Рішення № 101338959, 22.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6457/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка позбавлена, батьківських прав, не проживає понад 1 рік за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 , на сьогоднішній день вказана квартира зачинена і в ній ніхто не проживає, а фактичне місце проживання відповідачки невідоме. Тому позивач вважає, що є законні підстави для визнання її такою, що втратила право на користування цією квартирою.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції 25.11.2004, серія НОМЕР_2 , батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.3).

Згідно з довідкою від 06.05.2006 № 687/03-32, виданою міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, відомості про батька записані за заявою матері згідно з частиною першою ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.5).

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17.04.2015 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з невиконанням нею своїх батьківських обов`язків (а.с.6-7).

На підставі наказу відділу у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 13.05.2015 № 100 «Про поставлення на облік» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у відділі у справах дітей Галицької районної адміністрації (а.с.8).

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 13.05.2015 № 171 «Про надання малолітній ОСОБА_4 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, яка на той момент перебувала у Львівській загальноосвітній школі-інтернат № 2 (а.с.9).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.01.2019 року № 82 «Про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано у дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , на виховання та спільне проживання (а.с.10).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , купили в рівних частинах (по 1/2 частці кожна) квартиру АДРЕСА_5 (а.с.11).

Згідно з довідкою № 3200 від 05.08.2020, виданою ЛКП «Старий Львів», у квартирі АДРЕСА_5 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20.02.2014 № 57 функції опікуна над житлом та майном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на директора ЛКП «Центральне» (а.с.13).

Крім того, розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 27.07.2020 № 201 «Про утворення інвентаризаційної комісії» утворено інвентаризаційну комісію для проведення інвентаризації житла, яке належать на праві користування або праві власності дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа. Інвентаризаційна комісія зобов`язана в термін до 05.09.2020 провести інвентаризацію та оцінку придатності для проживання житла, яке належить на праві користування або праві власності дітям-сиротам, дітям позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа, з метою визначення переліку житлових приміщень та фінансових витрат для виконання робіт у 2021 році з приведення до санітарного стану житла дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа і в термін до 10.09.2020 розробити план заходів на 2021 рік з приведення у відповідність до санітарного стану вказаного житла.

Позивач у позові зазначає, що на сьогоднішній день квартира АДРЕСА_5 зачинена і в ній ніхто не проживає, а фактичне місце проживання ОСОБА_2 невідоме.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно із ст. 405 Цивільного Кодексу України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил щодо оцінки доказів.

Одним із доводів позивача, на які він посилається у позовній заяві є, те що ОСОБА_2 понад рік без поважних причин не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що тимчасово не проживала у квартирі, оскільки між нею та старшою донькою були конфліктні відносини, внаслідок чого відповідач ОСОБА_2 з 2016 року періодично користувалась послугами відділення нічного перебування Центру обліку та нічного перебування бездомних осіб, а також мала проблеми зі здоров`ям, однак інтересу до спірного житла не втрачала, оскільки не має іншого житла.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 дійсно тривалий час перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що підтверджується характеристикою, виданою Центром обліку нічного перебування бездомних осіб 23.04.2021 № 209.

Разом з тим, як вбачається з акту фактичного проживання від 18.10.2021 року, виданого ЛКП «Старий Львів», на даний момент ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_5 .

Крім того, як на одну із підстав для задоволення позовних вимог Галицька районна адміністрація посилається на те, що керуючись розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 27.07.2020 № 1 «Про утворення інвентаризаційної комісії», в межах передбачених термінів, заплановано включити в перелік житлових приміщень, які належать на праві користування або праві власності дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та потребують приведення до санітарного стану, квартиру АДРЕСА_5 .

Однак, у листі Галицької районної адміністрації за вих.. № 260001-вих-75719 від 28.08.2021 року вказано, що у 2021 році роботи щодо приведення до санітарного стану квартири АДРЕСА_5 проводитися не будуть.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стороною позивача не надано суду жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 понад рік не проживає у квартирі АДРЕСА_5 без поважних причин. Сама по собі відсутність відповідача за цією адресою не підтверджує і не спростовує того, чи з поважних причин відповідач не проживала в даній квартирі.

Крім того, як вже було встановлено судом, на даний момент ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_5 , а тому посилання у позовній заяві на те, що вказана квартира є зачинена і в ній ніхто не проживає, є необґрунтованими і спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право на користування житловою квартирою, не знайшли своє ствердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст.259,263-265,279 ЦПК України, ст.391,405 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Р. Волоско