Рішення № 101348403, 24.11.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3351/21

Провадження № 2-а/229/18/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Головченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

третя особа - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача. Обгрунтовує вимоги таким.

Постановою поліцейського ВРПП Чугуївського РУП ст. лейтинантом поліції Крипичем Віталієм Степановичем серія БАБ № 999133 від 13.06.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 13.06.2021 року о 15:50 на автошляху Київ-Харків-Довжанський 555 км. Харківської області, керуючи Тойота прадо д/н НОМЕР_1 , він здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25, чим порушив п.п. 8.4(в).

Вважає постанову серії БАБ № 999133 від 13.06.2021 року незаконною, оскільки постанову складено з помилкою у прізвищі позивача, у постанові не зазначено до якого обласного управління Національної поліції відноситься поліцейський ВРПП Чугуївського РУП ст. лейтинант поліції Крипич В.С. В п.5 оскаржуваної постанови не вказано, що саме порушив позивач, а лише зазначено, що здійснив обгін в зоні знаку 3.25 (обгін заборонено) чим порушив п.п. 8.4 (в). Він запропонував співробітнику поліції ОСОБА_2 надати докази скоєння обгону в зоні дії дорожнього знаку 3.25, однак останній відповідних доказів не надав, висловився, що знак 3.25 було видно заздалегідь і він виносить рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за внутрішнім переконанням. Він заявляв до ОСОБА_2 клопотання про надання можливості надати письмові пояснення, щодо обставин адміністративної справи, а також необхідності надання допомоги фахівця для захисту прав і свобод у зв`язку із незгодою у винуватості. Однак ОСОБА_2 заявив, що в постанові не має місця для фіксування пояснень особи, яка притягається, фактичної підготовки до розгляду справи, яка б дала змогу ОСОБА_2 зібрати матеріали у повному обсязі, їх дослідити та прийняти законне рішення не було. Після його зупинки ОСОБА_2 витребував водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль та одразу став заповнювати оскаржувану постанову, чим на його думку були грубо порушені вимоги ст.ст. 268, 279, 283 КУпАП. ОСОБА_2 фактично не здійснив підготовку до розгляду справи, не оцінив докази, на підставі яких би була встановлена вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення та в порушення вимог ст.251 КУпАП виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення без достатніх підстав.

Просить визнати незаконною та скасувати постанову серії БАБ №999133 від 13 червня 2021р.

Ухвалою суду від 29 червня 2021року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків (а.с.15-16)

Ухвалою суду від 31 серпня 2021року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Нацполіції в Харківській області, відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання (а.с.23-24) .

Ухвалою суду від 10 листопада 2021року задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи до участі у справі. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського ВРПП Чугуївського РВП ГУНП в Харківській області Крипича В.С. (а.с.44-45)

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. Надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує. (а.с.9,14)

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

20 вересня 2021року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області. Зазначають, що о 15.50 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 555 км в Харківській області поліцейський ВРПП Чугуївського РУП ст. сержант поліції Крипич В.С. розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно позивача. Постановою встановлено, що 13.06.2021 року о 15:40 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 555 км. Харківської області позивач керуючи автомобілем здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25, при цьому здійснивши виїзд на смугу зустрічного напрямку руху, порушивши п. 8.4 ПДР України, чим порушив ч.1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись положенням ст.ст. 38, 284 КУпАП поліцейський постановив застосувати до позивача адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грнивень.

Оскаржувана постанова містить підпис позивача, щодо ознайомлення з правами передбаченими ст.ст. 268, 289 КУпАП, а також підпис позивача про отримання копії винесеної постанови.

Відповідно до ст.252 КУпАП інспектор поліції оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому зазначають, що за приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій, зокрема, для отримання особою правової допомоги, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність своїх дій доводити у судовому порядку з можливістю скористатись правовою допомогою. При розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Що стосується неповного зазначення посади поліцейського, а також написання прізвища позивача, відповідач зазначають, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись із його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення.

Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, рішення може скасовано лише для виправлення істотної помилки.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.

Вважають що вимога позивача щодо визнання постанови незаконною є неналежним способом захисту, тому у цій частині позов задоволенню також не підлягає.

Просять в позові відмовити та розглянути справу у відсутність представника відповідача. (а.с.31-34) .

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серыъ БАБ № 999133, складеною полыцейським ВРПП Чугуъвського РУП Крипичем В.С. від 13 червня 2021року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.6 )

З постанови слідує, що 13 червня 2021 року о 15 год.40хв. на автошляху Київ-Харків-Довжанський 555км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Тойота прадо д/з НОМЕР_1 , здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3,25, чим порушив п.п. 8.4 ПДР.

Мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до статті 271 КУпАП інтереси правопорушника може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).

Так, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне клопотання. Відповідач не спростував у судовому засіданні цей факт. Вважає, що підстави для відкладення розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення , зокрема для отримання особою правової допомоги , Кодексом не передбачено, про що зазначено у відзиві відповідача.

На думку суду, такі дії інспектора порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частинами 2, 4 вказаної статті визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановлено законом.

Крім того, за приписами ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суду не надано відповідачем жодних доказів на підтвердження факту того, що позивач порушив вимогу дорожнього знаку 3.25 (обгін заборонено).

Оскаржувана постанова не містить посилань на докази, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення. Крім того постанова не містить виклад всіх обставин, а саме не зазначено в постанові обгін якого автомобіля здійснив позивач.

Факт підписання особою постанови про накладення адміністративного стягнення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України), суд вважає, що факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оскільки позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому постанова серії БАБ № 999133 від 13.06.2021р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.

Щодо вимоги позивача про визнання постанови незаконною, суд зазначає про таке. Стаття 286 КАС України містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, чи визнання складеної постанови незаконною. Враховуючи наведене, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн

Керуючись ст. ст. 2,5,6,8,9,10,72-77,90,241-246,250,255,286, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 999133 від 13.06.2021 року, винесену поліцейським ВРПП Чугуївського РУП ст. сержантом поліції Крипич В.С.. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з головного управління Національної поліції в Харківській області, яке знаходиться за адресою м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т. Л. Панова