Рішення № 101346229, 12.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5275/21

Справа №754/9928/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Галась І.А.,

при секретарі - Дуб С.І.

за відсутності сторін

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, де просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 13 784,26 грн. за період з 01.07.2018 року по 17.06.2021 року. На даний час заборгованість не сплачена та завдає Товариству збитків, у зв`язку з чим ним здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 1698,51 грн. та 3% річних у розмірі 670,65 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 30 червня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до матеріалів позовної заяви відоме місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язана не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.

Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Пунктом 3 п.п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом

У відповідності до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у встановлений строк.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 15.08.2012 року №29 року житлові будинки АДРЕСА_2 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

Позивач, відповідно до Акту приймання-передачі будинку від 01.10.2012 року є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку по АДРЕСА_3 .

З липня 2018 року по червень 2021 року відповідач отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялася від їх отримання, отримує рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідача не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживачів у житлових приміщеннях в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії договору №107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 року, договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 року, договору № 16-08-2013 від 01.08.2013 року, договору №47 від 01.10.2012 року.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦПК україни боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 68, 156,162 ЖК України, п. 3 п.п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 354, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 13 784 гривень, 26 копійок, суму інфляційних нарахувань 1 698 гривень 51 копійок, три відсотки річних 670 гривень 65 копійок та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача, поданою з врахуванням вимог ст. 285 ЦПК України. Заява про перегляд рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.А. Галась