Постанова № 101348613, 19.11.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/5905/21

3/242/2163/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого – судді Черкова В.Г., розглянувши матеріал, який надійшов від Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 3 ст. 41 КУпАП , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № СМУ2123/1388/АВ/ПТ від 20.08.2021 року, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) при наступних обставинах.

Згідно акту від 20.08.2021 № СМУ2123/1388/АВ, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, який проводився з 11.08.2021 по 20.08.2021, ОСОБА_1 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України допустила до виконання робіт на визначеному місці, з дотриманням встановленого графіку (правил внутрішнього трудового розпорядку) наступних працівників: ОСОБА_2 (виконує завдання та обов`язки офіціанта), ОСОБА_3 (виконує завдання та обов`язки адміністратора), жінку на ім`я ОСОБА_4 (виконує завдання та обов`язки кухаря), ОСОБА_5 (виконує завдання та обов`язки кухонного робітника (підсобного) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

До суду справа надійшла 17.11.2021.

Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року (справа № 487/2854/17) КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В постанові КАС ВС від 18.06.2020 року (справа № 682/2447/16-а) роз`яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Із викладеного слідує, що датою виявлення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, є дата складання акту за результатами проведення позапланово заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах праці від 20.08.2021 № СМУ2123/1388/АВ, тобто з 20.08.2021 почався відлік строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчення якого припадає на 20.11.2021 (субота).

У зв`язку з тим, що справа надійшла до суду 17.11.2021, то її розгляд було призначено на 19.11.2021, про що було повідомлено ОСОБА_1 за допомогою СМС-повідомлення на номер мобільного телефону останньої, що був наданий посадовою особою, яка склала протокол.

Згідно довідки про доставку SMS, складеної відповідальною особою Селидівського міського суду Донецької області, судовий виклик по справі № 242/5905/21 було доставлено 17.11.2021 о 13:54:00, дата засідання 13:00 19.11.2021 (останній робочій день перед закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності).

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено.

Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює, як намагання уникнути встановленої адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення за наявності допустимих та належних доказів, шляхом зловживання його правами та ухилення від накладення адміністративного стягнення.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року визначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно якої ст. 41 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суд здійснює розгляд такої справи за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно положень ст. 41 ч. 3 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Відповідно до ст. 24 ч. 1, 4 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В постанові ВС від 09.06.2021 (справа № 420/2174/19) вказано, що характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Згідно акту від 20.08.2021 № СМУ2123/1388/АВ, складеного за результатами проведення позапланово заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, який проводився з 11.08.2021 по 20.08.2021, ОСОБА_1 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України допустила до виконання робіт на визначеному місці, з дотриманням встановленого графіку (правил внутрішнього трудового розпорядку) наступних працівників: ОСОБА_2 (виконує завдання та обов`язки офіціанта), ОСОБА_3 (виконує завдання та обов`язки адміністратора), жінку на ім`я ОСОБА_4 (виконує завдання та обов`язки кухаря), ОСОБА_5 (виконує завдання та обов`язки кухонного робітника (підсобного) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

З усних пояснень вказаних у протоколі та акті працівників вбачається, що трудовий договір з ними не укладався, а ті, хто відпрацював більше місяця, вже отримували заробітну плату.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 КУпАП, а саме: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що підтверджене протоколом про адміністративне правопорушення, актом за результатами проведення позапланово заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах праці.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважає накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 41 ч. 3, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (Розрахунковий рахунок: UA538999980313080106000005672, Банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37967785, Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/21081100) в розмірі п`ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримував: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Скарга на постанову суду до Донецького апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Черков В.Г.