Вирок № 101344992, 24.11.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 759/6940/20

Провадження № 1-кп/359/209/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Пугач Д.О., Івковій А.Л.,

за участю прокурорів Ткаченка В.В., Мітріцан Н.І., Тахтарова О.С., Корбут О.С., Білого Д.М. та Пересьолкіна М.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Іванченко М.Ю., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката Овчаренко Н.В., свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією кримінальне провадження №12019100080000396, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Котельва, Котелевського району Полтавської області, громадянка України, з вищою освітою, тимчасово не працююча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , заміжня, раніше не судима в силу ст.89 КК України, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню щодо вчинення нею кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення-злочини, передбачені ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, постійно виконуючою адміністративно - господарські повноваження, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне обернення чужого майна на свою користь, корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на своєму робочому місці, у приміщенні офісу ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, за адресою: м. Київ, вул. Миру, 19, вчинила службове підроблення відомості на виплату готівки від 30.08.2018 року в сумі 1999 грн. 90 коп.

Відповідно до наказу директора № 9/к від 17.10.2017 року, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, в службові обов`язки якої, окрім інших, входило :

-нарахування заробітної плати в електронній базі;

-формування та друк відомостей на виплату по заробітній платі або інших виплат;

-забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу директора № 9/к від 17.10.2017 року, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, в службові обов`язки якої, окрім інших, входило :

-нарахування заробітної плати в електронній базі;

-формування та друк відомостей на виплату по заробітній платі або інших виплат;

-забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Так, відповідно до розпорядження від 22.01.2018 року на бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 .

Маючи прямий умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в серпні 2018 року, під час зустрічі з адміністратором ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , запропонувала останньому вчинити привласнення грошових коштів, що належать ФОП ОСОБА_2 , на що останній погодився.

30.08.2018 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила службове підроблення та власноручно внесла у відомість на виплату готівки від 30.08.2018 року неправдиві відомості щодо отримання готівки в сумі 1999 грн. 90 коп. продавцем ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після чого поставила власноручно підпис від імені продавця ОСОБА_3 про отримання останньою готівки в сумі 1999 грн. 90 коп.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року, підписи від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату готівки від 30.08.2018 року виконані ОСОБА_1 .

Продовжуючи далі свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 30.08.2018 року, за попередньою змовою, групою осіб, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , передала підроблений нею офіційний документ ОСОБА_4 , який відповідно до договору на виконання робіт у ФОП ОСОБА_2 , перебував на посаді адміністратора.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_4 о 12 год 31 хв 30.08.2018 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , групою осіб, перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , використовуючи завідомо підроблену відомість на виплату готівки працівнику магазину ОСОБА_3 , заволоділи грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , взявши з каси магазину грошові кошти в сумі 1999 грн. 90 коп., та вподальшому разом з ОСОБА_1 вказані грошові кошти розподілили між собою.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласненні чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 відповідно до наказу директора № 9/к від 17.10.2017 року, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, в службові обов`язки якої, окрім інших, входило :

-нарахування заробітної плати в електронній базі;

-формування та друк відомостей на виплату по заробітній платі або інших виплат;

-забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Так, відповідно до розпорядження від 22.01.2018 року на бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 .

Маючи прямий умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в серпні 2018 року, під час зустрічі з адміністратором ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , запропонувала останньому вчинити привласнення грошових коштів, що належать ФОП ОСОБА_2 , на що останній погодився.

12.09.2018 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила службове підроблення та власноручно внесла у відомість на виплату готівки від 12.09.2018 року неправдиві відомості щодо отримання готівки в сумі 2000 грн. 00 коп. продавцем ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після чого поставила власноручно підпис від імені продавця ОСОБА_3 про отримання останньою готівки в сумі 2000 грн. 00 коп.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року, підписи від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату готівки від 12.09.2018 року виконані ОСОБА_1 .

Продовжуючи далі свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 12.09.2018 року, за попередньою змовою, групою осіб, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , передала підроблений нею офіційний документ ОСОБА_4 , який відповідно до договору на виконання робіт у ФОП ОСОБА_2 перебував на посаді адміністратора.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_4 о 12 год 31 хв 12.09.2018 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , групою осіб, перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , використовуючи завідомо підроблену відомість на виплату готівки працівнику магазину ОСОБА_3 , заволоділи грошовими коштами, що належать ФОП ОСОБА_2 , взявши з каси магазину грошові кошти в сумі 2000 грн. 00 коп., та вподальшому разом з ОСОБА_1 вказані грошові кошти розподілили між собою.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у повторному привласненні чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.

Окрім цього, відповідно до розпорядження від 22.01.2018 року на бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 .

Маючи прямий умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в серпні 2018 року, під час зустрічі з адміністратором ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , запропонувала останньому вчинити привласнення грошових коштів, що належать ФОП ОСОБА_2 , на що останній погодився.

30.08.2018 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила службове підроблення та власноручно внесла у відомість на виплату готівки від 30.08.2018 року неправдиві відомості щодо отримання готівки в сумі 1999 грн. 90 коп. продавцем ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після чого поставила власноручно підпис від імені продавця ОСОБА_3 про отримання останньою готівки в сумі 1999 грн. 90 коп.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року, підписи від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату готівки від 30.08.2018 року виконані ОСОБА_1 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у службовому підроблені офіційного документа, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, постійно виконуючою адміністративно - господарські повноваження, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне обернення чужого майна на свою користь, корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на своєму робочому місці, у приміщенні офісу ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, за адресою: м. Київ, вул. Миру, 19, вчинила службове підроблення відомості на виплату готівки від 12.09.2018 року в сумі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до наказу директора № 9/к від 17.10.2017 року, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658, в службові обов`язки якої, окрім інших, входило :

-нарахування заробітної плати в електронній базі;

-формування та друк відомостей на виплату по заробітній платі або інших виплат;

-забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Так, відповідно до розпорядження від 22.01.2018 року на бухгалтера ТОН «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 .

Маючи прямий умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи корисливий мотив і мету поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в серпні 2018 року, під час зустрічі з адміністратором ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , запропонувала останньому вчинити привласнення грошових коштів, що належать ФОП ОСОБА_2 , на що останній погодився.

12.09.2018 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила службове підроблення та власноручно внесла у відомість на виплату готівки від 12.09.2018 року неправдиві відомості щодо отримання готівки в сумі 2000 грн. 00 коп. продавцем ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після чого поставила власноручно підпис від імені продавця ОСОБА_3 про отримання останньою готівки в сумі 2000 грн. 00 коп.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року, підписи від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату готівки від 12.09.2018 року виконані ОСОБА_1 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у службовому підроблені офіційного документа, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованого їй злочину своєї вини не визнала повністю, пояснивши, що обставини викладені в обвинувальному акті не відповідають дійсності. Так, обвинувачена показала, що вона з 03.08.2017 року працювала на посаді бухгалтера роздрібної торгівлі в ТОВ «Первинний облік». В її обов`язки входило зведення щоденного сальдо на торговій точці. Після влаштування на роботу в ТОВ «Первинний облік» вона познайомилася з ОСОБА_4 , який був адміністратором на торгових точках. Вона разом з ним відвідувала заходи, які влаштовувала фірма. Якщо суми не збігалися або продавець невірно написав звіт, то вона телефонувала ОСОБА_4 , щоб він простежив за роботою продавців. ОСОБА_4 звернувся до неї з проханням позичити одну тисячу доларів. Вона йому позичила кошти із сімейного бюджету, а також вони домовилися, що борг ОСОБА_4 буде повертати частинами. ОСОБА_4 завжди телефонував їй та повідомляв, що його дружина ОСОБА_8 здійснила переказ в розмірі 4-5 тисяч гривень. Крім того, всі на роботі знали, що ОСОБА_4 позичив у неї одну тисячу доларів США. Зазначила, що ОСОБА_4 бачив її особисто, тому з цього приводу він говорить неправду. ОСОБА_4 дає неправдиві покази, бо на нього ТОВ «Первинний облік» здійснює тиск. Кошти перераховувалися ОСОБА_4 на картку у зв`язку з домовленістю щодо повернення боргу. Спілкування та домовленості щодо утримання коштів шляхом заповнення відомостей про отримання премій співробітникам не було. Керівництво ТОВ «Первинний облік» вирішило, що вона разом із ОСОБА_4 викрали грошові кошти, але до викрадення коштів вона немає ніякого відношення. Вона заробітну плату і премії не нараховувала, тому вона невинна і ніяких грошових коштів віддавати не буде. У цьому зв`язку між нею та керівництвом ТОВ «Первинний облік» виник конфлікт. Після чого вона перестала виходити на роботу і її звільнили із займаної посади за прогул. Стверджує, що вона свій підпис ніде не ставила, а також ні за кого не підписувала документи. Вона не підписувала заяву на видачу готівки, тому це не її підпис стоїть в заяві. Хто нараховував відомості по заробітній платі їй не відомо. В штаті є десять бухгалтерів, які заміщають один одного в разі відсутності когось із них. В неї був доступ до комп`ютера, але вона працювала тільки в програмі «Ексель». Доступу до бухгалтерської програми «1-С» в неї немає. Хто саме вносив дані до бухгалтерської програми «1-С» їй невідомо. Вона не знала, що несе матеріальну відповідальність за фізичних осіб підприємців, оскільки в неї були торгові точки, їх назви і адреси. Їй зателефонував слідчий, який повідомив, що вона підробляла премії і документи. Вона все робила, як казала їй слідча. Під час відбирання зразків підпису на неї здійснювала тиск слідча шляхом надання зразку для написання вільних підписів, а також не дозволяла телефонувати, щоб порадитися. Експерт дійшов висновків, що підпис виконаний нею, бо слідча говорила писати за наслідуванням. На її думку, відомості надруковані спеціально, щоб притягнути її до кримінальної відповідальності.

Після огляду відомості, яка міститься в том 2 а.с.2, зазначила, що відомості перевіряє ОСОБА_2 , але вона не знає чий підпис стоїть у даній відомості. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнає.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнала себе винною, її вина у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що вона працює фізичною особою підприємцем з 1997 року. З метою організації своєї діяльності нею був укладений договір з ТОВ «Первинний облік», яке виконує роботи по веденню бухгалтерського обліку. В 2018 році були виявлені недостачі грошових коштів, оскільки не сходилися бухгалтерські звіти за місяць. Так, як сума була невелика, то відразу не замітили. ОСОБА_4 повідомив, що він разом з ОСОБА_1 створили групу і придумали схему, якою можна знімати кошти з підприємців. ОСОБА_1 запропонувала йому нараховувати кошти у вигляді премій, які будуть вилучатися в торговій виручці. Документи на преміювання працівників їй не були подані на підпис. Ці документи лежали на робочому столі ОСОБА_1 . ОСОБА_4 пояснив, що він грошові кошти вилучав та половину коштів відправляв ОСОБА_1 . По бухгалтерському обліку ці кошти ніяким чином не проведені. Вона не підписувала відомості про преміювання, які зазначені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 . Відомості їй передавала на підпис ОСОБА_9 , яка її повідомила, що ОСОБА_1 працює на ТОВ «Первинний облік» і їй доручили вести бухгалтерський облік ФОП « ОСОБА_10 ».

Також зазначила, що заробітна плата нараховується, а потім вилучається із торгової виручки і видається працівникам. Витратними документами фіксується зняття готівки із каси. Фізичні особи підприємці не зобов`язані вести касову книгу. Положенням передбачено, що заробітна плата може виплачуватися із виручки згідно відомості.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що в неї підстав говорити неправду немає. Вона працює на посаді продавця в ФОП « ОСОБА_11 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 була її бухгалтером, але особисто вона її не бачила. ОСОБА_2 їй також відома, але особисто вона її ніколи не бачила. В інтересах ОСОБА_2 діяв ОСОБА_4 . У ФОП « ОСОБА_10 » вона працювала в 2018 році на посаді продавця магазину № НОМЕР_2 , який знаходиться в АДРЕСА_6 . Працювала вона у ФОП « ОСОБА_10 » по трудовому договору, в якому був вказаний розмір заробітної плати. Однак, вона не пам`ятає чи договором було передбачено виплата премій. Безпосередній керівником у неї був ОСОБА_4 . Заробітну плату їм нараховував бухгалтер, а видавав ОСОБА_4 . За увесь період роботи у ФОП « ОСОБА_10 » вона жодного разу не отримувала премій, в тому числі вона не отримувала премій у серпні 2018 року в сумі 1999 грн. 90 коп. та вересні 2018 року в розмірі 2000 грн. 00 коп. 30.08.2018 року та 12.09.2018 року вона документів на премію не підписувала, а також про преміювання їй не повідомляв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . В 2018 році вона з ОСОБА_1 спілкувалися тільки по телефону. Під час телефонних розмов вирішували питання з ОСОБА_1 щодо переобліку. По оплаті праці в них запитань не виникало. Мобільний телефон ОСОБА_1 - НОМЕР_3 . Під час виплати заробітної плати їм передавали відомості, в яких вони ставили свій підпис та після чого передавали відомості в бухгалтерію. На той час ОСОБА_4 працював у ФОП « ОСОБА_10 » рік чи півтора року.

В судовому засіданні свідок надала учасникам процесу для огляду мобільний додаток «Вайбер» на своєму телефоні, в якому за номером телефону НОМЕР_3 міститься фотографія обвинуваченої ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він знає ОСОБА_1 як бухгалтера торгових точок. Він з ОСОБА_1 спілкувався по робочим запитаннях в телефонному режимі. Особисто він бачив ОСОБА_1 декілька разів по робочим запитаннях та дані зустрічі відбувалися протягом 2-3 хвилин. Потерпілу ОСОБА_2 знає як ФОП, яка надала йому номер мобільного телефону бухгалтера ОСОБА_1 .У ОСОБА_2 він працює з 2018 року на посаді управляючого торгової точки- магазину, який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків. До його обов`язків належало: прийом заказів, повернення, підтримка санітарних норм торгової точки, доступ до касових апаратів та право на вилучення коштів для виплати заробітної плати. В його підпорядкуванні були продавці. ОСОБА_3 була однією із продавців магазину. Йому зателефонувала ОСОБА_1 та запропонувала зробити схему по наданню продавцям премій згідно відомості. Бухгалтер ОСОБА_1 сказала, що буде прикривати, чим надала впевненості, що схему можна робити без проблем. Він погодився на пропозицію ОСОБА_1 , але потім усвідомив, що це незаконно і розповів ОСОБА_2 . ОСОБА_1 він не бачив жодного разу. В телефонному режимі ОСОБА_1 надавала йому вказівки по вилученню грошових коштів із каси. Він і продавці відомості про преміювання не бачили. В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомляла суму коштів, торгову точку, прізвище продавця і де можна вивести гроші. Після чого він брав гроші із каси і відправляв половину грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 , який вона йому надіслала за допомогою смс-повідомлення. Таким чином вони грошові кошти розподіляли між собою. Такі дії він разом з ОСОБА_1 вчиняв 10 разів і кожного разу ОСОБА_1 переводив кошти на картку через термінал. Під час вилучення грошових коштів із каси він ніяких документів не складав, а також не ставив підписи у відомостях. Відомості про надання премій продавцям складалися ОСОБА_1 і він їх не бачив жодного разу. Коли забирав грошові кошти в с. Вороньків, то продавця ОСОБА_3 не ставив до відому та грошових коштів їй не передавав. ОСОБА_3 говорив, що бере гроші для оплати комунальних послуг і оренди. Чек слугував підтвердженням щодо вилучення коштів із каси. По цій схемі в с. Вороньків брали кошти два чи три рази на суму близько 5000 грн. Номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 . Фотографія ОСОБА_1 є на цьому номері в мобільному додатку «Вайбер». ФОП ОСОБА_2 відшкодував збитки в повному обсязі. Цивільно-правових відносин з ОСОБА_1 в нього не було. Він не брав грошові кошти в борг в ОСОБА_1 . За період роботи у ОСОБА_2 не було практики виплати премій. Його номер мобільного телефону НОМЕР_4 , а номер НОМЕР_5 на даний час не активний. З дружиною дані питання не обговорював і нічого їй не казав. Просить звернути увагу суду, що його дружину звати не ОСОБА_8 .

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів підтверджується також наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12019100080000396 від 18.01.2019 року (том 1 а.с.151-154), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- рапортом начальника сектору СП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Реви В.В. ( том 1 а.с.155);

- рапортом старшого оперуповноваженого Святошинського УП ГУНП у м. Києві Буханенка Віталія ( том 1 а.с.156);

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12020100080001911 від 16.04.2020 року (том 1 а.с.157-158), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України;

- рапортом старшого оперуповноваженого Святошинського УП ГУНП у м. Києві Буханенка Віталія ( том 1 а.с.159);

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12020100080001912 від 16.04.2020 року (том 1 а.с.160-161), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України;

- постановою прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демянець С.М. від 17.04.2020 року, якою об`єднано матеріали досудових розслідувань № 12019100080000396 від 18.01.2019 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України; за № 12020100080001910 від 16.04.2020 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України; за № 12020100080001911 від 16.04.2020 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України; за № 12020100080001912 від 16.04.2020 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в одне провадження та присвоїти об`єднаним кримінальним провадженням єдиний номер, а саме: № 12019100080000396. Досудове розслідування доручено слідчим СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві (том 1 а.с.162-165);

- дорученням т.в.о. начальника слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності Святошинського УП ГУ НП у м.Києві Завадського Олександра від 17.01 2019 року про проведення досудового розслідування в порядку ст.ст.39,214 КПК України ( том 1 а.с.166);

- ухвалою слідчого судді від 31.05.2019 року, якою надано слідчому СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Черняковій Світлані Вікторівні тимчасовий доступ до всіх оригіналів матеріалів досудового розслідування № 12018100080007586 від 20.09.2018 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України, які перебувають у Київській місцевій прокуратурі № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри, 9 з можливістю ознайомлення з ними та здійснити їх виїмку оригіналів. У задоволені клопотання в частині надання співробітнику оперативного підрозділу тимчасового доступу до документації - відмовити. (том 1 а.с.167-168);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, описом речей і документів, які вилучені на підстави ухвали слідчого судді (том 1 а.с.169-172);

- заявою ФОП ОСОБА_2 про вчинення кримінального злочину за ознаками ст.190 КК України з додатками (том 1 а.с.173-174);

- копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємці ФОП ОСОБА_2 (том 1 а.с.175-176);

- копією свідоцтва платника єдиного внеску Серія НОМЕР_6 (том 1 а.с.177);

- копією паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_2 (том 1 а.с.178-182);

- копією ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 (том 1 а.с.183);

- постановою старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року, якою визнано ФОП ОСОБА_2 , потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019100080000396 від 18.01.2019 року (том 1 а.с.184);

- договором №ПО0016/17 на надання бухгалтерських послуг від 22.06.2017 року (том1 а.с.185-188);

- актом передачі документів по договору №ПО0016/17 від 22.06.2017 року, квитанціями (том 1 а.с.189);

- договором №01/08/18-6 на виконання робіт від 01.08.2018 року (том1 а.с.190);

- розпорядженням директора ТОВ «Первинний облік» ОСОБА_12 від 22.01.2018 року, яким на бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 (том 1 а.с.191);

- копією наказу директора ТОВ «Первинний облік» ОСОБА_12 №9/к від 13.10.2017 року, яким 17.10.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду бухгалтера відділу бухгалтерії ТОВ «Первинний облік», з посадовим окладом згідно штатного розпису, відповідно до ст. 24 КЗпП України (том 1 а.с.192);

- копією договору про повну матеріальну відповідальність №11 від 17.10.2017 року (том 1 а.с.193-194);

- копією підписки матеріальної відповідальної особи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена з правилами роботи і зобов`язується у повному обсязі виконувати всі встановлені правила щодо прийому, збереження та видачі товарно- матеріальних цінностей та коштів, а також дотримуватись порядку та термінів подання звітності. ОСОБА_1 власноруч поставила дату та підпис в підписці (том 1 а.с.195);

- копією зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації від 17.10.2017 року (том 1 а.с.196-197);

- посадовою інструкцією бухгалтера ТОВ «Первинний облік» (том 1 а.с.198-202);

- клопотанням старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Мельник М.І. від 16.07.2019 року про доручення проведення експертизи (том 1 а.с.203-206);

- ухвалою слідчого судді від 17.07.2019 року, якою доручено проведення судово-почеркознавчої експертизи документів в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12019100080000396 від 18.01.2019 року, до проведення якої залучити експертам Київського НДЕКЦ МВС України (том 1 а.с.207-208);

- висновком експерта №17-3/1226 від 01.10.2019 року (том 1 а.с.210-225);

- постановою старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чернякова С.В. від 05.12.2019 року про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи (том 1 а.с.226);

- висновком експерта №19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року, з якого вбачається, що питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_1 у відомостях на виплату готівки від 16.08.2018, 31.08.2018, 11.09.2018, 30.08.2018, 10.09.2018, 10.09.2018, 12.09.2018, 27.08.2018, 17.09.2018, 28.08.2018, 28.08.2018, 11.09.2018, 11.09.2018, 20.08.2018, 22.08.2018, 11.09.2018, 17.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з транскрипційною незпівставністю досліджуваних підписів зі зразками підпису ОСОБА_1 . Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_13 у відомостях на виплату готівки від 16.08.2018, 31.08.2018, 11.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_13 виконано досліджувані підписи. Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_14 у відомостях на виплату готівки від 20.08.2018, 17.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_14 виконано досліджувані підписи. Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_15 у відомостях на виплату готівки від 27.08.2018, 17.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_15 виконано досліджувані підписи. Підписи від імені ОСОБА_3 у відомостях на виплату готівки від 30.08.2018, 12.09.2018 - виконані ОСОБА_1 . Вирішити питання чи ОСОБА_1 виконаний підпис від імені ОСОБА_16 у відомості на виплату готівки від 10.09.2018 - не виявилось можливим, у зв`язку з специфікою вирішення даного питання, а саме встановлення виконавця досліджуваного підпису виконаного від імені іншої особи. Питання чи ОСОБА_1 виконано підпис від імені ОСОБА_17 у відомості на виплату готівки від 10.09.2018 - не вирішувалось, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваного підпису, тобто чи самою ОСОБА_17 виконано досліджуваний підпис. Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_18 у відомостях на виплату готівки від 22.08.2018, 11.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_18 виконано досліджувані підписи. Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_19 у відомостях на виплату готівки від 28.08.2018, 11.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_19 виконано досліджувані підписи. Питання чи ОСОБА_1 виконано підписи від імені ОСОБА_20 у відомостях на виплату готівки від 28.08.2018, 11.09.2018 - не вирішувались, у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо автентичності (справжності) виконання досліджуваних підписів, тобто чи самою ОСОБА_20 виконано досліджувані підписи (том 1 а.с.228-250);

- протоколом перегляду предмету від 16.04.2020 року, з якого вбачається, що огляд проводиться в приміщенні каб. №107 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 109 на стаціонарному комп`ютері. Предметами огляду є аркуш паперу формату А4 білого кольору на якому наявний друковані написи та підписи виконані барвником синього кольору. При огляді аркушу паперу встановлено, що на ньому наявні друковані написи зокрема «Відомість на виплату готівки за серпень 2018 року» при цьому вказана таблиця в якій наявні наступні відомості, «Табельний номер 0000000006, Прізвище Ім`я по батькові ОСОБА_3 , Сума 1 9999,90, Підпис про одержання (виконаний рукописний підпис), Примітка, премія за серпень» Відомість склав ОСОБА_1 . Відомість перевірив /рукописний підпис/. Під час огляду застосовані технічні засоби: Не застосовувалось. Протокол прочитаний, записано в точній відповідності до проведених дій та отриманих результатів. Зауважень від учасників не надійшло (том 2 а.с.1);

- відомість на виплату готівки за серпень 2018 року (том 2 а.с.2);

- постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою відомість на виплату готівки за серпень 2018 року визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження №12019100080000396. Речовий доказ приєднано для подальшого зберігання до матеріалів кримінального провадження №12019100080000396 (том 2 а.с.3);

