Вирок № 101357059, 25.11.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/8257/21 провадження № 1-кп/415/1845/21

ВИРОК

Іменем України

"25" листопада 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене 07.09.2021 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021136240000818 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, який не є особою з інвалідністю, судимого 17.09.2021 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Швиденко О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Циби Д.М.

В С Т А Н О В И В:

Наприкінці травня - початку червня 2021 року в нічний час доби, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, через незачинену хвіртку проник до подвір`я будинку АДРЕСА_3 , де за допомогою хрестової викрутки викрутив саморізи, якими були заперті вхідні дерев`яні двері літньої кухні, після чого проник всередину, звідки таємно викрав велосипед марки «Україна», ринковою вартістю 1400 гривень, який належить ОСОБА_2 .

Заволодівши вказаним майном ОСОБА_1 залишив місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

23.10.2021 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021136240000818 від 07.09.2021, між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденко О.С., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Циби Д.М., за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2021 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, наприкінці травня - початку червня 2021 року в нічний час доби, більш точний час не пам`ятає, він маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинену хвіртку проник до подвір`я будинку АДРЕСА_3 , де за допомогою хрестової викрутки викрутив саморізи, якими були заперті вхідні двері літньої кухні, після чого проник всередину, звідки викрав велосипед марки «Україна», який згодом їздив на ньому по м. Привілля до моменту вилучення співробітниками поліції.

У скоєному - щиро розкаявся та вибачався перед потерпілою. Викрадене майно було повернуто останній працівниками поліції. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заяви клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Швиденко О.С. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, потерпіла надала письмову згоду на укладення ними угоди, у зв`язку з чим просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Циба Д.М. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпіла ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечувала проти затвердження даної угоди, підтвердивши добровільність своєї позиції та зазначила, що майнових претензій до обвинуваченого вона не має.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 23 жовтня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденко О.С., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Циби Д.М. відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Окрім того, судом з`ясовано, що потерпіла розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, надавши письмову згоду на її укладення та не заперечувала проти її затвердження, її позиція є добровільною.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених у ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, неодружений, судимий, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря-психіатра не одержує, перебуває на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога з діагнозом: F10/4 з врахуванням:

- обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого - щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини та активного сприяння розкриттю злочину, що виражається у поведінці обвинуваченого, який як під час досудового розслідування даного кримінального провадження, так і під час розгляду справи в суді надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його провину, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти.

- та відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, його обтяжують.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та з урахуванням належної процесуальної поведінки останнього - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2021 року - слід скасувати.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не пред`явлений, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/11495-ТВ від 11.10.2021 (а.с.56-58), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с.55) складає 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп.,

- судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/10715-Д від 29.09.2021 (а.с.71 -79), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с.70) складає 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп.,

підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24060300, рахунок UA468999980313070115000012491).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- велосипед «Україна» чорного кольору з багажником та чорним сідлом, що відповідно до постанови ст.слідчого СД Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 вересня 2021 року (а.с.27), знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.28), - підлягає поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 23 жовтня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденко О.С. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Циби Д.М., за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131240000818 від 07.09.2021 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2021 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи: № СЕ-19/113-21/11495-ТВ від 11.10.2021 у сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. та судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/10715-Д від 29.09.2021 у сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп (отримувач ГУК у Луганській області./МТГ м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- велосипед «Україна» чорного кольору з багажником та чорним сідлом, що відповідно до постанови ст.слідчого СД Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 вересня 2021 року, знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 , - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова