Рішення № 10134195, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/23522.06.10 За позовомУкраїнський консорціум «Екосорб»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Трансполіс ЛТД»

простягнення 11825,48 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Дудник О.Є. (довіреність №27/06-29 від 27.06.2009 року)

від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Український консорціум «Екосорб»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансполіс ЛТД»заборгованості за договором №1981/26 від 06.07.2009 року у сумі 11825,48грн. (у тому числі 10000,00 грн. основного боргу, 1000,00 грн. штрафу, 145,48грн. трьох процентів річних та 680,00 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином виконує умови договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року порушено провадження у справі №23/235 та призначено її розгляд на 18.05.2010 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи №23/235 було відкладено на 22.06.2010 року.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 22.06.2010 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва у справі №23/235 від 13.04.2010 року та від 18.05.2010 року не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за двома адресами: за місцезнаходженням Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 06.07.2009 року було укладено договір про надання послуг №1981/26, відповідно до якого Відповідач зобов’язався надати послуги спрямовані на юридичний супровід придбання у Позивача Міністерством оборони України житла для військовослужбовців, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Олени Теліги, 57, у кількості 40 (сорок) квартир.

Згідно пункту 5.3 договору №1981/26 від 06.07.2009 року, розрахунок за договором здійснюється двома частинами:10000,00 грн. Позивач сплачує у момент підписання договору; 3299400,00 грн. на протязі п’яти банківських днів від початку фінансування, - у якості оплати Позивачем замовлення на виконання проекту транспортної логістики комплексу, та у якості винагороди Відповідача.

07.07.2009 року Позивач сплатив на рахунок Відповідача 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.07.2009 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору №1981/26 від 06.07.2009 року належним виконанням Відповідачем зобов’язань за договором, є придбання у Позивача Міністерством оборони України житла для військовослужбовців, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Олени Теліги, 57, у кількості 40 (сорок) квартир.

За результатами наданих послуг сторони складають у двох примірниках акт про надання послуг.

Всупереч договірним умовам, Відповідачем не було виконано взяті на себе зобов’язання, акт виконаних робіт сторонами не підписувався.

Пунктом 5.6 договору №1981/26 від 06.07.2009 року, сторони погодили, що у випадку недосягнення результату, передбаченого підпунктами 1.1, 4.1 даного договору, Відповідач зобов’язується на протязі семи днів з моменту направлення письмової вимоги Позивача повернути отримані кошти у повному розмірі.

В разі не виконання підпункту 4.1 договору, Відповідач протягом п’яти банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від Позивача сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від суми отриманих грошових коштів та повертає всі грошові кошти, отримані від Позивача за договором (пункт 7.5 договору №1981/26 від 06.07.2009 року).

04.11.2009 року та 23.12.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача вимоги вих. №01/01-608 та № 01/01-747 відповідно, про повернення сплачених коштів у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується фіскальними чеками №9810 від 05.11.2009 та № 9675 від 24.12.2009 року.

На момент розгляду справи грошові кошти Відповідач не повернув, мотивованих заперечень не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом 5.6 договору №1981/26 від 06.07.2009 року.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до пункту 7.5 договору №1981/26 від 06.07.2009 року, в разі не виконання пункту 4.1 договору, Відповідач протягом п’яти банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від Позивача сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від суми отриманих грошових коштів.

Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу у сумі 1000,00 грн. (10% від сплачених коштів за договором) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час суд не може погодитись з вимогою про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Оскільки договором не встановлені грошові зобов’язання для Відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансполіс ЛТД»(03186, м.Київ, бульвар Чоколівський, 19, ідентифікаційний код 23508853) на користь Українського консорціуму «Екосорб»(03170, м. Київ, вул. Ромена Ролана, 7, ідентифікаційний код 02023732) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу; 1000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 копійок) штрафу; 110,00 грн. (сто десять гривень 00 копійок) державного мита та 219,53 грн. (двісті дев’ятнадцять гривень 53 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.06.2010 року.