Вирок № 101355339, 25.11.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/3473/15-к

Провадження № 1-кп/591/21/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Шелєхової Г.В.

суддів - Сибільова О.В., Клімашевської І.В.

за участю секретаря судового засідання - Товстухи Д.О.

прокурора - Риженка О.С.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - адвоката Кравченка П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми кримінальне провадження № 42014000000000627 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в наступному:

Наказом Голови Сумської обласної державної адміністрації № 81-К від05.03.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідно до Положення про відділ забезпечення керівництва облдержадміністрації апарату Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації №231-ОД від10.06.2013 ОСОБА_1 здійснювала аналітичне, організаційне, інформаційне та інше забезпечення діяльності керівництва Сумської обласної державної адміністрації, у тому числі забезпечувала вирішення організаційних питань, пов`язаних з участю голови обласної адміністрації в заходах, що проводяться облдержадміністрацією та іншими органами влади, установами та підприємствами, координувала та забезпечувала підготовку інформаційних та аналітичних матеріалів для проектів виступів та доповідей голови облдержадміністрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_1 , будучи службовою особою органу державної влади є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Однак, ОСОБА_1 протиправно використала надані їй владні повноваження та своє службове становище, умисно вчинила тяжкий корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

05.05.2014 року в першій половині дня у приміщенні Сумської обласної державної адміністрації, розташованому за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, відбулась зустріч між головою вказаної облдержадміністрації ОСОБА_2 та начальником управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС України) у Сумській області ОСОБА_3 щодо обговорення питань проходження останнім подальшої служби на вказаній посаді та їх взаємодії.

Під час розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що всі питання з приводу погодження ним кандидатури останнього на посаду керівника ДСНС України у Сумській області, відповідно до п. 9 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 він може уточнити у його довіреної особи - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , будучи обізнаною про вказану розмову, цього ж дня, перебуваючи у приміщенні облдержадміністрації, діючи умисно та протиправно вирішила скористатись вказаними обставинами на свою користь, в своїх інтересах та інтересах третіх осіб, які в ході досудового розслідування не встановлені, з корисних спонукань, використовуючи обман, як спосіб заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що до повноважень голови обласної адміністрації входить погодження кандидатур на посади керівниківтериторіальних ДСНС України, у приміщенні свого службового кабінету №34, який розташований на 3 поверсі будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, підбурила останнього до надання неправомірної вигоди у сумі 2 000 000 грн. ОСОБА_2 за погодження ним у майбутньому кандидатури ОСОБА_3 на посаду начальника ДСНС України у Сумській області, але фактично грошові кошти передавати ОСОБА_2 не збиралась, а мала намір їх привласнити.

ОСОБА_3 знаючи про те, що ОСОБА_2 буде погоджувати його кандидатуру на посаду начальника ДСНС України у Сумській області був змушений погодитись на пропозицію ОСОБА_1 .

В подальшому, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 запропонувала останньому перерахувати 2 000 000 грн., як благодійну допомогу, на рахунок Благодійного товариства «Засулля» (ЄДРПОУ 38575401), нібито на потреби Збройних сил України.

Продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , цього ж дня ОСОБА_1 у приміщені свого кабінету №34, який розташований на 3 поверсі будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, видала останньому рахунки фактури №1 та №2 від 05.05.2014 із зазначенням реквізитів Благодійного товариства «Засулля» (ЄДРПОУ 38575401) - розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , для подальшого перерахування на вказаний розрахунковий рахунок грошових коштів на загальну суму 2 000 000 грн., як благодійну допомогу нібито на потреби Збройних сил України.

25.07.2014 року о 13.02 год. ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні відділення «Приват Банку», розташованому за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 32, на виконання пропозиції ОСОБА_1 перерахував частину неправомірної вигоди, як благодійну допомогу, у сумі 100 000 грн. на розрахунковий рахунок №26004399867 Благодійного товариства «Засулля» для передачі їх у якості неправомірної вигоди голові Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 .

Продовжуючи виконувати злочинні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 цього ж дня о 13.30 год. знаходячись у приміщенні її службового кабінету №34, який розташований на 3 поверсі будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, передав останній квитанцію «Приват Банку» від 27.05.2014 про перерахування на розрахунковий рахунок №26004399867 Благодійного товариства «Засулля» 100 000 грн., тобто для підтвердження передачі частини неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно в своїх інтересах та інтересах третіх осіб, використовуючи свій авторитет працівника державного органу влади й довірливі стосунки з директором Благодійного товариства «Засулля» ОСОБА_4 , після надходження на рахунки товариства 100 000 грн., запропонувала останньому за рахунок вказаних коштів здійснити ряд благодійних покупок товарів та послуг, не призначених із наданням благодійної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, та доручила їх отримати знайомому ОСОБА_5 , який неодноразово за дорученнями ОСОБА_1 виконував кур`єрські послуги, та який в подальшому повинен був передати останній вказані товари та послуги.

Так, на виконання прохань ОСОБА_1 , директором Благодійного товариства «Засулля» ОСОБА_4 здійснено купівлю наступних товарів та послуг:

- 23.09.2014 - 10 пачок паперу ксероксного «Snowpeak» A4 на загальну суму 429,60 грн. у TOB «S.T.V. ltd», які отримала особисто ОСОБА_1 ;

- 25.09.2014 - 10 пачок паперу ксероксного «Snowpeak» A4 на загальну суму 429,60 грн. у TOB «S.T.V. ltd» які отримала особисто ОСОБА_1 ;

- 30.09.2014 - 24 пачок паперу «Uni light», 24 пачки паперу офісного щільного, 5 одиниць стрічки клеючої 48x300X0,40 мкм., діловий щоденник в 240/1, урну вуличну «ДАВИД» на загальну суму 4407,64 грн. у TOB «S.T.V. ltd» які отримала особисто ОСОБА_1 ;

- 06.10.2014 - 54 пачки паперу «Uni light», 2 штуки засобу для миття посуду «Fairy», засіб для чистки та дезінфекції «Domestos», 6 пакунків серветок паперових, 5 одиниць паперу туалетного на загальну суму 4567,74 грн. у ТОВ «S.T.V. ltd» які отримала особисто ОСОБА_1 ;

- 13.10.2014 - 36 пачок паперу офісного, 100 пачок паперу ксероксного «Snowpeak» A4, 10 пачок паперу ксероксного «Snowpeak» A4 на загальну суму 11751,84 грн. у TOB «S.T.V. ltd»;

- 22.10.2014 - 40 пачок паперу офісного, 2 штуки паперу для нотатків на загальну суму 2934 грн. TOB «S.T.V. ltd» які отримала особисто ОСОБА_1 ;

- 06.10.2014 - талонів на бензин А-95 10 літрів у кількості 500 одиниць на загальну суму 8605 грн. у Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», які отримав ОСОБА_5 за довіреністю №19 від 06.10.2014;

- 29.09.2014 - мікрохвильової печі марки «Горен`є» ММО 20 ДЕ та її доставку клієнту на загальну суму 1261 грн. у ТОВ «Єврогілюс», яку отримав ОСОБА_5 за довіреністю №15 від 29.09.2014;

- 29.09.2014 - 2000 літрів бензину марки А-95 на загальну суму 34780 грн. у ПГІ «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», які отримав ОСОБА_5 за довіреністю №16 від 29.09.2014;

- 08.08.2014 маршрутизатор «TP-LINK», БФП принтер «HP», SSD накопичувач Kingston, жорсткий диск «Western Digital Caviar Blue», пам`ять «Kingston DDR-1600», відео карту «Asus PCI-ЕХ Radeond R7», Корпус «Zalman ZI 1», оптичний привід «Asus DVD-RW», материнську плату «MSI Z87 MPOWER SP», процесор «Intel Core i5-4670k», монітор «LG Electrinics 23MP65HQ-P», клавіатура «Sven Challenge 9700», мишу «Sven GX-970», ігрову поверхність «A4 Tech X7-300 MP», ручний інструмент/набір викруток «Interrool», акумулятору для «Olympus LI-10В», фотоапарату «Nikon 1 SI 11-27», очищуючого засобу «LenSpen Priginal» на загальну суму 19633,30 грн. у ТОВ «Розетка.УА», які отримав ОСОБА_5 ;

- 26.09.2014 БФП принтеру «HP», сумку для ноутбуку «Continent СС-11», чохлу «Nillkin Fresh» для мобільного телефону «Huawei Ascend Р6 black», чохлу для мобільного телефону «Nillkin Super Frosted Shield» для «Sony Xperia ZL», на загальну суму 2689,06 грн. у TOB «Розетка.УА», які отримав ОСОБА_5 ;

- 30.09.2014 тонеру «ColorWay Canon LBP 6000», 2 мережевих фільтрів «Defender DFS 50599055», 2 мережевих фільтрів «Defender DFS 50199051», планшет «LG G Pad 10/1 V700 black», навушників «Sony MDR-ZX310» на загальну суму 4579,27 грн. у ТОВ «Розетка.УА», які отримав ОСОБА_5 ;

- проведене обладнання засобами охоронної сигналізації приміщення по вул. Воскресенській, 15 у м. Суми на загальну суму 2286 грн. Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, а всього на загальну суму 98 354,05 грн.

У подальшому отримані ОСОБА_5 товари були за вказівкою ОСОБА_1 доставлені до нежилого офісного приміщення, яке розташовано за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 15 , де ОСОБА_1 розпорядилась вказаним товаром на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , за раніше обумовленою домовленістю,05.09.2014 року о 17.26 год. ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні Сумської обласної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, отримала від останнього другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 грн., нібито для передачі їх ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди, однак передавати останньому грошові кошти наміру не мала та в подальшому розпорядилась ними на власний розсуд.

24.10.2014 року о 12.25 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті №34 який розташований на 3 поверсі у будівлі Сумської обласної державної адміністрації, за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, продовжуючи свої злочинні наміри, діючи умисно та протиправно в своїх інтересах, з корисних спонукань, використовуючи обман, як спосіб заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що Указом Президента України від 16.09.2014 №733/2014 ОСОБА_2 звільнено з посади голови Сумської державної адміністрації та про те, що останній більше не може впливати на призначення кандидатів на посади керівників територіальних ДСНС України, за раніше обумовленою домовленістю з ОСОБА_3 одержала від останнього грошові кошти у сумі 300 000 грн. нібито для передачі їх ОСОБА_2 , який після звільнення з посади голови адміністрації продовжував мати вплив на посадових осіб Сумської обласної державної адміністрації, до повноважень яких входить прийняття рішень щодо погодження кандидатур напосаду керівника ДСНС України у Сумській області, не маючи при цьому наміру на передачу цих коштів останньому.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 05.05.2014 з корисних спонукань, шляхом обману, як способу заволодіння грошовими коштами начальника УДСНС України в Сумській області ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що до повноважень голови обласної адміністрації входить погодження кандидатур на посади керівників територіальних ДСНС України, у приміщенні будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, підбурила останнього до надання неправомірної вигоди у сумі 2 000 000 грн. голові облдержадміністрації ОСОБА_2 за погодження ним у майбутньому кандидатури ОСОБА_3 на посаду начальника ДСНС України у Сумській області, з наміром їх привласнити на свою користь.

25.07.2014, 05.09.2014 та 24.10.2014 ОСОБА_1 одержала від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 500 000 гри. нібито для передачі їх в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2 , однак передавати останньому грошові кошти наміру не мала та в подальшому частиною з них (200 000 грн.) розпорядилась на власний розсуд, а після отримання решти (300 000 грн.) була затримана на підставі ст. 208 КПК України.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Але суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення є недоведеним, виходячи з таких обставин.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вважала обвинувачення не обґрунтованим, вину не визнала в повному обсязі. Вказувала на те, що при розмові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 присутня не була. За вказівкою ОСОБА_2 отримала кошти від ОСОБА_3 з метою їх подальшою передачі на цілі АТО, заволодіти коштами не планувала та не мала умислу. В 2014 році працювала в Сумській ОДА начальником відділу забезпечення діяльності керівництва ОДА. ОСОБА_2 був головою ОДА. ОСОБА_3 був начальником управлінням ДНС Сумської області. З останнім познайомилася під час проведення ОСОБА_2 однієї з нарад. Зустрічалися з ОСОБА_3 на нарадах, 1 раз зустрілися за дорученням ОСОБА_2 в приміщенні управління, яке очолював ОСОБА_3 , вона забрала якісь роздруківки.

З ОСОБА_3 не обговорювала питання передачі коштів з метою зайняття ним посади, про будь-які домовленості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їй не відомо.

Передавала ОСОБА_3 , за вказівкою ОСОБА_2 , платіжні доручення, на які суми не пам`ятає, контроль за їх оплатою не здійснювала. Про благодійне товариство «Засулля» чула, але відношення до нього не мала. Коли звільнився ОСОБА_2 не знає. Кошти від ОСОБА_3 отримала з метою передачі їх ОСОБА_2 , не знаючи, що ОСОБА_2 вже звільнився з посади. Грошові кошти отримувала за дорученням останнього, збагатитися наміру не мала, вказівок на придбання товарів та послуг для себе та ОСОБА_2 за рахунок БТ «Засулля» не надавала.

ОСОБА_6 в 2014 році замовляла встановлення кодового замку за дорученням ОСОБА_2 , щодо оплати цих робіт їй нічого невідомо.

Хто підписував договори на встановлення сигналізації не знає. ОСОБА_5 в 2014 році за її дорученням не придбавав товари, жодних доручень йому не надавала, що він мав на увазі при наданні пояснень, вона не знає. ОСОБА_7 в 2014 році координував всі закупки паперу, телефонувала йому за дорученням ОСОБА_2 , платіжки не контролювала.

Підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 не здійснювала. Чохол на свій особистий телефон, який в подальшому був вилучений працівниками поліції, був подарований на день народження друзями, де саме він був придбаний не знає.

Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_1 надані, а судом досліджено наступні письмові докази:

-Протокол аудіо - відеоконтролю від 28.07.2014 року (Т.3 а. с. 20-30)

-Протокол аудіо - відеоконтролю від 09.09.2014 року (Т.3 а. с. 39-47)

-Протокол проведення негласної слідчої розшукової дії від 24.10.2014 року (Т.3 а. с. 131-132)

-Протокол про результати аудіо-відео контролю за ОСОБА_1 від 28.10.2014 року (Т.3 а. с. 133-139).

-Протокол обшуку кабінету ОСОБА_1 від 24.10.2014 року з фототаблицями (Т. 3 а. с. 161-175)

-Протокол освідування особи від 24 жовтня 2014 року (Т.3 а. с. 196-198)

-Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобі від 25 липня 2014 року (Т.4 а. с. 1-106).

-Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 24 жовтня 2014 року разом з ксерокопіями купюр (Т.5 а.с. 1-156).

-Висновок експерта №226/5 від 6 листопада 2014 року. (Т.5 а. с. 165-178).

-Висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №270-1 від 5 грудня 2014 року. (Т.5 а. с. 186-197).

-Протокол огляду предметів - записної книжки, вилученої у ОСОБА_1 (Т.5 а. с. 215-240),

-Протокол огляду документів від 26 січня 2015 року, з додатками (Т.6 а. с. 12-27).

-Протокол обшуку від 24 жовтня 2014 року (Т. 6 а. с. 8-11)

-Протокол огляду предметів та документів від 26 січня 2015 року (Т. 6 а. с. 12-15).

-Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців БТ «Засулля», Статут БТ «Засулля», протокол №1 установчих зборів БТ «Засулля», договір банківського рахунку №РЗ-В94/30/460 від 26.03.2013 р., повідомлення про встановлення класу професійного ризику виробництва від 13 березня 2013 року. (Т.6 а. с. 16-44)

-Протокол огляду предметів та документів від 3 березня 2015 року (Т.6 а. с. 100-101).

-Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2288/2289/15-33 від 17 лютого 2015 року з ілюстративною таблицею (Т.6 а.с.109-114).

-Протокол огляду речей та документів від 28 жовтня 2014 року (Т.6 а. с. 115-117).

-Телефонні розмови ОСОБА_3 в частині з`єднань з номерами телефонів ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 (Т.6 а. с. 120-238).

-Протокол огляду предметів та документів від 23 березня 2015 року (Т.7 а. с. 1-22).

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 15 грудня 2014 року, та виписки по рахункам БТ «Засулля» (Т.7 а.с. 47-52)

-Відповідь ТОВ «Торгівельна компанія «ЄВРОПЛЮС» вих.№01 від 10 січня 2015 року, (Т.7 а.с. 71-74).

-Лист Лукойл-Україна, яким надані наступні документи: видаткова накладна №СУ-0002987 від 17.10.2014 року, довіреність №4 25 від 16.10.2014 року, виписка банку, податкова накладна від 13.10.2014 року, видаткова накладна №СУ-0002851 від 06.10.2014 року, довіреність № 4 19 від 06.10.2014 року, виписка банку, податкова накладна від 06.10.2014 року (Т.7 а. с. 76-84).

-Лист ТОВ «S.T.V/ Ltd», яким надані: видаткова накладна №РН-0005339 від 25.09.14 на суму 429,60 грн., видаткова накладна №РН-0005431 від 30.09.14 на суму 4 407,64 грн., видаткова накладна №РН-0005558 від 06.10.14 на суму 4 567,74 грн., видаткова накладна №РН-0005712 від 13.10.14 на суму 11 751,84 грн., видаткова накладна №РН-0005937 від 22.10.14 на суму 2 934,00 грн., рахунок-фактура №СФ-0005762 від 23.09.14 на суму 429,60 грн, рахунок-фактура №СФ-0005907 від 30.09.14 на суму 4407,64 грн., рахунок-фактура №СФ-0006026 від 06.10.14 на суму 4567,74 грн., рахунок-фактура №СФ-0005659 від 13.10.14 на суму 11 751,84 грн., рахунок-фактура №СФ-0006422 від 22.10.14 на суму 2 934,00 грн., податкова накладна №627 від 23.09.14 на суму 429,60 грн., податкова накладна №755 від 30.09.14 на суму 4407,64 грн., податкова накладна №126 від 06.10.14 на суму 4567,74 грн., податкова накладна №299 від 13.10.14 на суму 11 751,84 грн., податкова накладна №522 від 22.10.14 на суму 2934,00 грн., банківські виписки від 23.09.2014р, 30.09.2014 р., 06.10.2014р., 13.10.2014 р., 22.10.2014р., сертифікати якості на відвантажені товари на 12 акр., акт звірки за період з 16.07.2014 по 02.12.2014 року (Т.7 а. с. 86-123).

