Рішення № 10134642, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/18822.06.10 За позовом Державного підприємства “Еко” м. Києва

до Житлово-будівельного кооперативу “Науковець” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 19837,97 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Руденко В.П.,

від відповідача Поляков Ф.І.

СУТЬ СПОРУ:

у травні 2010 року Державне підприємство “Еко” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеної між ним та відповідачем додаткової угоди про : 1. зміни до типового договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від1 червня 2002 р., 2. постачання теплової енергії в гарячій воді, 3. затвердження графіку реструктуризації заборгованості ЖБК “Науковець” на користь ДП “Еко” останній частково оплатив спожиту станом на 1 березня 2006 р. теплову енергію, заборгувавши йому 11049,83 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнути з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 4078,76 грн., три проценти річних з простроченої суми 768,55 грн., пеню 3940,83 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 червня 2002 р. між позивачем як правонаступником Житлово-комунального відділу управління справами Міністерства економіки України та відповідачем укладено типовий договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних потреб та кондиціювання повітря до належного відповідачу будинку в потрібних йому обсягах, а відповідач –оплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах договору.

Строк дії договору відповідно до розділу 10 договору встановлений з дня його підписання до 1 червня 2003 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Також між сторонами по справі укладено додаткову угоду про : 1. зміни до типового договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 1 червня 2002 р., 2. постачання теплової енергії в гарячій воді, 3. затвердження графіку реструктуризації заборгованості ЖБК “Науковець” на користь ДП “Еко”, згідно з якою відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію за вищевказаним договором станом на 1 березня 2006 р. у розмірі 26659,83 грн. та зобов’язався сплачувати вказану суму боргу протягом лютого-грудня 2006 року одинадцятьма щомісячними платежами по 700 грн. кожен, протягом 2007 року дванадцятьма щомісячними платежами по 750 грн. кожен, протягом січня-листопада 2008 року одинадцятьма щомісячними платежами по 890 грн. та у грудні 2008 року –869,83 грн., крім того, оплачувати поточне споживання теплової енергії за основним договором.

Поясненнями позивача, частково відповідача, розрахунком позивача щодо сплати коштів за спожиту теплову енергію стверджується факт оплати відповідачем за угодою про реструктуризацію у розмірі 15610 грн.

Доказів належної оплати за угодою про реструктуризацію заборгованості суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за угодою, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 11049,83 грн. боргу (26659,83-15610), 4078,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 768,55 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення 3940,83 грн. передбаченої п. 7.2.3 договору пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Державного підприємства “Еко” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Науковець” (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 4, код 22884809) на користь Державного підприємства “Еко” (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 36-Б, код 32309722) 11049,83 грн. боргу, 4078,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 768,55 грн. три проценти річних з простроченої суми, 158,97 грн. витрат по оплаті державного мита, 189,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар