Ухвала суду № 101350692, 24.11.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11312/21

Провадження № 2/592/2724/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м.Суми Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

12.11.2021 відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Косолап М.М., у зв`язку з заявленням самовідводу суддею Онайко Р.А.

Ухвалою суду від 12.11.2021 позовну заяву залишено без руху.

23.11.2021 на виконання ухвали суду 23.11.2021 представник позивача ОСОБА_2 надав позовну заяву у новій редакції, згідно якої позивач просить:

1) зобов`язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 6807673 від 18.03.2008 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна стосовно боржника ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) зобов`язати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 12408804 від 18.04.2012 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна стосовно боржника ОСОБА_1 зареєстрованого АДРЕСА_1 .

Дослідивши позовну заяву, суддя дійшла наступного висновку.

Звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 просить відповідачів виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна стосовно нього, як боржника, тобто просить скасувати арешт майна.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

З долученої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наявність обтяження – арешт нерухомого майна ОСОБА_1 зареєстроване: 1)18.03.2008 – підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 6629235,11.03.2008; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 ; 2)18.04.2012 - підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32230563, 21.03.2012; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зауважила, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Отже за таким позовом позивач має бути відповідачем у справі.

Зазначені обставини указують на те, що позивач був боржником у виконавчих провадженнях, а тому він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 №904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №127/11276/20 (провадження № 61-882св21), у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №234/18525/19 (провадження № 61-10369св20), які на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з роз`ясненням позивачу права звернутися до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду зі скаргою у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвалу разом з матеріалами доданими до заяви надіслати заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Косолап