- протоколом перегляду предмету від 16.04.2020 року, з якого вбачається, що огляд проводиться в приміщенні каб. №107 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 109 на стаціонарному комп`ютері. Предметами огляду є аркуш паперу формату А4 білого кольору на якому наявний друковані написи та підписи виконані барвником синього кольору. При огляді аркушу паперу встановлено, що на ньому наявні друковані написи зокрема «Відомість на виплату готівки за вересень 2018 року» при цьому вказана таблиця в якій наявні наступні відомості, «Табельний номер 0000000006, Прізвище Ім`я по батькові ОСОБА_3 , Сума 2 000,00, Підпис про одержання (виконаний рукописний підпис), Примітка, премія за вересень» Відомість склав ОСОБА_1 . Відомість перевірив /рукописний підпис/. Під час огляду застосовані технічні засоби: Не застосовувалось. Протокол прочитаний, записано в точній відповідності до проведених дій та отриманих результатів. Зауважень від учасників не надійшло (том 2 а.с.4);

- відомість на виплату готівки за вересень 2018 року (том 2 а.с.5);

- постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою відомість на виплату готівки за вересень 2018 року визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження №12019100080000396. Речовий доказ приєднано для подальшого зберігання до матеріалів кримінального провадження №12019100080000396 (том 2 а.с.6);

- постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чернякова С.В. від 05.08.2019 року про відібрання зразків для експертного дослідження (том 2 а.с.7);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 05.08.2019 року з додатком (том 2 а.с.8-18);

-постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою зразки підпису вилучені у ОСОБА_3 , на підставі постанови про відібрання зразків для експертного дослідження від 22.05.2019 року на 10-ти аркушах визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження №12019100080000396. Речовий доказ приєднано для подальшого зберігання до матеріалів кримінального провадження №12019100080000396 (том 2 а.с.19);

-постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чернякова С.В. від 22.05.2019 року про відібрання зразків для експертного дослідження (том 2 а.с.20-21);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 22.05.2019 року з додатком (том 2 а.с.22-33);

-постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чернякова С.В. від 08.08.2019 року про відібрання зразків для експертного дослідження (том 2 а.с.34);

-клопотання старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чернякова С.В. про зобов`язання особи надати зразки свого підпису від 14.08.2019 року (том 2 а.с.35-38);

-ухвалою слідчого судді від 14.08.2019 року, якою надано дозвіл слідчому СВ Святошинського УП ГУНПУ м. Києві підполковнику поліції Черняковій С.В. на отримання експериментальних зразків підпису свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , у кількості не менш 100 зразків підпису (том 2 а.с.39-40);

-супровідним листом №396/125/54/02-2019 від 19.08.2019 року (том 2 а.с.41);

-повідомленням ТОВ «Первинний Облік» №8 від 16.10.2018 року про грошову компенсацію за невикористану відпустку при звільненні і необхідність отримання трудової книжки (том 2 а.с.42);

-актом від 01.10.2018 року про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин щодо відсутності на робочому місці в період з 19.09.2018 року по 01.10.2018 року (том 2 а.с.43);

-актом від 01.10.2018 року про відсутність на роботі ОСОБА_1 , бухгалтера ТОВ «Первинний Облік» з 19.09.2018 року (том 2 а.с.44);

-анкетою для кандидата на посаду бухгалтера роздрібної торгівлі на ім`я ОСОБА_1 (том 2 а.с.45-46);

- оригінал підписки матеріальної відповідальної особи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена з правилами роботи і зобов`язується у повному обсязі виконувати всі встановлені правила щодо прийому, збереження та видачі товарно- матеріальних цінностей та коштів, а також дотримуватись порядку та термінів подання звітності. ОСОБА_1 власноруч поставила дату та підпис в підписці (том 2 а.с.47);

- оригінал зобов`язанням про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації від 17.10.2017 року (том 2 а.с.48-49);

- заявою захисника обвинуваченої від 30.07.2019 року, з якої вбачається, що останній просить долучити до матеріалів кримінального провадження оригінали документів, які містять вільні зразки підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та інших (том 2 а.с.50);

-постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою оригінали документів, які були направлені для експертного дослідження до ДНДКЦ МВС України, на яких містяться вільні зразки підпису ОСОБА_1 та експериментальні зразки ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 - визнано речовим доказом та прилучити до кримінального провадження № 12019100080000396. Речовий доказ приєднано для подальшого зберігання до матеріалів кримінального провадження № 12019100080000396 (том 2 а.с.51);

-пояснення ОСОБА_1 , якими остання відмовилася від надання експериментальних зразків своїх підписів (том 2 а.с.52);

-заявою ОСОБА_1 від 02.10.2018 року про звільнення її за власним бажанням (том 2 а.с.53);

-ухвалою слідчого судді від 31.05.2019 року, якою надано слідчому СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві Черняковій С.В. тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та зобов`язати керівника АТ КБ «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, м. Київ пр. Перемоги, 27-А, розкрити банківську таємницю стосовно карткового рахунку № НОМЕР_7 АТ КБ «Приватбанк» та вилучити в оригіналах і повному обсязі документи (здійснити їх виїмку), а саме: документи щодо осіб, які отримували грошові кошти з карткового рахунку № НОМЕР_7 , АТ КБ «Приватбанк», за період часу з 01 січня 2018 року по дату постановлення ухвали; банківські документи, які оформлюються при операції в касі банку, на підставі, яких було видано готівку з карткового рахунку № НОМЕР_7 , АТ КБ «Приватбанк», за період часу з 01 січня 2018 року по дату постановлення ухвали; банківську виписку з касової книжки щодо фіксації всіх касових операцій стосовно видачі (повернення) коштів з карткового рахунку № НОМЕР_7 , АТ КБ «Приватбанк», за період часу з 01 січня 2018 року по дату постановлення ухвали, грошові чеки; довіреності, на підставі яких особа отримувала кошти з даної банківської картки; всі наявні акти про розбіжності при видачі (повернені) коштів; електронні ресурси, якими зафіксовано (відеовізуальний контроль) отримання та перерахування готівки у приміщенні АТ КБ «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, де було здійснено зняття готівки з карткового рахунку № НОМЕР_7 , АТ КБ «Приватбанк», за період часу з 01 січня 2018 року по дату постановлення ухвали. У задоволені клопотання в частині надання співробітнику оперативного підрозділу тимчасового доступу до документації - відмовлено (том 2 а.с.54-55);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.06.2019 року, описом речей і документів, які вилучені на підстави ухвали слідчого судді та електронним носієм (том 2 а.с.56-60);

-постановою старшого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Часовенко Н.А. від 16.04.2020 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою CD-R з інформацією щодо карткового рахунку № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_1 - визнано речовим доказом та прилучено до кримінального провадження № 12019100080000396. Речовий доказ приєднано для подальшого зберігання до матеріалів кримінального провадження № 12019100080000396 (том 2 а.с.61).

-розпорядженням директора ТОВ «Первинний облік» ОСОБА_12 від 22.01.2018 року, яким на бухгалтера ТОВ «Первинний облік» ЄДРПОУ 41339658 ОСОБА_1 покладено зобов`язання щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерського обслуговування) відносно об`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_2 (том 2 а.с.83);

-договором №01/08/18-6 від 01.08.2018 року на виконання робіт (том 2 а.с.84);

-актом приймання-передачі виконання роботи №1 від 31.10.2018 року до договору про виконання робіт №01/08/18-6 від 01.08.2018 року (том 2 а.с.85);

-договором №11/Вм-2017 від 17.10.2017 року про повну матеріальну відповідальність (том 2 а.с.86);

-посадовою інструкцією бухгалтера, затверджену директором ТОВ «Первинний облік» ОСОБА_12 (том 2 а.с.87-89);

-книгою обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ТОВ «Первинний облік» (том 2 а.с.90-93);

-повідомленням про прийняття працівника на роботу, з якого вбачається, що ТОВ «Первинний облік» прийняло на роботу ОСОБА_1 17.10.2017 року (том 2 а.с.94);

-квитанцією №2 від 17.10.2017 року (том 2 а.с.95);

-наказом директора ТОВ «Первинний облік» ОСОБА_12 №9/к від 13.10.2017 року, яким 17.10.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду бухгалтера відділу бухгалтерії ТОВ «Первинний облік», з посадовим окладом згідно штатного розпису, відповідно до ст. 24 КЗпП України (том 2 а.с.96).

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченої, та процесуальні витрати у справі.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також безпосередньо, дослідивши наступний доказ, суд приходить до висновку, що цей доказ прямо чи непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме: дані, що містяться у висновку експерта №17-3/1226 від 01.10.2019 року, який зроблений на підставі ухвали слідчого судді від 17.07.2019 року (том 1 а.с.210-225), наданого старшим судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського НДЕКЦ МВС України Юзишиній Т.В., з якого вбачається, що запитання не вирішувалися через невстановлення автентичності чи не автентичності досліджуваних підписів.

Отже, вказаний доказ не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували б обставини, що підлягають доказуванню, тому є неналежним доказом.

Оголошені вище судом протоколи слідчих дій, що покладені в основу вироку, відповідають вимогам Кодексу в частині питання їх оформлення. Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено.

Як наслідок, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст.84 КПК України, підтверджуються обставини, регламентовані ст.91 КПК України.

Таким чином, зазначені вище письмові докази (документи) підтверджують існування та перебіг самої події кримінальних правопорушень, її місце, спосіб та інші істотні обставини вчинення злочинів, а також наявність в діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Так, допитані свідки та потерпіла достовірно підтверджують факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України саме ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпіла та допитані у справі свідки давали правдиві показання, які відповідають встановленим судом фактичними обставинам кримінального правопорушення та підтверджуються дослідженими у справі письмовими доказами.

Факт привласнення чужого майна ОСОБА_1 , а саме грошових коштів ФОП « ОСОБА_2 » повністю підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. А тому, на думку суду, вина ОСОБА_1 доведена стороною обвинувачення повністю.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було. При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Надані обвинуваченою в судовому засіданні покази про те, що вона кримінальні правопорушення не вчиняла, суд розцінює критично, як неправдиві, направлені на спробу уникнути нею відповідальності за вчинене.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 та сторони захисту щодо застосування слідчим до обвинуваченої психологічного тиску в ході досудового розслідування даного кримінального провадження та розцінює її показання щодо даного факту як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України. Сторона захисту згідно вимог ст. 22, ч.3 ст. 93 КПК України не зібрала та не надала суду належних і допустимих доказів щодо підтвердження даного факту, внаслідок чого такі докази в судовому засіданні не досліджувалися, не були піддані перевірці та оцінці у відповідності до вимог ст.ст.23, 94 КПК України.

На час ухвалення даного вироку належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення слідчим фізичного та морального тиску на обвинувачену ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи обвинуваченої ОСОБА_1 щодо відсутності її вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях-злочинів, суд вважає безпідставними та такими, що повністю спростовуються дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченою ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів.

З цього приводу, суд критично оцінює клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами: висновку експерта №19/17/3-266/СЕ/19 від 27.03.2020 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 22.05.2019 року.

Так, захисник обвинуваченої адвокат Іванченко М.Ю. в судовому засіданні 18.03.2021 року заявив клопотання про визнання вищезазначених доказів недопустимими, мотивуючого його тим, що дані докази отримані з грубим порушенням норм КПК України. У зв`язку з чим, адвокат Іванченко М.Ю. просив визнати зазначені докази недопустимими.

В той же час, суд не приймає до уваги вищезазначені твердження сторони захисту, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Разом із тим, суд бере до уваги дані вказаного висновку, як допустимий доказ, з огляду на те, що експерт ОСОБА_21 значиться у державному Реєстрі атестованих судових експертів, що відповідає вимогам ст. 9, 10 Закону України «Про судову експертизу».

При цьому, наявна у провадженні постанова слідчого про призначення повторної експертизи, яка свідчать про те, що остання була призначена у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.

Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Дані експертизи від 27.03.2020 року визнаються допустимими доказами, оскільки експертиза проведена особою, яка може бути згідно із ст.69 КПК України експертом у кримінальному провадження, експерт був залучений з дотриманням вимог ст.ст.242-244 КПК України, висновок експерта відповідає вимогам ст.ст.101-102 КПК України.

