Вирок № 101357569, 24.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.11.2021

Справа № 642/7670/20

Провадження №1-кп/642/848/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

24 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Мананкової І.В.,

прокурора - Сапсая А.В.,

захисника - Іщенка Ю.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України;

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинив злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин:

Так, 30.08.2021 року, в проміжок часу з 20-30 до 23-00 ОСОБА_2 разом із знайомим йому ОСОБА_1 знаходився у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_2 , де вони удвох розпивали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень будь якого ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_2 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_1 зпереду та вперся потерпілому лобом у груди, після чого почав із значною силою, наносити численні удари кулаками обох рук по переднім боковим та переднім поверхням грудної клітини потерпілого, та наніс йому не менше 25 ударів.

Надалі, ОСОБА_2 , вважаючи, що він виконав усі дії для досягнення своєї злочинної мети, припинив вчиняти протиправні дії щодо ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_1 після отриманих тілесних ушкоджень втік з квартири ОСОБА_2 .

Противоправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини, у вигляді перелому 4, 5, 8, 10 ребер зліва та перелому 7, 9 ребер справа, що ускладнилася підшкірною емфіземою, пневмомедіастінумом та лівобічним гемопнефмотораксом. Згідно з висновком судово- медичної експертизи №12-14/561-А/21 від 10.09.2021 року за ступенем тяжкості закрита тупа травма грудної клітини відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння).

10 листопада 2021 року між першим заступником керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Сапсаєм А.В. та підозрюваним ОСОБА_2 з участю захисника Іщенка Ю.В. укладена угода про винуватості у відповідності до ст. 472 КПК України.

Сторонами узгоджено, що ОСОБА_2 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке він повинен понести за ч.1 ст. 121 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням, з покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 надав прокурору згоду на укладання вказаної угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Сапсай А.В. підтримав угоду та просив її затвердити. Потерпілий ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Іщенко Ю.В. просили угоду затвердити та призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов на суму 30 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов визнав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, фактичні обставини справи не оспорював, просив затвердити укладену угоду.

При цьому ОСОБА_2 пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо, зокрема, тяжких злочинів.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні і щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий,, не допускається, крім випадків надання останнімписьмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Судом роз`яснені сторонам та потерпілому ОСОБА_1 наслідки укладання вказаної угоди відповідно до вимог ч.2 ст. 473 КПК України.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Даними про особу ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Раніше в силу ст. 89 КК України не судимий. Офіційно не працевлаштований.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , є його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ст. ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вищезазначені обставини, наведені дані про особу обвинуваченого, його щире каяття, та приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання і відповідно до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування призначеного узгодженого покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав тілесних ушкоджень, фізичного болю, душевних страждань, був вимушений проходити лікування, тому суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого йому завдана моральна шкода, та заявлений ОСОБА_1 цивільний позов на суму 30 000 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/19822-ТВ у розмірі 858 грн. 10 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 в виді домашнього арешту сплинув. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 10 листопада 2021 року між першим заступником керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Сапсаєм А.В. та підозрюваним ОСОБА_2 з участю захисника Іщенка Ю.В., за згодою потерпілого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, затвердити..

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк відраховувати з моменту оголошення вироку.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 , задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 858 грн. 10 коп. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 10 копійок) в дохід держави.

Речові докази: телефон Nokia А6300 з сім-картою та ключі, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.4 статті 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя - Л.Л. Шрамко