-Документи, надані Роменським ОДПІ листом №699/10/18-21/18-115, зокрема ідентифікаційні дані на БТ «Засулля», копія податкового звіту (Т. 7 а. с. 145-153)

-Документи, надані Роменською ОДПІ листом №1680/8/18-13-22-025 від 04.03.2015 року, а саме: інформаційний лист з додатками №1,№2, копія акту на предмет фактичного місцезнаходження СГ №129/2201/38575401 від 26.02.2015 (Т.7 а. с. 154-167)

-Протокол огляду предметів та документів від 26 січня 2015 року, за яким оглянуто банківські картки та мобільний телефон Huawei P6-U06 (Т.7 а. с. 168-193).

-Протокол огляду речей та документів від 25 жовтня 2014 року, за яким оглянутий пакет №3 з флеш-картою (Т.7 а. с. 194-195).

-Протокол огляду речей та документів від 29 жовтня 2014 року, за яким повторно оглянуто мобільний телефон Huawei P6-U06 (Т.7 а. с. 196-197)

-Протокол про результати зняття інформації з телекомунікаційних мереж від 8 вересня 2014 року (Т. 7 а. с. 213-217).

-Розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації №156-ОД, розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступником голови, заступником голови-керівником апарату Сумської обласної державної адміністрації, Указ Президента від 02.03.2014 року «Про призначення ОСОБА_2 », від 16.09.2014 року «Про звільнення ОСОБА_2 ». (Т. 7 а. с. 230-243).

Крім того, на підтвердження законності отримання вищеперелічених доказів стороною обвинувачення надані, а судом досліджено наступні документи:

-Клопотання слідчого про надання дозволу на проведення аудіо-відеоконтролю ОСОБА_1 від 18.07.2014 року (Т.3 а. с. 15-17)

-Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 21.07.2014 року (Т.3 а. с. 18-19)

-Клопотання про продовження надання дозволу про проведення негласних слідчих дій, ухвала суду від 18.09.2014 року (строк до 17.11.2014), постанова Генеральної прокуратури України про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів від 22 жовтня 2014 року (Т.3 а. с. 120-129)

-Доручення від 23.10.2014 року про проведення негласної слідчої дії (Т.3 а.с. 126-127);

-Постанова про проведення освідування від 24 жовтня 2014 року (Т.3 а.с. 195).

-Доручення від 24 жовтня 2014 року (Т.3 а.с.199).

-Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 23 березня 2015 року (Т. 3 а.с. 201-202)

-Клопотання про проведення обшуку (Т.3 а.с. 204-208).

-Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року (Т. 3 а.с. 209)

-Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 22 липня 2014 року (Т.3 а.с. 2011-212).

-Постанова про призначення судово-хімічної експертизи коштів та змиви рук (Т.5 а.с. 157-163).

-Постанова про призначення криміналістичної експертизи від 7 листопада 2014 року (Т. 5 а.с. 179-184).

-Заява ОСОБА_3 про залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42014000000000627 (Т.5 а.с. 210)

-Постанова про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24 липня 2014 року (Т.5 а.с. 211),

-Клопотання про проведення обшуку від 23 жовтня 2014 року, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року (Т.6 а.с. 1-7) .

-Постанова про призначення технічної експертизи від 2 лютого 2015 року (Т. 6 а.с. 107-108)

-Заява ОСОБА_3 щодо надання його телефонних розмов в частині з`єднань з номерами телефонів ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 (Т.6 а.с. 120-238).

Однак, усі вищезазначені письмові докази не можуть бути визнані допустимими доказами у даному кримінальному провадженні і, відповідно, суд не може на них посилатись при ухваленні вироку з огляду на наступне:

Згідно витягу з ЄРДР з кримінального провадження №42014000000000627, 16 липня 2014 року надійшла заява ОСОБА_3 , за якою 16 липня 2014 року було внесено дані до ЄРДР за ст. 15 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 4, за фабулою «начальник відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 вчинила підбурювання на закінчений замах до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища».

13 березня 2015 року внесено відомості по кримінальному провадженню №42014000000000627 з правовою кваліфікацією ст. 190 ч. 4 за фабулою: « ОСОБА_1 05.05.2014 з корисливих спонукань, шляхом обману, як способу заволодіння грошовими коштами начальника УДСНС України в Сумській області ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що до повноважень голови обласної адміністрації входить погодження кандидатур на посади керівників територіальних ДСНС України, у приміщенні будівлі Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, підбурила останнього до надання неправомірної вигоди у сумі 2000000 грн. Голові облдержадміністрації ОСОБА_2 за погодження ним у майбутньому кандидатури ОСОБА_3 на посаду начальника ДСНС України в Сумській області, з наміром їх привласнити на свою користь. 25.07.2014,05.09.2014, та 24.10.2014 ОСОБА_1 одержала від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 500 тис. грн. нібито для передачі їх в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2 , однак передавати останньому грошові кошти наміру не мала та в подальшому частиною з них (200 тис. грн.) розпорядилася на власний розсуд, а після отримання решти 300 тис. грн) була затримана на підставі ст. 208 КПК України.

Органом досудового розслідування згідно Витягу визначено: Генеральна прокуратура України. (Т.2 а.с.223-224).

Постановою першого заступника Генерального прокурора України від 25 жовтня 2014 року, визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № №42014000000000627 за слідчими Генеральної прокуратури України. Згідно тексту постанови, у ході розслідування встановлено, що посада начальника відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 одержала від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 500 тис. гривень для передачі їх в якості неправомірної вигоди Голові Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , однак не передала останньому вказану суду коштів з причин, що не залежали від її волі. Встановлено, що посада, яку обіймає ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1118 від 2.11.2011, відноситься до четвертої категорії державних службовців.

З огляду на це та зважаючи на те, що п.4 ст. 216 КПК України передбачено здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій, а також те, що вказане правопорушення виявлено та зафіксовано слідчими Генеральної прокуратури України підслідність визначена за слідчими Генеральної прокуратури України (Т.2 а. с. 266).

Таким чином, з моменту внесення даних до ЄРДР весь час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснювали слідчі Генеральної прокуратури України.

Частиною 1 статті 216 КПК України встановлено, що слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Винятки з цього правила поділяються на дві групи - за предметом (частини 2, 3 та 5 статті 216 КПК України) та за колом осіб (частина 4 статті 216 КПК України).

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 інкримінуються кримінальні правопорушення за частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369 КК України.

Зіставляючи вказані статті з приписами частин 2, 3 та 5 статті 216 КПК України в редакції, яка діяла в період досудового розслідування, за предметом інкриміновані ОСОБА_1 статті КК України не підпадають до підслідності інших органів досудового розслідування, а підслідні слідчим органів внутрішніх справ.

За колом осіб (частина 4 статті 216 КПК України) слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесені до першої-третьої категорії посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів. З урахуванням приписів пункту 1 Перехідних положень КПК України досудове розслідування відносно вказаних осіб на час здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні повинні здійснювати слідчі прокуратури.

ОСОБА_1 не є і ніколи не була службовою особою відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», не була суддею та не була працівником правоохоронних органів.

ОСОБА_1 обіймала посаду начальника відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Сумської обласної державної адміністрації.

Посади державних службовців відносяться до відповідних категорій посад статтею 25 Закону України від 16.12.1993р. №3723 - XII «Про державну службу». Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання урядом відповідного акту. Відтак, джерелом виникнення категорійності тієї чи іншої посади державної служби є, власне, норми законодавства.

Відповідно до статті 25 вказаного Закону посади керівників відділів обласних державних адміністрацій до 01.05.16р. відносились до четвертої категорії посад державних службовців.

Питання визначення підслідності даного кримінального провадження за слідчими Генеральної прокуратури України було вирішене постановою першого заступника Генерального прокурора України М.Герасимюка від 25.10.14р., у якій він особисто зазначив, що посада, яку обіймає ОСОБА_1 відноситься до четвертої категорії державних службовців.

Таким чином, і за предметом обвинувачення, і за колом осіб інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відносяться до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та у своїй сукупності - достатності для постановлення обвинувального вироку.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.

Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 органи прокуратури діяли поза межами визначених КПК повноважень.

Так, кримінальне провадження було розпочате прокурором за заявою потерпілого, внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 15 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 4. 13 березня 2015 року внесено відомості по кримінальному провадженню №42014000000000627 з правовою кваліфікацією ст. 190 ч. 4 КК України.

Згідно зі ст. 216 КПК дане кримінальне правопорушення віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції.

Тому, розпочавши кримінальне провадження, прокурор на підставі ч. 7 ст. 214 КПК зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до слідчих органів Національної поліції та доручити проведення досудового розслідування.

Проте всупереч приписам процесуального закону, органи прокуратури здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності, в ході чого провели слідчі дії, спрямовані на отримання доказів, у тому числі й негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких було покладено в основу обвинувачення.

Крім того, вказані порушення процесуального закону не було усунуто й у результаті винесення першим заступником Генерального прокурора України постанови від 25 жовтня 2014 року про визначення підслідності та доручення здійснення досудового розслідування слідчим органам Генеральної прокуратури України.

Так, підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК. Натомість за змістом ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення неефективного досудового розслідування тим органом, підслідність кримінального провадження якому визначена ст. 216 КПК.

Тобто передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.

Разом із тим, в даному випадку кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , розпочате в порушення приписів ч. 7 ст. 214 КПК не передавалось з дотриманням правил підслідності слідчим органам Національної поліції для здійснення досудового розслідування. Тому передбачених ч. 5 ст. 36 КПК підстав доручати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу ніж той, що прямо визначений у ст. 216 КПК, у прокурора не було.

Таким чином враховуючи, що органи прокуратури діяли поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, суд на підставі ст. 87 КПК вважає, що всі докази, отримані у результаті відповідних слідчих дій, є недопустимими, а тому неможливе покладення їх в основу обвинувального вироку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у справах № 563/1118/16-к від 30 вересня 2020 року, № 761/34909/17 від 14 квітня 2020 року, № 640/5023/19 від 24 травня 2021 року.

Отже, єдиними належними та допустимими доказами, наданими стороною обвинувачення, є показання свідків, які були допитані безпосередньо в судовому засіданні.

В судовому засіданні свідками надані наступні покази:

Свідок ОСОБА_9 (директор ТОВ «СТВ ЛТД»), пояснив, що благодійна організація «Засулля», «Рідний край» придбавали на підприємстві папір за безготівковим рахунком. В 2014 році по 1 фонду - 900 грн., по 2 фонду - 28 тисяч гривень. Замовлення здійснювала ОСОБА_1 , яку він знає з 2000 року. Йому було відомо, що вона працює в ОДА. Платіжні документи передавались факсом чи електронною поштою, кому - йому не відомо. Розрахунки проводились, коли відбувалась доставка товару: чи самі забирали, чи на вул. Воскресенська, 15 (благодійний фонд «Засулля», «Рідний край» ) . Щодо отримання неправомірної вигоди нічого не знає, додому ОСОБА_1 нічого не возили.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у них були ділові контакти в зв`язку із спільною роботою в ОДА. Коли виникло питання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в м. Суми не було. Зайшли 2 слідчих ГПУ, розповіли історію. ОСОБА_1 в підпорядкуванні ОСОБА_10 не була. Голова обласної державної адміністрації погоджував посади керівника установ області. ОСОБА_1 була помічником голови обласної державної адміністрації, вона посади не погоджувала.

Свідок ОСОБА_11 - приватний підприємець, пояснила, що в 2014 році під час виборчої компанії «Народний фронт» замовляв друковану продукцію, придбавав папір. Всю діяльність координувала ОСОБА_1 - замовляла листівки, календарі, з підприємства все забирала ОСОБА_1 . Кошти оплачував благодійний фонд «Засулля», з виборчого фонду кандидата ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_6 - головний спеціаліст відділу безпеки «Ощадбанку», пояснив, що в жовтні 2014 року ОСОБА_1 замовила встановити кодовий замок на Воскресенську, 2. Був представник «Засулля» ОСОБА_13 , надали рахунок, після оплати приблизно 2800 грн. було встановлено кодовий замок. Прізвища чоловіка не пам`ятає, однак він представився співробітником «Засулля», номеру телефону не пам`ятає. На той час він працював в УДСО Сумської області начальником гол. пульта. Цій установі і проводили оплату, це був офіс, кому належить не знає, таблички при вході були відсутні. Встановили кодовий замок з картками ЧПО.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що була інформація в пресі, що ОСОБА_3 давав хабар ОСОБА_2 через посередника. Вважає, що це підстава зі сторони ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Пояснив, що є членом об`єднання партії «Батьківщина» , депутатом обласної ради, був в громадському об`єднанні «Майдан». Вказівок від ОСОБА_1 не надходило, ніяких прохань від ОСОБА_2 не передавала. Приходили співробітники ОСОБА_3 , яких він звільнив. ГО «Майдан» прийняв рішення щодо перебування ОСОБА_3 на посаді.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в 2014 році він отримував офісну техніку на Новій пошті, доставляв в офіс на вул. Воскресенській («Народний фронт»). З ОСОБА_1 був знайомий раніше, разом працювали. Коли ОСОБА_2 став губернатором, обіцяв допомогти з працевлаштуванням. Техніку отримував за вказівкою, не пам`ятає чиєю, техніка була замовлена на свідка, принтер, комп`ютер, інше не пам`ятає. До «Засулля» відношення не має, чи отримував довіреність на отримання техніки також не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_15 - менеджер ПП «Оккобізнес» в 2014-2015 роках, пояснила, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не знає. З «Засуллям» працювали, одноразово робили закупку, телефонували, документи по електронній пошті направляли, хто з дорученням забрав паливо не знає.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що станом на 2014 рік працював в ТОВ «S.T.V», тривалий час знайомий з ОСОБА_1 , яка здійснювала постійно замовлення товарів, яких саме не пам`ятає

Суд не може взяти до уваги покази потерпілого ОСОБА_3 , оскільки після його допиту в судовому засіданні склад суду змінювався, протокольною ухвалою суду від 21 вересня 2018 року за клопотанням прокурора розпочато розгляд справи спочатку відповідно до вимог ст. 319 КК України (Т. 10 а. с. 202).

14 листопада 2018 року від потерпілого ОСОБА_3 надійшла письмова заяв, в якій він повідомив, що не бажає брати участь в подальшому розгляді справи, виявив бажання скористатися правом потерпілого відмовитися від дачі показань, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 56 КПК України (Т. 10 а. с. 227).

Як передбачено ст. 17 КПК України та неодноразово зазначалось в своїй практиці Європейським судом з прав людини (Рішення у справах «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України») обвинувачення у вчиненні кримінального злочину має бути доведено поза розумним сумнівом і таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Показання свідків без наявності інших доказів вини обвинуваченої не можуть бути визнані достатніми для ухвалення обвинувального вироку, так як дані, отримані з них, не відповідають критерію доведення вини поза розумним сумнівом,

Суд, аналізуючи покази вказаних свідків, вважає, що вони в своїй сукупності не доводять обставин, викладених в обвинувальному акті. ОСОБА_9 ОСОБА_11 , ОСОБА_6 пояснили суду, що ОСОБА_1 приймала участь у замовленні певних товарів, які в подальшому оплачувалися за рахунок благодійного фонду «Засулля». Суд вважає, що покази цих свідків не доводять винуватості ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах, підбурюванні на замах до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Тобто показання вказаних свідків самостійно не доводять основних складових злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні поза розумним сумнівом не доведено обставин, викладених в обвинувальному акті, а тому обвинувачена підлягає виправданню згідно п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, так як не доведено того, що нею вчинені кримінальні правопорушення, в яких вона обвинувачується.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 300000 гривень, які передані на відповідальне зберігання до ПАТ «Укремсімбанк» залишити на зберіганні в ПАТ «Укрексімбанк» до вирішення питання про повернення цих коштів після надання документів на підтвердження права власності або законного володіння (т.7 а.с. 218-226).

-мобільний телефон Huawei P6-U06 № НОМЕР_2 , в чохлі чорного кольору марки «Hillkin», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 - повернути ОСОБА_17

-записна книжка темно-синього кольору з надписом на обкладинці «УКРАЕРОРУХ 2014», яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 - повернути ОСОБА_17

-тампони зі змивами з рук ОСОБА_1 , зразок ватного тампону, яким були помічені грошові кошти, зразок ватного тампону, яким були зроблені змиви з рук, зразок спеціального порошку під назвою «Люмінор 496т», зразок напису «неправомірна вигода СБУ», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 (Т.5 а.с. 213-214) - знищити.

-квитанція ПАТ КБ «ПриватБанк» № 1858.613.6 та 1858.613.5 від 25.07.2014, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (Т.6 а.с. 118-119) - залишити зберігатися в матеріалах справи;

-рахунок-фактура № 1 від 05.05.2014 року та рахунок-фактура № 2 від 05.05.2014 про перерахування на розрахунковий рахунок БТ «Засулля» грошових коштів на суму 100000 грн. (на загальну суму 200 000 грн) які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (Т.6 а. с. 102)- залишити зберігатися в матеріалах справи.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави на підставі ст. ст. 122, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України та виправдати її.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 300000 гривень, які передані на відповідальне зберігання до ПАТ «Укремсімбанк» залишити на зберіганні в ПАТ «Укрексімбанк» до вирішення питання про повернення цих коштів після надання документів на підтвердження права власності або законного володіння (Т.7 а. с. 218-226).

-мобільний телефон Huawei P6-U06 № НОМЕР_2 , в чохлі чорного кольору марки «Hillkin», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 - повернути ОСОБА_17

-записна книжка темно-синього кольору з надписом на обкладинці «УКРАЕРОРУХ 2014», яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 - повернути ОСОБА_17

-тампони зі змивами з рук ОСОБА_1 , зразок ватного тампону, яким були помічені грошові кошти, зразок ватного тампону, яким були зроблені змиви з рук, зразок спеціального порошку під назвою «Люмінор 496т», зразок напису «неправомірна вигода СБУ», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №42014000000000627 (Т.5 а.с. 213-214) - знищити.

-квитанція ПАТ КБ «ПриватБанк» № 1858.613.6 та 1858.613.5 від 25.07.2014, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (Т.6 а.с. 118-119) - залишити зберігатися в матеріалах справи;

-рахунок-фактура № 1 від 05.05.2014 року та рахунок-фактура № 2 від 05.05.2014 про перерахування на розрахунковий рахунок БТ «Засулля» грошових коштів на суму 100000 грн. (на загальну суму 200 000 грн) які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (Т.6 а.с. 102)- залишити зберігатися в матеріалах справи.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Вирок суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суд, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Г.В. Шелєхова

Судді І.В. Клімашевська

О.В. Сибільов