Ухвала суду № 101337870, 09.11.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13306/16-ц

Категорія 40

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КП в Україні», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому позивач, уточнивши позовні вимоги, просить: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість честі, гідності та ділової репутації, таємниці особистого та сімейного життя, інформацію, яка була розміщена відповідачами 18 квітня 2016 року на сайті, що має доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 , журналістом ОСОБА_2 , в рубриці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мова оригіналу), в статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мова оригіналу), що знаходиться за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 2) зобов`язати відповідача-1 спростувати недостовірну інформацію про позивача протягом одного тижня з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом розміщення на сайті, що має доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 , журналістом ОСОБА_2 , в рубриці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мова оригіналу), в статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мова оригіналу), що знаходиться за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення; 3) визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість честі, гідності та ділової репутації, таємниці особистого та сімейного життя, інформацію, яка була поширена відповідачами в газеті «Комсомольськая правда в Украине» (мова оригіналу) за № 85 від 19 квітня 2016 року на сторінці 10, у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », автор ОСОБА_2 (мова оригіналу); 4) зобов`язати відповідача-1 спростувати недостовірну інформацію протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом розміщення у найближчому випуску газети «Комсомольськая правда в Украине» (мова оригіналу), спростування, яке повинно відповідати розміру і стилю шрифту, як і у статті та поміщено під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » як у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мова оригіналу), за № 85 від 19 квітня 2016 року; 5) зобов`язати відповідача 1 протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили вилучити з сайту, що має доменне ім`я : ІНФОРМАЦІЯ_1 копію випуску газети «Комсомольськая правда в Украине» (мова оригіналу) за № 85 від 19 квітня 2016р. в якій розміщена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », автор ОСОБА_2 (мова оригіналу); 6) стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100 000,0 грн.

Провадження у справі було відкрито ухвалою від 07.11.2016 р. (суддя Роман О.А.).

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 03.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіонової Н.М.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.11.2018 р. вищевказаний позов залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір до встановленого законом розміру.

Представником позивача недоліки усунуті у встановлений судом строк.

Представником відповідача поданий відзив на позов, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача просила задовольнити позов, посилаючись на те, що стороною позивача подані належні та допустимі докази порушення прав позивача з боку відповідачів.

Під час підготовчого провадження представником позивача 17.01.2020 р. подано клопотання, в якому сторона просила розглянути справу без участі позивача і її представника та задоволнити позов в повному обсязі.

Ухвалою від 15.04.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 22.06.2021 р. протокольною ухвалою (із занесенням до протоколу судового засідання) було задоволено клопотання представника відповідача-1 про визнання обов`язкової явки позивача та, з урахуванням обставин справи та позиції відповідача, який не визнає позов, була визнана обов`язковою явка позивача (представника) в судове засідання з відкладенням судового розгляду на 29.07.2021 р.

Позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи стороною позивача не надано.

Представник відповідача-1 в судове засідання після відкладення в судовому засіданні 29.07.2021 р. за своїм клопотанням повторно не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідач-2 та представник третьої особи, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням статі 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та представник позивача в судові засідання після 22.06.2021 р. (коли була визнана обов`язковою явка сторони позивача) жодного разу не з`являлись, зокрема 29.07.2021 р. та 09.11.2021 р., про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяву про відкладення розгляду справи не подано.

При цьому позивач та її представник були повідомлені судом за адресами, зазначеними самою стороною позивача, заяв про зміну адреси проживання або листування суду не подавали.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Тому явка сторони позивача в судове засідання після 22.06.2021 р. була процесуальним обов`язком представника позивача та/або самого позивача, який міг би забезпечити явку свого представника (в разі неможливості його самостійної участі) або сам би брав участь в розгляді справи. А відтак, суд не приймає до уваги заяву представника позивача від 17.01.2020 р. про розгляд справи без її участі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів, справа вже тривалий час перебуває в провадженні суду, але сторона позивача, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, жодного разу не з`явилась в судові засідання, рухом справи не цікавились. При цьому вся інформація для позивача щодо справи за його позовом є відкритою та міститься на сайті «Судова влада України».

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивач, явка якого була визнана обов`язковою, та/або представник повторно не з`явився в судове засідання, його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 43, 257 ч.1 п.3, 258-260, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КП в Україні», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому копія повного тексту ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова