Вирок № 101348794, 15.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 299/2848/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

під головуванням судді Іванова А.П.

при секретарі Боті О.І.

за участю прокурора Машкаринець Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Старцева Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22020070000000026 від 24.06.2020, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Хижа Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, має на утримання одну неповнолітню дитину, учасника бойових дій, раніше не судимого, за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним із порядком отримання громадянства Угорщини та документів, які видаються державними органами Угорщини після отримання громадянства вказаної країни, в тому числі паспорта громадянина Угорщини для виїзду за кордон, а саме, що громадянство в спрощеному порядку можуть отримати особи, які документально підтвердять своє чи своїх близьких родичів народження на території Закарпаття у період часу до 1945 року, вирішив зайнятись протиправною діяльністю на каналі організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом підроблення офіційних документів, які надають право на отримання іноземного громадянства та подальшого перетинання державного кордону України.

При цьому ОСОБА_1 реально усвідомлював, що особи, які не можуть підтвердити своє чи своїх близьких родичів народження на території Закарпаття в період часу до 1945 року, відповідно не мають правових підстав в спрощеному порядку отримати громадянство Угорщини та підтверджуючі документи набуття громадянства, які в свою чергу надають особі відповідні права.

Реалізуючи свої злочинні наміри та діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами та розробив злочинний план направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів та усунення перешкод, який полягав в організації підроблення свідоцтв про народження осіб чи їх близьких родичів, які мають на меті отримати громадянство Угорщини та паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, але не мають на це правових підстав.

В свою чергу, підроблення документів щодо підтвердження народження на території Закарпаття в період часу до 1945 року є однією із підстав для набуття громадянства Угорщини та подальшого отримання паспорта громадянина Угорщини для виїзду за кордон.

Так, згідно з заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_1 підшукував осіб, які мають намір набути громадянство Угорщини, але не мають на це правових підстав, після чого здійснював підроблення документів щодо підтвердження народження таких осіб чи їх близьких родичів на території Закарпаття в період часу до 1945 року.

Надалі, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням працівниками консульських представництв Угорщини, які розташовані в країнах Євросоюзу, організував подачу завідомо підроблених документів до консульських установ Угорщини для розгляду питання щодо отримання громадянства Угорщини в спрощеному порядку.

З метою успішного доведення злочинного задуму до кінця, ОСОБА_1 , за сприяння невстановлених слідством осіб, залучав до своєї злочинної діяльності осіб, які вільно володіють угорською мовою і можуть безперешкодно пройти співбесіду під час набуття громадянства Угорщини та які відповідно виступали «двійниками» осіб, які мають намір отримати громадянство Угорщини, не маючи на це правових підстав. Надалі, після позитивного погодження питання щодо надання громадянства Угорщини, ОСОБА_1 особисто отримував підтверджуючі документи громадянства Угорщини, в тому числі паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, які за грошову винагороду передавав особам, які мали намір набути громадянство Угорщини, але не мали на це правових підстав та організовував їх подальше незаконне переправлення через державний кордон України.

Як результат здійснення протиправної діяльності ОСОБА_1 отримав, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у своє розпорядження, документи, що свідчать про прийняття громадянства Угорщини особами на ім`я ОСОБА_2 , 1989 року народження та ОСОБА_3 , 1963 року народження, а саме – документ, так званий Honositasi okirat № 821473 та відповідно Honositasi okirat № НОМЕР_1 .

Маючи у своєму розпорядженні вищевказані документи та, продовжуючи діяти на виконання свого злочинного задуму, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого ОСОБА_4 , якому запропонував підшукати осіб, які мають на меті отримати паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, шляхом надання їм засобів, а саме паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та документу, що свідчить про прийняття громадянства Угорщини на імена вищевказаних осіб.

При цьому ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання їм засобів, а саме паспортів громадян України для виїзду за кордон на вищевказаних осіб, та організацією безперешкодної подачі документів в консульських представництвах Угорщини, які знаходяться на території Євросоюзу, а саме подачу паспортів громадян України для виїзду за кордон в сукупності із документами, що свідчать про прийняття громадянства Угорщини, так звані Honositasi okirat № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , 1989 року народження та відповідно Honositasi okirat № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , 1963 року народження, оскільки це слугуватиме підставою для отримання паспорта громадянина Угорщини для виїзду за кордон.

На виконання свого зобов`язання, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою створення засобів, а саме підроблення документу, тобто паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 12.02.2021 отримав від громадянина України ОСОБА_4 фотокартки із зображенням невстановленої досудовим розслідуванням особи, з метою подальшого внесення змін до паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), 1963 року народження.

