 грн - основного боргу, 9 104 456,50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360,73 грн - інфляційних втрат. Також, разом з заявою про зменшення розміру пені, 3% річних та збільшення розміру інфляційних витрат надано висновок експерта №1041/56101 від 17.08.2021 за результатами судово-економічної експертизи.

У судовому засіданні 09.09.2021 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку з необхідністю надання додаткового часу для підготовки рецензії на висновок експерта №1041/56101 від 17.08.2021 або нового висновку експерта, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 09.09.2021, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру пені, 3% річних та збільшення розміру інфляційних витрат, суд визнав її такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв заяву до розгляду (мотиви викладені в ухвалі суду 30.09.2021).

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 136 707 060, 68 грн, з яких: 101 850 705, 44 грн - основного боргу, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат

Також, у судовому засіданні 09.09.2021 судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 30.09.2021.

У судовому засіданні 30.09.2021 представник відповідача подав письмові пояснення, в яких просить суд відхилити висновок експерта №1041/56101 від 17.08.2021, наданий на замовлення позивача

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/4787/21 призначено на 28.10.2021.

04.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що вимоги щодо стягнення основного боргу за поставлену електричну енергію в період квітень-червень 2020 року та щодо стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлену електричну енергію в грудні 2019 року не підлягають задоволенню, оскільки не були заявлені позивачем під час подання позову.

25.10.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про закриття провадження в частині вимог, в якій повідомляє про часткову оплату заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 на суму 29 603 517, 28 грн, на підтвердження чого надає платіжні доручення від 20.10.2021 №№ 166165, 166166, 166167, 166168, 166169, 166170, проте просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлену електроенергію у квітні 2020 у сумі 3 399 087, 83 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У судовому засіданні 28.10.2021 представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій повідомляє про часткову оплату відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 на суму 29 603 517, 28 грн, у зв`язку з чим позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за електроенергію відпущену у квітні 2020 року у розмірі 29 603, 517, 28 грн та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 107 103 543, 40 грн, з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про відмову від частини позовних вимог. Провадження у справі № 910/4787/21 в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 у сумі 29 603 517, 28 грн - закрито.

За таких обставин, з урахуванням відмови позивача від частині позовних вимог, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 107 103 543, 40 грн., з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

У судовому засіданні 28.10.2021 оголошено перерву до 11.11.2021.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується відстеженням пересилання поштових відправлень на сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0105477698065.

Приймаючи до уваги, що представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (далі - ВАД) укладено договір №15398/01, відповідно до якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду № 313/01 до договору №15398/01 від 02.08.2018, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 02.08.2018 №15398/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно п.п. 1, 2 додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «Державне підприємство "Енергоринок", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «Державне підприємство "Гарантований Покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покуця.

Сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 нової редакції.

Таким чином, на підставі додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 відбулась заміна покупця виробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" електроенергії, а умови договору викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) №641 від 26.04.2019.

31.03.2020 між Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду № 983/01/20 до договору №15398/01 від 02.08.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом». Сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції.

Так, згідно п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРБКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За змістом п.п. 2.3 - 2.5 договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Положеннями п.п. 3.1 - 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

У пункті 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нарахувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Згідно п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20), гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) на кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4. договору в редакції додаткової угоди № 983/01/20).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №15398/01 від 02.08.2018 року позивач продав, а відповідач в свою чергу купив відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом за період квітень - липень 2020 (спірний період) у загальному розмірі 113 184 389, 61 грн, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії за квітень 2020 від 30.04.2020 на суму 39 386 831, 62 грн, за травень 2020 від 31.05.2020 на суму 31 670 128, 51 грн (з урахуванням акта коригування від 16.11.2020 до акта за травень 2020), за червень 2020 від 30.06.2021 на суму 17 977 240, 51 грн та за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 24 150 188, 97 грн (з урахуванням акта коригування від 11.12.2020 до акта за липень 2020), які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Проте, відповідач за поставлену (відпущену) електричну енергію розрахувався частково у розмірі 40 937 201, 45 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 16.04.2020, від 24.04.2020, від 12.02.2021, від 15.05.2021, від 25.05.2021, від 15.06.2020, від 25.06.2020, від 15.07.2020, від 24.07.2020, №№ 166165, 166166, 166167, 166168, 166169, 166170 від 20.10.2021, у зв`язку з чим залишок заборгованості склав 72 247 188, 16 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленої (відпущеної) електричної енергії за період квітень - липень 2020 року, внаслідок чого за Державним підприємством "Гарантований покупець" утворилась заборгованість на загальну суму 72 247 188, 16 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 104 456, 50 грн - пені за прострочення оплати за поставлену електроенергію за період лютий - листопад 2020; 10 918 675, 05 грн. - штрафу за період лютий - липень 2020; 3 100 862, 96 грн - 3 % річних за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020, а також 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №15398/01 від 02.08.2018 року позивач продав, а відповідач, в свою чергу, купив відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом за період квітень - липень 2020 (спірний період) у загальному розмірі 113 184 389, 61 грн, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії за квітень 2020 від 30.04.2020 на суму 39 386 831, 62 грн, за травень 2020 від 31.05.2020 на суму 31 670 128, 51 грн (з урахуванням акта коригування від 16.11.2020 до акта за травень 2020), за червень 2020 від 30.06.2021 на суму 17 977 240, 51 грн та за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 24 150 188, 97 грн (з урахуванням акта коригування від 11.12.2020 до акта за липень 2020), які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Однак, відповідач за поставлену (відпущену) електричну енергію розрахувався частково у розмірі 40 937 201, 45 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 16.04.2020, від 24.04.2020, від 12.02.2021, від 15.05.2021, від 25.05.2021, від 15.06.2020, від 25.06.2020, від 15.07.2020, від 24.07.2020, №№ 166165, 166166, 166167, 166168, 166169, 166170 від 20.10.2021, у зв`язку з чим заборгованість склала 72 247 188, 16 грн.

Положеннями п.п. 3.1 - 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

У п. 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року. Отже, Державне підприємство "Гарантований покупець" зобов`язано було провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у квітні 2020 року у строк до 29.05.2020 року (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у травні 2020 року у строк до 26.06.2020 року (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у червні 2020 року у строк до 24.07.2020 року (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у липні 2020 року у строк до 21.08.2020 року (включно).

Тож, враховуючи вищенаведені умови договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) та Порядку продажу електричної енергії споживачами, обов`язок по оплаті купленої електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом, за період квітень 2020 року - липень 2020 року станом на момент розгляду даної справи настав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №15398/01 від 02.08.2018 року (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) за період квітень 2020 року - липень 2020 становить 72 247 188, 16 грн.

При цьому, судом розглянуті та відхилені заперечення відповідача стосовно того, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору №15398/01 від 02.08.2018 року (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Тож, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у квітні-липні 2020 року.

Суд зазначає, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України.

Судом також відхиляються доводи відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, суд звертає увагу на відсутність нормативного акту, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що матеріали справи не містять підтвердження направлення позивачем на адресу відповідача актів купівлі-продажу та доказів що підтверджують дати отримання відповідачем таких актів, оскільки відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії, зокрема за спірний період квітень-липень 2020 року, підписані представником відповідача та скріплені печаткою Державного підприємства "Гарантований покупець" у відповідності до вимог п. 10.4. Порядку № 641 та містять дані щодо конкретної дати підписання кожного акта.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що вказані акти купівлі-продажу електричної енергії були підписані або отримані відповідачем в дату, відмінну від дати їх підписання обома сторонами.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини, на які він посилається у відзиві на позов, суд вважає заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленої (відпущеної) електричної енергії, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №15398/01 від 02.08.2018 року (в редакції додаткової угоди № 983/01/20) та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72 247 188, 16 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 104 456, 50 грн - пені за прострочення оплати за поставлену електроенергію за період лютий - листопад 2020; 10 918 675, 05 грн. - штрафу за період лютий - липень 2020; 3 100 862, 96 грн - 3 % річних за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020, а також 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2019 року від 31.12.2019 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 39 050 613, 28 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 № 359 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2019 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у грудні 2019 року у строк до 11.02.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.12.2019, від 31.01.2020, від 25.02.2020, від 28.02.2020 та від 27.08.2020.

Крім того, відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за лютий 2020 року від 29.02.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 41 359 162, 37 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 № 715 (з урахуванням постанови НКРЕКП № 752 від 01.04.2020) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у лютому 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому 2020 року у строк до 24.03.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2020, від 25.02.2020, від 28.02.2020, від 02.03.2020, від 16.03.2020, від 30.03.2020, від 31.03.2020, від 03.04.2020, від 22.04.2020, від 24.04.2020, від 30.04.2020, від 15.05.2020 та від 20.10.2020.

Згідно акту купівлі-продажу електричної енергії за березень 2020 року від 31.03.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 46 856 513, 23 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 № 902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у березні 2020 року у строк до 04.05.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.03.2020, від 25.03.2020, від 12.06.2020, від 18.06.2020, від 25.06.2020, від 30.06.2020, від 15.07.2020, від 23.07.2020, від 30.07.2020, від 31.07.2020, від 31.07.2020, від 04.02.2021, та від 12.02.2021.

Відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2020 року від 31.08.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 18 294 141, 91 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 23.09.2020 № 1740 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у серпні 2020 року у строк до 25.09.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.08.2020, від 19.08.2020, від 26.08.2020, від 31.08.2020, від 04.09.2020, від 25.09.2020, від 30.09.2020 та від 01.10.2020.

Відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за вересень 2020 року від 30.09.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 23 560 641, 83 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21.10.2020 № 1937 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні 2020 року у строк до 23.10.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2020, від 28.09.2020, від 07.10.2020, від 12.10.2020, від 13.10.2020, від 16.10.2020, від 19.10.2020, від 20.10.2020, від 22.10.2020, від 27.10.2020, від 30.10.2020, від 06.11.2020, від 09.11.2020, від 10.11.2020 та від 11.11.2020.

Згідно акта купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2020 року від 31.10.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 34 372 540, 97 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.11.2020 № 2138 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у жовтні 2020 року у строк до 24.11.2020 року (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.10.2020, від 23.10.2020, від 12.11.2020, від 16.11.2020, від 19.11.2020, від 20.11.2020, від 23.11.2020, від 27.11.2020, від 30.11.2020, від 03.12.2020, від 04.12.2020, від 08.12.2020, від 10.12.2020, від 14.12.2020, від 16.1.2020, від 18.12.2020, від 22.12.2020.

Відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2020 року від 30.11.2020 відповідачу було поставлено електроенергію у розмірі 28 784 479, 80 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 23.12.2020 № 2682 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у листопаді 2020 року. Отже, відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у листопаді 2020 року у строк до 28.12.2020 (включно), проте повна оплата здійснена відповідачем із затримками, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.11.2020, від 25.11.2020, від 24.12.2020, від 30.12.2020, від 04.01.2021, від 06.01.2021, від 12.01.2021, від 13.01.2021, від 14.01.2021.

Згідно п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20), гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) на кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачми суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі за прострочення оплати за поставлену електроенергію за період лютий - листопад 2020, в той же час Державним підприємством "Гарантований покупець" заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені за лютий, березень 2020 року та штрафу за лютий 2020 року.

Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз`яснено у пункті 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Судом встановлено, що відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому 2020 року у строк до 24.03.2020 року (включно), оскільки постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 № 715 (з урахуванням постанови НКРЕКП № 752 від 01.04.2020) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у лютому 2020 року.

Крім того, судом зазначено, що відповідач зобов`язаний був провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у березні 2020 року у строк до 04.05.2020 року (включно), оскільки постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 № 902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 24.03.2021 (згідно календарної дати на поштовому конверті, в якому було надіслано позовну заяву до суду), в той час як нарахування пені та штрафу здійснено за періоди, починаючи з 25.03.2020, тож позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення пені та, відповідно, штрафу в межах спеціального строку позовної давності в один рік, відтак, суд не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску спеціального строку позовної давності за заявою відповідача.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 104 456, 50 грн - пені за прострочення оплати за поставлену електроенергію за період лютий - листопад 2020.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 918 675, 05 грн. - штрафу за період лютий - липень 2020, суд зазначає наступне.

У випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 983/01/20), та встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 10 918 675, 05 грн. - штрафу за період лютий - липень 2020.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 100 862, 96 грн - 3 % річних за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020 та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором №15398/01 від 02.08.2018 року (в редакції додаткової угоди № 983/01/20), в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 3 100 862, 96 грн - 3 % річних за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020 та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлену електроенергію протягом грудня 2019 року та за період лютий - листопад 2020.

Слід зазначити, що встановлені судом обставини також підтверджуються поданим позивачем висновком експерта № 1041/56101 за результатами судово-економічної експертизи від 17.08.2021, складений експертом Бойко Ю.В.

Разом з тим, Державним підприємством "Гарантований покупець" було подано клопотання, в якому відповідач просив суд у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог зменшити розмір неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.

Виходячи з матеріалів справи, враховуючи те, що відповідач є державним підприємством, на яке державою покладено спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, відповідно до статуту відповідача майно підприємства є державною власністю, функції з управління якою виконує Кабінет Міністрів України, який передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, специфіку відносин, що існують на ринку електричної енергії, ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, наявність заборгованості в розмірі 72 247 188, 16 грн, а також виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати на поставлену електричну енергію з порушення строків, оцінюючи співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, досліджуючи обґрунтованість доводів ДП "Гарантований покупець", суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки, 3% річних до 1 грн.

При цьому, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому не можуть бути зменшені в порядку ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (вул. Дальницька, буд. 1, смт Овідіополь, Одеська область, 67801 ідентифікаційний код - 36851672) 72 247 188 (сімдесят два мільйона двісті сорок сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 16 коп. - заборгованості, 9 104 456 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 50 коп. - пені, 10 918 675 (десять мільйонів дев`ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 05 коп. - штрафу, 3 100 862 (три мільйона сто тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 96 коп. - 3 % річних, 11 732 360 (одинадцять мільйонів сімсот тридцять дві тисячі триста шістдесят) грн 73 коп. - інфляційних втрат та 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 22.11.2021.

Суддя Щербаков С.О.