Рішення № 10135601, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/8328.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Святошинської районної державної у м. Києві адміністрації про стягнення 27954,70 грн. за участю представників позивача –Півень Д.О., довіреність № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 26896,35 грн. боргу, 884,70 грн. інфляційної складової боргу, 173,65грн. 3% річних, а загалом 27954,70 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання теплової енергії у вигляді пари № 8915004 від 01.05.2001 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.04.2010 року.

У судовому засіданні 01.04.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сплатив позивачу частину заборгованості за спірним договором у сумі 19349,32 грн. та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог щодо оплати інфляційної складової боргу і 3% річних, розділити порівну суми по оплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг між сторонами, і не заперечує в частині оплати боргу, що залишився в сумі 7545,03 грн.

В судовому засіданні 01.04.2010 року оголошувалася перерва на 28.04.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2010 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином проте 27.04.2010 року через канцелярію суду надав клопотання про перенесення судового засідання.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та відділом освіти держаної адміністрації Ленінградського району м. Києва, який у 2001 році було перейменовано на Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (споживач) 01.05.2001 року укладено договір про постачання теплової енергії у вигляді пари № 8915004, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується забезпечувати постачання теплової енергії у вигляді пари споживачу в обсягах згідно з договором на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, технологічні потреби, кондиціювання повітря, а споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2001 року (п 11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.6.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

Згідно додатку №3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.04.2001 р. № 837.

П.5 додатку №4 до договору передбачено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №8 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п.2 додатку №5 до договору споживач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п.4 додатку №5 до договору споживачі, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою споживачем тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.09.2009р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.02.2010 р. склала 26896,35 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 26896,35 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 19349,92 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданим представником відповідача в судовому засіданні платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 19349,92 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 7546,43 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у вигляді пари № 8915004 у сумі 7546,43 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7546,43 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 884,70грн. інфляційних сум, 713,65 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 884,70 грн. інфляційних сум, 173,65 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 279,55 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 80 п.1-1, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 6-А, код 26087866) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 7546 (сім тисяч п’ятсот сорок шість) грн. 43 коп. основного боргу, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп. інфляційної складової боргу, 173 (сто сімдесят три) грн. 65 коп. 3% річних, 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 55 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19349,92 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна