Рішення № 101359491, 09.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2021Справа № 910/15842/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер"пророзірвання договору оренди, стягнення боргу, витребування майна Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) суму заборгованості простроченої орендної плати за період з травня 2020 року (включно) по вересень 2020 року (включно) в розмірі 349 434,70 грн., суму заборгованості по компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769,75 грн. згідно згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р.;

- розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 1/16 укладений 26.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) з Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3 офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184);

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3 офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 13 оф. 113, загальною площею 272,4 кв. м. у відповідності із плануванням згідно технічного паспорту від 22.11.2013 інвентарної справи № 4688;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3 офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) орендоване майно згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 26.11.2020 р.

Зважаючи на перебування судді на лікарняному підготовче засідання, призначене на 26.11.2020 р. відкладено на 19.01.2021 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" у задоволенні клопотання про передачу справи №910/15842/20 до іншого суду за територіальною підсудністю.

03.02.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову повністю з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

12.02.2021 р. позивач подав відповідь на відзив, в якому доводи відповідача викладені у відзиві вважав безпідставними та надуманими.

Ухвалою суду від 25.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

За обставин виконання позивачем вимог ухвали суду від 25.02.2021 р., суд ухвалою від 12.03.2021 р. призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.04.2021 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" у задоволенні клопотанні про визнання зловживанням процесуальними правами в порядку ст. 43 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Судові засідання неодноразово відкладалися, зокрема за клопотаннями відповідача.

Зокрема, 01.06.2021 відповідач подав клопотання про перенесення судового засідання призначеного на 01.06.2021 для укладання мирової угоди.

У судовому засіданні 01.06.2021 оголошено перерву до 01.07.2021.

У судовому засіданні 01.06.2021 оголошено перерву за клопотанням позивача до 07.09.2021.

06.09.2021 представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 07.09.2021, зважаючи на перебування директора у відпустці. Доказів не можливості прибуття в засідання 07.09.2021 адвоката Стригуна А.А відповідачем суду не надано.

Ухвалою суду від 07.09.2021 визнано поважними причини неявки в судове засідання представника відповідача Ухвалою суду від 07.09.2021 відкладено судове засідання на 28.09.2021.

В судовому засіданні 28.09.2021 судом оголошено перерву до 12.10.2021, з огляду на необхідність витребування у відповідача оригінал додаткової угоди для огляду.

В судове засідання 12.10.2021 представник відповідача не з`явився, проте подав 12.10.2021 через загальний відділ діловодства суду клопотання про перенесення засідання у зв`язку з тим, що представник відповідача здійснює участь 12.10.2021 у судовому засіданні у Господарському суді Житомирської області.

З огляду на вказані обставини судом визнано поважними причини неявки в судове засідання представника Відповідача і Ухвалою суду від 12.10.2021, суд відклав судове засіданні до 26.10.2021.

В судове засідання 26.10.2021 представник відповідача не з`явився, проте подав 22.10.2021 через загальний відділ діловодства суду знов клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що Відповідач здійснює участь 26.10.2021 у розгляді кримінального провадження у Дарницькому районному суді м. Києва у справі №753/17799/21.

Судом визнано поважними причини неявки в судове засідання 26.10.2021 представника Відповідача і Ухвалою суду від 26.10.2021, суд відклав судове засіданні на 09.11.2021.

У судове засідання 09.11.2021 прибув представник позивача, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Разом з тим, 08.11.2021 р. від відповідача знов надійшла заява про відкладення судового засідання зважаючи, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" від 08.11.2021 р. № 13-к усіх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" переведено на карантин (самоізоляцію) з 08.11.2021 р. по 22.11.2021 р. До клопотання додано оригінал вказаного наказу.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та безпідставність, у зв`язку з чим суд не задовольняє клопотання відповідача про відкладення судового засідання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Варто зауважити, жодних підстав, встановлених процесуальним законом відповідачем не наведено.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Інтереси відповідача згідно наявної у справі копії Ордера про надання правової допомоги серії КВ № 358112, виписаного відповідно до угоди (договору) про надання правової допомоги № 21/01/11 від 11.01.2021 р. представляє адвокат Стригун А.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005661.

Доказів розірвання договору про надання правової допомоги між відповідачем та зазначеним адвокатом матеріали справи не містять.

Крім того, доказів не можливості прибуття адвоката Стригуна у судове засідання 09.11.2021 р. матеріали справи не містять.

Наданий відповідачем наказ про переведення співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" на віддалену форму роботи, проте доказів того що адвокат Стригун є співробітником вказаного підприємства суду не надано та відповідно матеріали справи не містять.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, вказані відповідачем підстави для відкладення судового засідання призначеного на 09.11.2021 р., як і саму неявку до судового засідання, суд вважає безпідставними.

Судом враховано той факт, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, докази чого наявні у матеріалах справи.

Також, судом при вирішенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання, приймається до уваги факт систематичної подачі відповідачем клопотань про перенесення судового засідання, при цьому, явка відповідача обов`язковою судом не визнавалась.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи.

В судовому засіданні 09.11.2021 задоволено Клопотання Позивача про поновлення строку для подання доказів та долучено до матеріалів справи Заяву свідка ОСОБА_1 та докази сплати вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769, 75 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 09 листопада 2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 1/16, згідно умов якого Орендодавець зобов`язається передати, а Орендар прийняти в оренду нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13 офіс 113, загальною площею 272,4 м.кв.

Відповідно до п.1.2 Договору, повний перелік орендованого майна визначається в Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно доп.1.3 Договору, орендоване майно призначене для розміщення в ньому офісу.

Згідно п. 1.4 Договору стан орендованого майна, на момент його передачі в оренду, придатний для використання відповідно до цільового призначення, визначеного у п. 1.3 договору.

Відповідно до п.2.1 Договору Орендодавець протягом двох днів з дня набрання чинності цим договором передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом передачі - приймання, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.3 Договору, обчислення строку оренди за цим договором починається з дня підписання акту, зазначеного у п. 2.1.

Відповідно до п.2.6 Договору, Орендар в день закінчення строку оренди передає, а Орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом передачі - приймання, який підписується сторонами, та є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору, з дня підписання акту, зазначеного у п.2.6 Договору строк оренди припиняється.

Пунктом 3.1 Договору, визначена орендна плата, з розрахунку 200 грн за 1 м.кв. та становить 54 480, 00 грн за один місяць.

Відповідно до п.3.2 Договору, орендна плата сплачується орендарем у національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми, визначеної у п. 3.1 Договору, на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 2 - го числа кожного місяця за поточний місяць.

Згідно п.3.7 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Орендар зобов`язаний оплатити спожиті комунальні послуги протягом двох банківських днів з дня виставлення відповідного рахунку.

В матеріалах справи наявний акт передачі - приймання орендованого майна від 26.04.2016 р. При цьому, суд зазначає, що згідно змісту вказаного акту, жодних претензій до Орендодавця щодо переданого майна Орендар не має.

Разом з цим, судом встановлено, що 12.04.2017 р. Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду про зміну Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., відповідно до п. 1 якої Сторони досягли згоди зробити перерахунок плати за оренду приміщень, встановивши її в розмірі 60 309, 36 грн. з розрахунку 221,4 грн. за 1 м.кв., у зв`язку з чим п. 3.1 основного Договору, викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди, Сторони погодили, що Додаткова угода набирає чинності з 01.05.2017 р.

В подальшому, 11.01.2018 р. Сторонами укладено додаткову угоду про зміну Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., відповідно до п.1 якої сторони досягли згоди зробити перерахунок плати за оренду приміщень, встановивши її в розмірі 65 193, 49 грн з розрахунку 239, 33 грн/1 м.кв., у зв`язку з чим п. 3.1 основного Договору, викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди, Сторони погодили, що Додаткова угода набирає чинності з 01.02.2018 р.

Далі, 14.11.2018 р. Сторонами укладено додаткову угоду про зміну Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., відповідно до п.1 якої сторони досягли згоди зробити перерахунок плати за оренду приміщень, встановивши її в розмірі 69 886, 94 грн з розрахунку 256,56 грн/1 м.кв., у зв`язку з чим п. 3.1 основного Договору, викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди, Сторони погодили, що Додаткова угода набирає чинності з 16.11.2018 р.

Як стверджує позивач, відповідно до даних його бухгалтерського обліку, Орендар протягом грудня 2018 року - вересня 2019 року кожного місяця систематично порушував строки сплати орендної плати, а з жовтня 2019 року взагалі не сплатив орендної плати, чим порушив умови договору оренди № 1 /16. Також, позивач вказує, що Орендарем в порушення умов договору оренди не компенсовано Орендодавцю також комунальні платежі, починаючи з листопада 2019 року по дату звернення до суду.

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" лист з описом, до якого останнім вкладено акт прийому-передачі орендованого майна № 1 (майно яке було прийняте без зауважень зі сторони Орендодавця) без зазначення дати, акт прийому-передачі орендованого майна № 2 (майно до якого є зауваження зі сторони Орендодавця) без зазначення дати, акт прийому-передачі орендованого майна № 3 (меблі які відсутні) без зазначення дати та акт приймання передачі орендованого майна, датованого 15.11.2019 р.

На згаданий лист Позивачем направлено відповідь, згідно змісту якої вказано, що надіслані Орендарем вказані вище акти передачі - приймання орендованого майна не створюють жодних правових наслідків, пов`язаних із достроковим розірванням договору оренди № 1/16 чи його припиненням з огляду на те, що такі акти не приймаються та не погоджуються Орендодавцем (Позивачем) в силу того, що Відповідачем самовільно без письмового погодження Позивача, як того вимагає спірний договір оренди, здійснено перепланування нежитлового приміщення, яке є предметом оренди, а також не відновлено пошкоджене майно, передане в оренду на підставі даного договору оренди.

03.03.2020 Позивачем повторно направлено на адресу ТОВ "СВП Майстер" вимогу про відновлення пошкодженого майна та втраченого майна, сплату заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди нежитлових приміщень від 20.04.2016 № 1/16.

Виконання вказаної вимоги позивача матеріали справи не містять.

За таких обставин, судом встановлено з поданих до справи доказів, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень №1/16 від 26.04.2016 р., непогашеною станом на час розгляду справи відповідачем залишилась:

- заборгованість по сплаті орендних платежів за період з травня 2020 року (включно) по вересень 2020 року (включно) в сумі 349 434, 70 грн, яка розраховується наступним чином: 69 886, 94 грн/один місяць X 5 місяців;

- заборгованість по компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769, 75 грн. (двадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок).

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Проте, всупереч умовам вищезазначених договору та додаткових угод, Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендної плати не виконав в повному обсязі.

Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за договором оренди нежитлового приміщення № 1/16 від 26.04.2016 за період з травня 2020 по вересень 2020 складає 370 204, 45 грн., з яких:

- заборгованість по орендній платі за період з травня 2020 року (включно) по вересень 2020 року (включно) в сумі 349 434, 70 грн.

- заборгованість по компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769,75 грн.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача у сумі 349 434,70 грн. по орендній платі доведеною.

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 349 434,70 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 1/16 від 26.04.2016 підлягає задоволенню судом.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 20 769,75 грн. за період з лютого 2020 р. по червень 2020 р. заборгованості з компенсації комунальних послуг та експлуатаційних витрат господарський суд враховує таке.

Згідно п.3.7 Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., Орендар компенсує Орендодавцеві вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Орендар зобов`язаний оплатити спожиті комунальні послуги протягом двох банківських днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Наданими суду доказами доведено сплату позивачем вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат, а саме належним чином засвідченими платіжними дорученнями №2416 від 26.02.2020, №2425 від 13.03.2020, № 2424 від 13.03.2020, №2409 від 13.02.2020, №2437 від 04.05.2020, №2437 від 04.05.2020, №2436 від 04.05.2020, №2430 від 13.04.2020, №2438 від 04.05.2020, №2445 від 27.05.2020, №2444 від 27.05.2020, №2454 від 12.06.2020, №2453 від 12.06.2020 про сплату Позивачем 20 769,75 грн. за період з лютого 2020 р. по червень 2020 р.

В матеріалах справи також наявні рахунки на компенсацію витрат та Акти надання послуг та докази їх направлення на адресу відповідача.

За таких обставин, в силу приписів письмової домовленості у договорі оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., Відповідач зобов`язаний компенсувати комунальні та експлуатаційні витрати по спірному договору по виставлених позивачем рахунках.

Так, проаналізувавши надані позивачем виставлені відповідачу рахунки по компенсації комунальних та експлуатаційних витратах, суд встановив, що розрахунок витрат здійснено вірно, і тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769,75 грн. згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р.

Щодо вимоги про розірвання договору нежитлових приміщень № 1/16 укладений 26.04.2016 р., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторін цього Договору та акта передачі-приймання, визначеного у п.2.1 цього договору, і діє один календарний рік.

Оскільки акт приймання-передачі об`єкту оренди підписано сторонами 26.04.2016, а Договір не посвідчений нотаріально, то строк дії договору - до 26.04.2017.

Сторонами, пунктом 5. 2 договору визначено, що якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення строку оренди письмово не заявить про намір припинити цей Договір, строк оренди автоматично вважається продовженим на один рік на таких самих умовах.

Відповідно до п. 5.3 Договору, якщо одна із Сторін, яка не має наміру продовжувати дію цього Договору, попередить про це іншу Сторону не менше ніж за 30 днів до спливу строку Договору, то строк дії цього Договору припиняється через 30 календарних днів з дня повідомлення однією зі Сторін іншої Сторони про відсутність наміру продовжувати дію Договору.

Наявний Лист Відповідача від 15.10.2019р. за № 196 про продовження Договору до 01.11.2019, свідчать що спірний договір діяв у 2019 році.

В подальшому, оскільки, в матеріалах справи відсутні письмові докази заявлення сторонами за 30 днів до закінчення строку оренди до 26.04.2020 про намір припинити цей Договір, відповідно до п. 5. 2 Договору, суд вважає, що строк оренди автоматично продовжувався на один рік на таких самих умовах - до 26.04.2021, до 26.04.2022.

Відповідно до п. 2.6 договору Орендар в день закінчення строку оренди передає, а Орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом передачі-приймання, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору, з дня підписання акту, зазначеного у п.2.6 Договору строк оренди припиняється.

Матеріали справи не містять доказів передачі та приймання орендованого майна, а саме відповідного Акту передачі-приймання, підписаного Сторонами.

Таким чином, на момент винесення рішення по справі, спірний Договір є чинним.

Суд критично ставиться до наданих відповідачем доказів: копії листа директора ТОВ «Фірма «Едельвейс» Жогло І.П. від 22.10.2019 № 04/19, копії додаткової угоди від 01.11.2019 про дострокове розірвання договору з 30.11.2019 та копії рахунку на оплату № 23 від 22.11.2019, які на думку відповідача підтверджують розірвання спірного договору в 2019 році, з огляду на наступне.

По - перше, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що спірний договір оренди достроково розірваний, з огляду на положення вимог частини 4 статті 75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 910/592/20 за позовом ТОВ «Фірма «Едельвейс» до ТОВ «СВП Майстер» про стягнення заборгованості було встановлено, що спірний договір оренди не припинив свою дію, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року в розмірі 489 208, 58 грн та заборгованості зі сплати компенсації за комунальні послуги за період з листопада 2018 року по січень 2020 року в розмірі 29 984, 07 грн. правомірно задоволено Господарським судом Житомирської області.

З огляду на зазначені обставини, що встановлені вказаною постановою Північно - західного апеляційного господарського суду, доводи відповідача про те, що спірний договір оренди достроково розірвано з 30.11.2019 на підставі додаткової угоди від 01.11.2019 про дострокове розірвання договору є суперечливими та безпідставними.

Крім того, як слідує із заяви свідка ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижковим С.І. 07.10.2021 та зареєстрованої в реєстрі за № 818, між директором ТОВ «Фірма «Едельвейс» Жогло І.П. та директором ТОВ «СВП Майстер» В.П. протягом вересня - жовтня 2019 року велися переговори щодо дострокового розірвання спірного договору оренди, в ході яких ОСОБА_1 було підготовлено та надіслано на адресу ТОВ «СВП Майстер» згадані лист № 04/19 від 22.10.2019 до якого додано проект підписаної ним додаткової угоди від 01.11.2019 про дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень та іншого майна від 26.04.2016.

Предметом проекту даної додаткової угоди було те, що ТОВ «СВП Майстер» зобов`язується протягом трьох днів повернути все орендоване майно на підставі акту приймання-передачі, а спірний договір оренди достроково вважатиметься розірваним з 30.11.2019.

Проте, відповідно до цієї ж заяви свідка ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю «СВП Майстер» відповіді на вказаний лист № 04/19 від 22.01.2019 надано не було, додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди також не було підписано та не було повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Едельвейс», акт приймання передачі орендованого майна не було підписано, а орендоване майно фактично з оренди не поверталося. Оскільки протилежного ані матеріали справи, ані матеріали апеляційної скарги не містять, то спірний договір оренди продовжував свою дію та був обов`язковим як для ТОВ «Фірма «Едельвейс», так і для ТОВ «СВП Майстер».

Зазначене узгоджується із положеннями законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та висновками щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 912/1883/17, відповідно до яких загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181, 188 Господарського кодексу України.

З аналізу зазначених норм убачається, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих прийняття Відповідачем пропозиції Позивача про дострокове розірвання спірного договору оренди шляхом підписання згаданої вище додаткової угоди від 01.11.2019 та її надання (надсилання) Позивачу, чи вчинення Відповідачем будь-яких конклюдентних дій, пов`язаних із повернення орендованого майна Позивачу, вказують про недосягнення сторонами згоди щодо такого дострокового розірвання спірного договору оренди, а тому такий договір продовжував свою дію на час існування спірних правовідносин, та є обов`язковим для Відповідача в тому числі.

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Позивач просить суд розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., у зв`язку з істотним порушенням Відповідачем договору в частині несплати орендної плати на підставі ч.2 ст. 651 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, укладаючи договір оренди №1 /16 від 26.04.2016 р., позивач мав на меті отримувати оренду плату.

Однак, судом встановлено, що за договором № 1/16 від 26.04.2016 відповідачем систематично порушено зобов`язання в частині сплати орендної плати та плати по комунальних та експлуатаційних платежах.

Як встановлено судом, позивач неодноразово звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі та комунальним платежах по правовідносинах які виникли за Договором оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р., зокрема (за період з жовтня 2019 по квітень 2020), що було предметом розгляду справи № 910/592/20. У даній справі судом визнано обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором.

Отже, не виконавши своїх зобов`язань, відповідач істотно порушив умови договору оренди № 1/16 від 26.04.2016, оскільки таке порушення призвело до того, що позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов оренди № 1/16 від 26.04.2016 та позбавлення позивача значною мірою, таким порушенням, того на що він розраховував при укладенні договору, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання договору оренди № 1/16 від 26.04.2016р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3 офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184).

Щодо вимог позивача про витребування у відповідача нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13 офіс 113, загальною площею 272,4 м.кв. та орендованого майна згідно переліку, наведеного в додатку №1 до договору оренди нежитлових приміщень від 26.04.2016 № 1/16.

Позивач звернувся до суду з позовом про витребування у відповідача нежитлове приміщення та майна без правового обґрунтування своїх вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо витребування у відповідача нежитлове приміщення та орендованого майна не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із статтею 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Для захисту права власності передбачені речові та зобов`язальні способи захисту, відповідно до глави 29 ЦК України.

Зобов`язальні способи захисту права власності випливають із договорів та інших видів зобов`язань і мають конкретний характер.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позови про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Право на пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має довести факт права власності на спірне майно, індивідуальні ознаки майна, що випробовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Між сторонами по даній справі №910/15842/20 існують інші правовідносини, за Договором оренди нежитлових приміщень від 26.04.2016 №1/16.

У зв`язку з викладеним, позивачем суду не доведено підстави для задоволення вимог про витребування у відповідача нежитлове приміщення та майна. У зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні заявлених вимог в цієї частині.

Всі інші доводи учасників справи суд відхиляє, як такі що не впливають на рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 145, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) суму заборгованості простроченої орендної плати за період з травня 2020 року (включно) по вересень 2020 року (включно) в розмірі 349 434,70 грн., суму заборгованості по компенсації вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з лютого 2020 року (включно) по червень 2020 року (включно) в сумі 20 769,75 грн. згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 1/16 від 26.04.2016 р.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 1/16 укладений 26.04.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 32526961) з Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (13500, Житомирська обл., Попільнянський район, смт Попільня, вул. Садова, буд. 3 офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35100184).

В решті вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2021 р.

Суддя І.І. Борисенко