Таким чином, зазначений висновок суд визнає належним і допустимим доказом, оскільки останній відповідає вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

Вказаний судом висновок експерта мотивований, складений у відповідності до вимог ст.ст.101,102 КПК України, відповідає об`єктивним обставинам справи, у зв`язку з чим підстав для визнання цього доказу недопустимим у суду не має, оскільки доказів, які б свідчили про його неправдивість або недопустимість суду не подано.

Стосовно недопустимості протоколу отримання вільних зразків підписів від 22.05.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (із змінами станом на 26.04.2017 року), вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо. Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста. Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об`єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій в експертну установу (експертові).

У пунктах 1.3, 1.7 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (із змінами станом на 26.04.2017 року) щодо проведення почеркознавчих експертиз визначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Отримання зразків для експертизи відповідно до Кримінального процесуального кодексу України віднесено до слідчих дій, визначено у відповідній главі 20. Відповідно, слідча дія із врахуванням вимог ст.ст.103-106, 223 КПК України має фіксуватися у протоколі із додатками, якими мають бути відповідні зразки, із зазначенням особи, яка проводила процесуальні дії, її учасники, місце, час та усі інші суттєві обставини, передбачені ст.104 КПК України.

Зразки для проведення експертизи відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.

Пунктом 19 ч.1 ст.3 КПК України до сторони кримінального провадження з боку обвинувачення віднесено слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених цим Кодексом.

У кримінальному провадженні наявний протокол від 22.05.2019 року, який підтверджує дотримання положень законодавства щодо порядку отримання зразків підписів, долучених до кримінального провадження.

Відсутність інформації в протоколі про роз`яснення прав ОСОБА_1 не ставить під сумнів законність походження даного документу, оскільки відібрання зразків здійснено добровільно з власної згоди ОСОБА_1 , яка не мала статусу підозрюваної особи. При цьому, на думку суду були дотримані відповідні вимоги ст. 160-166, 245 КПК України.

Із змісту протоколу отримання зразків для експертизи вбачається, що відібрання зразків проведено добровільно та зауважень від учасників щодо проведення цієї процесуальної дії не надходило.

Доводи сторони захисту щодо складання протоколу в нічний час доби будуються тільки на припущеннях. Слідчим в протоколі не зазначено час вчинення процесуальної дії, але дана обставина не змінює сутності цього доказу, оскільки він узгоджується з іншими доказами у справі та у своїй сукупності не викликає сумнівів з точки зору його достовірності, належності та допустимості.

У цьому зв`язку, в цій частині, суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту щодо порушення права обвинуваченої ОСОБА_1 на захист під час досудового розслідування.

Крім того, відповідно до статей 59, 129 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Принцип забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства. Крім того, забезпечення права на захист віднесено до загальних засад кримінального провадження. Сутність указаної засади кримінального провадження визначено в ст.20 КПК, згідно з якою слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Згідно з вимогами ч.1 ст.49 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Положеннями ч.1 та п.3 ч.2 ст.52 КПК визначено, що обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, або щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права - з моменту встановлення цих вад.

З огляду на положення ч.1 ст.52 КПК участь захисника у цьому кримінальному провадженні не є обов`язковою.

У свою чергу в правових висновках Об`єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 квітня 2019 року (справа №213/1425/17, провадження №51-7003кмо18) зазначено, як випливає із законодавчих положень, під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.

Натомість у цьому кримінальному провадженні не міститься даних, які б свідчили про наявність у обвинуваченої ОСОБА_1 вищезазначених психічних чи фізичних вад, що б зобов`язувало органи досудового розслідування забезпечити обвинуваченій обов`язкову участь захисника під час проведення слідчої дії.

При цьому наявність у обвинуваченої ОСОБА_1 погашеної судимості свідчить про її обізнаність щодо процесуальних прав підозрюваної та процесуального порядку залучення захисника. Між тим клопотань про залучення захисника Лютенко А.В. до оголошення підозри останній, не заявляла.

Окрім того, за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_1 не затримувалася у порядку ст.208 КПК та не перебувала під вартою, а отже ОСОБА_1 мала можливість самостійно залучити захисника.

Таким чином, посилання сторони захисту на недопустимість доказів, в цій частині, в тому числі отримання їх з порушенням права на захист обвинуваченої, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Посилання сторони захисту на те, що обвинуваченою ОСОБА_1 не скоєно кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і оцінці одиничних доказів. Грубих та істотних порушень вимог законодавства, які б слугували визнанням зібраних стороною обвинувачення доказів очевидно недопустимими, судом не встановлено.

Порушення вимог КПК України, які були допущені слідчим на досудовому слідстві та на яких наголошувала сторона захисту, на думку суду, не є суттєвими, і не можуть бути підставою для визнання відповідних протоколів слідчих дій недопустимими доказами.

Тому підстав для визнання указаних захисником доказів недопустимими в порядку ст. 89 КПК України судом не встановлено.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Таким чином, оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Дії по двох епізодах, що інкримінуються ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб та за ч.1 ст.366 КК України, як внесення до офіційного документу завідомо неправдиві відомості

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

З цього приводу, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз.2 п.23 постанови №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», предметом привласнення є чуже майно, яке перебувало в законному віданні потерпілого, тобто таке майно, що знаходилось в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.

Так, ОСОБА_1 досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення злочину. Її дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачена усвідомлювала, що вона вчиняє протиправні дії, які містять ознаки злочину. Корисливий мотив обвинуваченої полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення вона прагнула отримати грошові кошти. Таким чином, вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення є закінченими.

Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Як встановлено в судовому засіданні обвинувачена на час скоєння кримінальних правопорушень перебувала на посаді бухгалтера ТОВ «Первинний облік», тобто є службовою та матеріально-відповідальною особою.

Суд погоджується, що посада головного бухгалтера відноситься до критеріїв поняття службової особи, а предмет злочину - відомість на виплату грошових коштів є офіційним документом в розумінні примітки до ст.358 КК України.

В суді доведено, що об`єктивною стороною складу цього злочину є саме складання завідомо неправдивих офіційних документів, а саме доведено, що ОСОБА_1 здійснила повне виготовлення документів - відомість на виплату грошових коштів від 30.08.2018 року та від 12.09.2018 року, які містили інформацію, що не відповідає дійсності. Прим цьому форма та реквізити такого бухгалтерського документу відповідають необхідним вимогам.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2019 року кримінальне провадження розпочате відносно ОСОБА_4 за ст.191 ч.3 КК України, закрито у зв`язку з відмовою представника потерпілих Дворник Н.І. від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Оцінюючи питання наявності попередньої змови між обвинуваченою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на вчинення злочину суд враховує, що згідно з п. 24 вищезазначеної ППВСУ злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Крім того, як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою означає, що у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги суб`єкта злочину; між цими особами, ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови усна чи письмова або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Ступінь стійкості взаємовідносин між співучасниками не має значення.

Так, за встановлених судом фактичних обставин, встановлено, що сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, причини, послідовність та злагодженість злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також їх поведінка до та після привласнення коштів, вказують на те, що їхні дії були цілеспрямованими та обдуманими, що в свою чергу свідчать про єдину направленість їх умислу на досягнення протиправного результату, а саме привласнення чужого майна. При цьому жодний із співучасників не відмовився від злочину, не зупинив або не стримував дії іншого співучасника.

Тому така узгодженість дій обвинуваченої ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказує на те, що вони діяли за попередньою домовленістю, яка виникла до початку виконання об`єктивної сторони злочину, що в свою чергу виключає виникнення спонтанних дій. Тому привласнення майна має ознаку його вчинення за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КК повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним наміром.

Продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин.

Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 із самого початку не охоплювались єдиним наміром на заволодіння коштами ФОП « ОСОБА_2 » на загальну суму 3 999,90 грн.

Натомість, обвинувачена, нараховуючи щомісяця премію в різних сумах, збільшуючи її залежно від обставин, кожного разу керувалась самостійним умислом і виконувала усі необхідні дії для досягнення злочинної мети.

Таким чином, кожен з епізодів мав самостійний умисел, а тому не можна вважати вчинені злочини, передбачені ч. 3 ст. 191 КК України, продовжуваним. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 року в справі № 473/4471/18.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинна бути засуджена за ч.3 ст.191 КК України, за привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб і за ч.1 ст.366 КК України, за внесення до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченої й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст.366 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Санкція ч. 3 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Також судом враховується те, що дані злочини є умисними.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

За нормами ч. 4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

В цьому конкретному випадку йдеться про таку обставину, як повторність.

Суд, враховуючи вимоги чинного законодавства, виключає повторність, як обтяжуючу обставину.

Обвинувачена раніше не судима в силу ст.89 КК України, має місця реєстрації, за місцем свого проживання характеризуються з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, заміжня, дітей на утриманні не має, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела. ОСОБА_1 також не являється інвалідом чи непрацездатною особою, на утриманні малолітніх дітей немає (відомості відсутні та не надані). Обвинувачена не досягла пенсійного віку, та не являється військовослужбовцем.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді мінімального строку обмеження волі, визначеного санкціями кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України. При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим. Також, на думку суду, слід застосувати положення ст. 77 КК України та призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на два роки.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінальних правопорушень, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінальних правопорушень, та характеризують поведінку останньої після вчинення кримінальних правопорушень, та індивідуальних особливостей обвинуваченої, зокрема способу життя, її вік, стан здоров`я, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до них положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в три роки з визначенням відповідних обов`язків судом, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винних. Додаткове ж покарання підлягає окремому виконанню.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинувачених є достатньою для виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочинів та дані про осіб обвинувачених.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

В ході розгляду даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_2 пред`явила до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування матеріальної, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

В позовній заяві потерпіла ОСОБА_2 просила стягнути на її користь з обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3 999 грн. 90 коп.

Обвинувачена пред`явлений до неї цивільний позов не визнала та заперечувала щодо його задоволення.

Щодо вирішення пред`явленого цивільного позову, в рамках даного кримінального провадження, по суті, слід зазначити наступне.

Так, суд звертає увагу, що пред`явлений цивільний позов, розглядаються лише в частині заподіяної шкоди потерпілій, обвинуваченою ОСОБА_1 , оскільки в даному кримінальному провадженні суд вирішує питання лише щодо притягнення до кримінальної відповідальності відносно вказаної обвинуваченої.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 1190 ЦК України закріплено, що майнова шкода, завдана спільними неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується солідарно, в повному обсязі особами, які її завдали, якщо вони не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченої ОСОБА_1 та ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_2 зазнала матеріальної шкоди, у зв`язку з тим, що грошові кошти були неправомірно вилучені з каси фізичної особи-підприємця шляхом зловживання службовим становищем. Винними в її заподіянні є обвинувачена ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тому на них покладається солідарний обов`язок відшкодувати ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3 999 грн. 90 коп. Як встановлено судом, ОСОБА_1 добровільно не виконала цей обов`язок.

Тому для відновлення порушеного права з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 слід примусово стягнути матеріальну шкоду у розмірі 1 999 грн. 95 коп.

Крім того, з обвинуваченої на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 10048 грн. 64 коп.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченої не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 122, 124, 318, 322, 337, 342-352, 358, 364-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, ст. ст. 374, 376 КПК України, ст. 50, 65-69, 75, 76, 77, ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, та призначити покарання:

за ч.3 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та обслуговуванням грошових коштів і матеріальних цінностей в установах, підприємствах, організаціях, строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та обслуговуванням грошових коштів і матеріальних цінностей в установах, підприємствах, організаціях, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі, з іспитовим строком терміном на 1 (один) рік, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 24.11.2021 року.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та обслуговуванням грошових коштів і матеріальних цінностей в установах, підприємствах, організаціях, строком на 2 (два) роки, в порядку ст. 77 КК України, виконувати окремо.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_8 ) - 1 999 грн. 95 коп., завданих матеріальних збитків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 10 048 (десять тисяч сорок вісім) грн. 64 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: відомість на виплату готівки за серпень 2018 року; відомість на виплату готівки за вересень 2018 року; зразки підпису вилучені у ОСОБА_3 , на підставі постанови про відібрання зразків для експертного дослідження від 22.05.2019 року на 10-ти аркушах; оригінали документів, які були направлені для експертного дослідження до ДНДКЦ МВС України, на яких містяться вільні зразки підпису ОСОБА_1 та експериментальні зразки ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 ; CD-R з інформацією щодо карткового рахунку № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, його захиснику та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк