Рішення № 101341947, 11.11.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2792/21

Провадження № 2/496/1636/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Дигуляр А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просить суд скасувати арешт з житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі Договору дарування АЕІ №499781, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області від 08.02.2002 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що на підставі договору дарування АЕІ №499781, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області від 08.02.2002 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У 2015 році позивачу стало відомо про те, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АН №307360, виданої 18.02.2011 року старшим державним виконавцем Кольца О.О. ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області було накладено арешт на вищевказаний будинок позивача. Позивач звернулась до ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області, та до філії КП «БТІ» ОМР м. Біляївка до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області із заявами на отримання інформації стосовно арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області листом вих. №43867/03 від 08.12.2015 року повідомив, що 18.02.2011 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Арешт на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області не накладався. Згідно повідомлення № Б-11 від 19.11.2015 року арешт помилково накладено реєстратором філії КП «БТІ» ОМР м. Біляївка. У відповідь на заяву позивача до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області стосовно зняття арешту з будинку позивача по АДРЕСА_1 , надійшов лист № 02.2-17 від 07.12.2015 року, в якому посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року вказано, що державний реєстратор не має повноважень та технічних можливостей вносити зміни до державного реєстру та здійснювати реєстрацію припинення обтяжень без законних на це підстав, та рекомендовано звернутись до суду.У зв`язку з чим, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Від Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування АЕІ №499781 від 08.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивачу стало відомо про те, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АН №307360, виданої 18.02.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області Кольца О.О. було накладено арешт на вищевказаний будинок позивача ОСОБА_1 . При цьому, вказано ОСОБА_2 як особу, майно/права якої обтяжуються.

Позивач звернулась до Відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та до філії КП «БТІ» ОМР м. Біляївка - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області із заявами про отримання інформації стосовно арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Ярового В.М. №43867/03 від 08.12.2015 року, позивача повідомлено про те, що 18.02.2011 року винесено постанову про арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відділом не накладався. Згідно повідомлення №Б-11 від 19.11.2015 року, арешт помилково накладено реєстром філії КП «БТІ» ОМР м. Біляївка, а тому рекомендовано звернутись із позовною заявою до суду.

Листом заступника начальника Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Одеській області з питань державної реєстрації Маренич Г.Г. № 02.2-17 від 07.12.2015 року, позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що державний реєстратор не має повноважень та технічної можливості вносити зміни до державного реєстру та здійснювати реєстрацію припинення обтяження без законних на це підстав, та рекомендовано звернутись до суду.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого Королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне їй майно.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на будинок порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна.

За таких підстав, оцінюючи усі докази, досліджені в ході розгляду справи в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт з житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі Договору дарування АЕІ№499781, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області від 08.02.2002 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повне судове рішення складено 23.11.2021 року.

Суддя М.Л. Пасечник