Ухвала суду № 101346115, 22.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-с/754/82/21

Справа № 754/2165/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.02.2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги з центрального опалення у розмірі 8694,58 грн., боргу за постачання гарячої води в розмірі 23932,80 грн., суму інфляційної складової та 3% річних в розмірі 4501,20 грн. та судовий збір у розмірі 800,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2019 року замінено сторону стягувача з ПАТ «Київенерго» на його правонаступника КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».

16.11.2021 року заявниця звернулись до суду з заявою про скасування вищевказаного судового наказу, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не є та не була власником квартири АДРЕСА_1 . Крім того, заявниця не проживала та не була зареєстрована в зазначеній квартирі. Як встановлено з інформаційної довідки № 284435705 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 , станом на день подачі заяви про видачу судового наказу, належить на праві власності ПАТ «Дельта Банк». На підставі викладеного заявниця вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз"ясніє заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 містить достатні підстави для скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що її заява підлягає задоволенню, а судовий наказ від 17.02.2017 року - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170,171 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ від 17.02.2017 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - скасувати.

Роз?яснити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Киїської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про право на звернення з тією самою вимогою до суду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лісовська