Рішення № 10135180, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/7831.05.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія реклами»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Михальченко В.М., довіреність № 05/02/10-01 від 05.02.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 31.05.2010 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Літос»(надалі ТОВ «Літос», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія реклами»(надалі ТОВ «Лабораторія реклами», відповідач) боргу сумі 36391,00 грн., пені в сумі 3079,79 грн., 3% річних в сумі 515,75 грн. та 2496,27 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за усною домовленістю сторін щодо виготовлення товару (плакатів), відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов’язання з оплати товару за видатковими накладними: № 35111 від 28.07.2009 року, № 35191 від 03.08.2009 року, № 35341 від 05.08.2009 року, № 35641 від 27.08.2009 року в сумі 3751,00 грн. Також за договором № 3009-03 від 30.09.2009 року укладеним з ТОВ «Лабораторія реклами» рахується заборгованість в сумі 32640,00 грн., яка відповідачем не погашається. Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу ТОВ «Лабораторія реклами»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 15.04.2010 року наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача було попереджено ухвалою від 17.05.2010 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між ТОВ «Літос»та ТОВ «Лабораторія реклами»укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції № 300909-03 за умовами якого замовник (відповідач у справі) замовляє, а виконавець зобовязується виготовити продукцію (плакати) згідно рахунку-фактури № 35361 від 01.10.2009 року.

У пункті 2.1. договору сторонами погоджено, що сума замовлення за цією угодою становить 32640,00 грн., виготовлення відповідного замовлення підтверджується видатковою накладною № 35361 від 01.10.2009 року на суму 32640,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору замовник зобовязується здійснити оплату на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, яка вказана в п. 2.1. цього договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору.

Договір вступає у дію з моменту його підписання та діє до виконання замовлення й повного розрахунку сторін. Замовлення вважається виконаним, а договір таким, що пипинив свою дію, після підписання сторонами акту приймання-здачі продукції, який стає невід’ємною частиною цього договору.

Прийняті та виконані роботи відповідачем станом на час розгляду спору залишаються неоплачені. Заборгованість по договору складає 32640,00 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень п. 2.2 договору строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт станом на час вирішення спору є таким, що настав, з урахуванням отримання виготовленої продукції згідно накладної № 35361 від 01.10.2009 року, розрахунок з позивачем мав бути здійснений не пізніше 13.10.2009 року (протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору).

Враховуючи відсутність доказів оплати виконаних по договору робіт, що підтверджується накладною № 35361 від 01.10.2009 року, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 18737, 23 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 2.6 договору в разі невиконання або неповного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору на нього накладаються штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період з 14.10.2009 року по 30.03.2010 року за обліковою ставкою в розмірі 10,25 % встановленою Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009 року та складає 3079,79 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення з урахуванням строку виникнення зобов’язання щодо оплати по договору наведений у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 32640,00 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 2210,23 грн. здійсненого за період з 14.10.2009 року по 30.03.2010 року, та з розрахунком 3% річних у розмірі 450,70 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей ТОВ «Літос»за замовленням ТОВ «Лабораторія реклами»надавались поліграфічні послуги, які у повному обсязі останнім не оплачені.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується видатковими накладними: № 34381 від 09.07.2009 року на суму 6650,00 грн., № 35111 від 28.07.2009 року на суму 24975,00 грн., № 35191 від 03.08.2009 року на суму 402,00 грн., № 35341 від 05.08.2009 року на суму 184,00 грн., № 35641 від 27.08.2009 року на суму 290,00 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Виконані роботи по виготовленню поліграфічної продукції, відповідачем у повному обсязі не оплачені (банківські виписки що підтверджують часткову оплату наявні у справі), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 3751,00 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Досягнення згоди щодо виконання поліграфічних робіт за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов’язань, що виникають з договору підряду, а згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 25/02/2010-01 від 25.02.2010 року) у якій просив погасити заборгованість за виготовлений товар на загальну суму 41054,07 грн. Вимога відповідачу направлена 04.03.2010 року, докази направлення –поштовий чек № 0678 від 04.03.2010 року, опис-вкладення до рекомендованого відправлення з відміткою пошти, в оригіналах містяться в матеріалах справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов’язань по оплаті за виготовлений та наданий товар настав 11.03.2010 року, розрахунку у встановлений строк не здійснено, станом на час розгляду справи, як про те підтверджено позивачем, заборгованість відповідача складає 3751,00 грн. у зв’язку з чим вимоги про стягнення вказаної суми боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що строк виконання зобов’язання по оплаті виготовленого товару, згідно видаткових накладних настав 11.03.2010, відповідно саме з 12.03.2010 року позивач має нараховувати інфляційні втрати та 3% річних.

Так як позивачем здійснено розрахунок 3 % річних в період з 01.09.2009 року по 30.03.2010 року,без врахування настання строку виконання зобов’язань, вимоги щодо стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 5,86 грн. Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки позивачем розрахунок здійснений по лютий місяць, а строк виконання зобовязань настав у березні, згідно надісланої претензії.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № № 300909-03 від 30.09.2009 року у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.

За наведених вище обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 424,83 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 654,22 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія реклами»(01601, м. Київ, Володимирський узвіз, 4, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33401333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А; 04205, м. Київ, проспект Оболонський, 10, к. 6, ідент. код 25404261) 36391,00 грн. (тридцять шість тисяч триста дев’яносто одна гривня) основного боргу, 3079,79 грн. (три тисячі сімдесят дев’ять гривень 79 копійок) пені, 2210,23 грн. (дві тисячі двісті десять гривень 23 копійки) інфляційних збитків, 456,56 грн. (чотириста п’ятдесят шість гривень 56 копійок) 3% річних та 654,22 грн. (шістсот п’ятдесят чотири гривні 22 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 24.06.2010р.