Ухвала суду № 101348695, 23.11.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/4051/19

Номер рядка звіту 238

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2021 м.Виноградів

Виноградівський районний суд, Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання С.С.Онисько, за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури В.І.Бориса, обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисника адвоката В.В.Нечаєва, потерпілого ОСОБА_3 та його представника адвоката В.В.Жилкіна, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів питання про можливість призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 06.09.2018р. до ЄРДР за №12010070080000922 по обвинуваченню-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працюючого, одружений, раніше не судимий,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня, не працюючого, одружений, раніше не судимий,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває зазначене кримінальне провадження щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, згідно якого ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 05 вересня 2018, близько 18 години, за попередньою змовою разом з своїм знайомим ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до існуючих загальнообов`язкових норм та правил поведінки в суспільстві, діючи умисно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, в присутності сторонніх осіб, а саме ОСОБА_7 та неповнолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , знаходячись по вул. Маяковського в м. Виноградів, ВиноградІвського району, неподалік перехрестя вулиць Маяковського та Українська, різко зупинивши свій автомобіль, вийшов з нього та підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , де наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, на що до нього також відразу підійшов ОСОБА_5 , який підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_4 , відразу наніс потерпілому ОСОБА_11 , один удар кулаком правої руки в область голови, не зважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_12 своїми діями впливають на психологічний стан неповнолітніх свідків, які в той час знаходились біля них та перебували в стресовому стані.

Після чого, ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, продовжуючи свої хуліганські дії почали наносити потерпілому ОСОБА_11 , множинні удари ногами та руками по різним частинам тіла, частину ударів яких потерпілий відбивав, однак під час нанесення ударів ОСОБА_4 , наніс потерпілому ОСОБА_11 , спочатку один удар головою в область носу, після чого наніс ще один удар ногою в область грудей в результаті чого потерпілий ОСОБА_11 , згідно висновку експерта № 152 від 27.09.2018 року отримав фізичну біль.

ОСОБА_13 обвинувачується в тому, що він05 вересня 2018, близько 18 години ОСОБА_5 за попередньою змовою разом з своїм знайомим ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до існуючих загальнообов`язкових норм та правил поведінки в суспільстві, діючи умисно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, в прису тності сторонніх осіб знаходячись по вул. Маяковського в м. Виноградів, Виноградівського району вийшовши із автомобіля та підтримуючи хуліганські дії свого знайомого ОСОБА_14 , підійшовши до потерпілого ОСОБА_10 відразу наніс потерпілому ОСОБА_11 , один удар кулаком правої руки в область голови.

Після чого, ОСОБА_4 , та ОСОБА_15 , продовжуючи свої хуліганські дії почали наносити потерпілому ОСОБА_11 , множинні удари ногами та руками по різним частинам тіла, частину ударів яких потерпілий відбивав, однак під час нанесення ударів ОСОБА_4 , наніс потерпілому ОСОБА_11 , спочатку один удар головою в область носу, після чого наніс ще один удар ногою в область грудей в результаті чого потерпілий ОСОБА_11 , згідно висновку експерта № 152 від 27.09.2018 року отримав фізичну біль.

Таким чином, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Прокурор, якого підтримав потерпілий та його представник, в підготовчому провадженні просять суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду справи на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотриманні вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачають.

Обвинувачені та його захисник заперечували проти призначення справи до слухання, зокрема, захисник обвинуваченого адвокат В.В.Нечаєв, якого підтримали і обвинувачені, звернувся до суду з клопотанням про закриття даного кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Зокрема, клопотання мотивоване тим, що 16.10.2018р. обвинуваченим по справі ОСОБА_13 та ОСОБА_17 було вручено повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Обгрунтовуючи своє клопотання захисник вказує, що відповідно до положень редакцій КПК України, яка діяла на момент початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме абз.2 ч.1 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, тобто строк досудового розслідування даного кримінального провадження мав закінчуватися 16.12.2018р.

Далі, 29.11.2018р. було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.09.2018р. за №12018070080000922 і відповідно, був отриманий Виноградівським районним судом 30.11.2018р. Однак, 14.12.2018р. захисником підозрюваних було подано до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке ухвалою суду від 04.01.2019р. задоволено та повернуто обвинувальний акт прокурору.

Згодом, прокурор подав апеляційну скаргу на вищенаведену ухвалу суду, яку апеляційний суд своїм рішенням від 15.05.2019р. залишив без задоволення, а рішення першої інстанції без змін. 22 травня 2019 року апеляційний суд скерував справу до суду першої інстанції, а відтак 05.06.2019р. обвинувальний акт було повернуто разом із ухвалою суду до Берегівської місцевої прокуратури, а вже 30.08.2019р. прокурор склав новий обвинувальний акт в рамках даного провадження і лише 13.12.2019р. даний новий обвинувальний акт було передано до суду.

Таким чином, прокурором було подано новий обвинувальний акт від 30.08.2019р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.09.2018р. за №12018070080000922, який був одержаний Виноградівським районним судом 13.12.2019р., тобто через 3 місяці та 13 днів, а відтак, на підставі наведеного, просять суд винести ухвалу про закриття даного кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Прокурор, потерпілий та його представник, заперечували проти закриття кримінального провадження, зокрема, прокурор пояснив, що обвинувальний акт щодо обвинуваченого скерований до суду в межах досудового розслідування, визначених у ст.219 КПК України, а відтак підстав для закриття кримінального провадження не має.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та матеріали клопотання захисника про закриття кримінального провадження дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом.

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 16.10.2018р. обвинуваченим по справі ОСОБА_13 та ОСОБА_17 було вручено повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Відповідно до положень редакцій КПК України, яка діяла на момент початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме абз.2 ч.1 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Тобто строк досудового розслідування даного кримінального провадження мав закінчуватися 16.12.2018р. Далі, 29.11.2018р. було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 06.09.2018р. за №12018070080000922 і відповідно, був отриманий Виноградівським районним судом 30.11.2018р.

Однак, 14.12.2018р. захисником підозрюваних було подано до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке ухвалою суду від 04.01.2019р. задоволено та повернуто обвинувальний акт прокурору, проте останій подав апеляційну скаргу на вищенаведену ухвалу суду, яку апеляційний суд своїм рішенням від 15.05.2019р. залишив без задоволення, а рішення першої інстанції без змін, а відтак 22.05.2019р. апеляційний суд скерував справу до суду першої інстанції, який 05.06.2019р. обвинувальний акт повернув разом із ухвалою суду до Берегівської місцевої прокуратури.

Далі, 30.08.2019р. прокурор склав новий обвинувальний акт в рамках даного провадження і лише 13.12.2019р. новий обвинувальний акт було передано до суду.

Таким чином, як встановлено у суді, прокурором було подано новий обвинувальний акт від 30.08.2019р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.09.2018р. за №12018070080000922, який був одержаний Виноградівським районним судом лише 13.12.2019р., тобто через 3 місяці та 13 днів.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до положень абз.2 ч.1 ст.219 КПК України, саме з моменту повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається перебіг двомісячного строку, протягом якого орган досудового слідства повинен був закінчити досудове розслідування.

Відповідно до ч.1-2 ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Між тим, як встановлено з матеріалів даного кримінального провадження, перше повідомлення про підозру обвинуваченим було вручено ще 16.10.2018р., а до суду перший обвинувальний акт надійшов 30.11.2018р., тобто через 1 місяць та 14 днів, а новий обвинувальний акт надійшов до суду через майже 7 місяців з моменту винесення рішення суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги прокурора на ухвалу про повернення обвинувального акту без задоволення, а рішення першої інстанції без змін, а відтак в підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що двомісячні строки досудового розслідування в цьому провадженні пропущені.

Окрім цього, як вбачається з клопотання та матеріалів справи, постанови про продовження строків досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, не приймались і в судовому засіданні прокурором не надані, а, отже, враховуючи вищенаведене, досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження було закінчено, однак поза межами строку.

Отже, аналізуючи хронологію руху даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що досудове розслідування було здійснено з пропущенням процесуальних строків, а відтак кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Даний злочин, який інкримінується обвинуваченим, не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до примітки п.10 ч.1 ст.284 КК України - частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017р. - зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» даний закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду за №2 від 30.11.2017 днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року, тобто з цього моменту вступають у чинність примітки до п.10 ч.1 ст. 284 КК України.

Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке інкримінується обвинуваченим, були внесені до ЄРДР після першого дня роботи Верховного Суду, тобто після 15.12.2017р., а саме 06.09.2018р.

Вищенаведене свідчить про те, що кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки направлення обвинувальних актів, як факт закінчення досудового розслідування, які були складені 29.11.2018р. та 30.08.2019р., та відповідно були отримані судом тільки 30.11.2018р. та 13.12.2019р., тобто поза межами двомісячного строку досудового розслідування.

Так, у відповідності до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України в чинній редакції).

З реєстру матеріалів досудового розслідування, наявного в матеріалах судового провадження /а.п.8-9/, вбачається, що в даному кримінальному провадженні жодних процесуальних рішень щодо продовження строку досудового розслідування, або щодо зупинення досудового розслідування – не приймалося.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, початком кримінального переслідування особи вважається не тільки момент формального повідомлення про підозру, але також і момент коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.

Так у справі «Меріт проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обґрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду, нагадавши, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений статтею 6 §1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред`явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді, так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування).

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні акти повинні відповідати концепції передбачуваності. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод відсилає до законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для зацікавлених осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні («Беєлер проти Італії»). Завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці («Горджелік та інші проти Польщі»).

На підставі наведеного та враховуючи, що повідомлення про підозру, винесене ОСОБА_18 та ОСОБА_17 16.10.2018р. у передбаченому законом порядку не оскаржувалося та не скасовувалось, а також зважаючи на положення ч.1 ст.276 КПК, суд приходить до переконання, що саме від 16.10.2018р. фактично й почалось кримінальне переслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які набули статусу підозрюваних, і від цієї дати, у розумінні частини 3 статті 219 КПК, розпочався перебіг двомісячний строк досудового розслідування.

При цьому слід врахувати, що повідомлення про нову підозру чи зміна раніше повідомленої підозри строків досудового розслідування не перериває.

Згідно з вимогами ст.219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п.10 ч.2 ст.284 КПК).

Із змісту п.5 ч.1 ст.3 КПК, випливає, що закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення (постанови про закриття кримінального провадження) або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має 3 ключові віхи: початок, що визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення, що пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим відповідно до положень ст.290 КПК та закінчення, що фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено ст.219 КПК, він не має точок дотику із завершенням досудового розслідування (постанова ВС від 17.02.2021р. у справі No344/6630/17).

Доречно врахувати, що у справі №676/6116/18 (постанова від 15.03.2021р.) ВС відзначив, що моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження, а не дата, вказана у супровідному листі, оскільки обвинувальний акт було доставлено безпосередньо до суду. Посилання на те, що складення та затвердження обвинувального акта відбулося у межах строку досудового розслідування ВС визнав неспроможними, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального закону, закінчення досудового розслідування пов`язане з вчиненням іншої процесуальної дії — зверненням до суду з обвинувальним актом. Тобто у строк досудового розслідування враховується весь період його здійснення з моменту повідомлення про підозру особі до моменту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів. Сам обвинувальний акт має бути переданий до суду у межах строку досудового розслідування після завершення ознайомлення з матеріалами у строк, який залишився на день, коли було вчинено дію, визначену ч.1 ст.290 КПК України. Датою надходження акта в суд є дата вхідного до суду, а не вихідна дата з прокуратури і не дата складання чи затвердження акта. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом і в Постанові № 991/6516/20 від 21.04.2021р.

У справі №556/1381/18 (постанова від 26.05.2020р.) ВС зауважив, що твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.219,283,284,314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження, внесене 06.09.2018р. до ЄРДР за №12010070080000922 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено о 08.00 годині 25.11.2021р.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий А. А. Надопта