Окрім цього, згідно з попередньої домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останній, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, зобов`язався згодом на його власному автомобілі перетнути державний кордон України разом із ОСОБА_4 та особою, яка використовуватиме отриманий паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, ОСОБА_1 , перебуваючи на території України, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 12.02.2021, вступив у злочину змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування), яка зобов`язалась за грошову винагороду підробити у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, а також для доведення своєї мети, спрямованої на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, 06.03.2021 збув паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_3 від 12.11.2015 громадянину України ОСОБА_4 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення по вказаному епізоду, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 , ч. 1 ст. 14 ч. 2 cт. 332 КК України, тобто готування до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб.

Поряд з цим, ОСОБА_1 з метою доведення свого злочинного задуму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України до кінця, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 12.02.2021 вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою досяг домовленості щодо необхідності за грошову винагороду підробити для останнього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який у встановленому чинним законодавством України порядку видається установою.

Так, ОСОБА_1 , маючи в розпорядженні документ, що свідчить про прийняття громадянства Угорщини, так званий «Honositasi okirat № 450317 на ім`я ОСОБА_3 , 1963 року народження» та отримані від громадянина ОСОБА_4 фото із зображенням невстановленої особи, діючи на виконання свого злочинного задуму, досяг попередньої злочинної домовленості із невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо необхідності за грошову винагороду підробити для нього паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З цією метою ОСОБА_1 , продовжуючи діяти на виконання діючої злочинної змови та усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, але не пізніше 06.03.2021, передав невстановленій особі (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування) паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , а також необхідні для підроблення паспорту установчі дані щодо особи на ім`я якої необхідно виготовити підроблений документ.

Так, ОСОБА_1 передав невстановленій досудовим розслідуванням особі (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування) паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 12.11.2015, який виданий на ім`я громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – сина ОСОБА_1 та установчі дані особи, а саме – ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , які підлягали внесенню у вищевказаний документ.

Надалі, ОСОБА_1 , на виконання свого зобов`язання перед ОСОБА_4 , а також діючи на виконання кінцевого злочинного задуму, переслідуючи при цьому корисливі мотиви, залучив до своєї протиправної діяльності свою дружину ОСОБА_8 , яку не ставив до відома щодо свого злочинного умислу та протиправних дій, яка в свою чергу 06.03.2021, перебуваючи у м. Виноградів, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування) підроблений паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_3 від 12.11.2015, та того ж дня, поштовим відправленням компанії «Нова пошта» відправила вказаний паспорт громадянину ОСОБА_4 у м. Сєвєродонецьк.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/2644-ДД від 23.04.2021 у паспорті громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_3 від 12.11.2015 сторінка з установчими даними власника паспорта за способом виготовлення не відповідає встановленому зразку і виготовлена не поліграфічним способом. Окрім цього у вказаному паспорті була проведена заміна сторінки з установчими даними із видаленням попередньої сторінки.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення по вказаному епізоду, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 , ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається установою, і який надає права, з метою його збуту, за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтвердив обставини вчинення злочинів. Стверджував, що вчиняв злочини таким чином, як викладено в обвинувальному акті, не оспорював обставини. Від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування, відмовився. Просив суворого його не карати. Шкодує про те, що скоїв злочини, щиро кається.

В судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді п`яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора та обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, підтверджують понесені витрати та дозволять вирішити долю речових доказів.

Суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 КК України, як готування до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документу, який видається установою, і який надає права, з метою його збуту, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує:

ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться за ч. 2 ст. 332 КК України до тяжкого злочину, а за ч. 3 ст. 358 КК України - до нетяжкого злочину;

особу винного, який має постійне зареєстроване місце проживання, одружений, утримує неповнолітню дитину, на обліку лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, раніше не судимий, є учасником бойових дій в Афганістані, позитивно характеризується за місцем проживання;

обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд вважає визнання своєї вини та щире каяття в скоєних злочинах;

обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 50 КК України, яким визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, з огляду на положення ст. 65 КК України, яким встановлено, що особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи вищевказані дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді двох років позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим.

У відповідності до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути призначені додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Однак, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 332 КК України, суд враховує, що останній на момент вчинення злочину не обіймав посаду та не займався діяльністю, з якою було пов`язано вчинення такого, а тому додаткове покарання, передбачене санкцією означеної статті у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд не призначає.

З урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та усвідомив суспільну небезпеку своїх дій, суд, призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, вважає за можливе із застосуванням вимог ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертних досліджень, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 cт. 332 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за частиною 1 статті 14 частини 2 статті 332 Кримінального кодексу України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

за частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий 12.11.2015 на ім`я ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України експертизи в сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов