Вирок № 101337761, 24.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18177/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

секретаря Гончаренка П.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2021 за №12021100040002928 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого не офіційно на будівництві різноробочим, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.08.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;

- 23.04.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України визначено остаточне покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнився 17.09.2021 по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Завгородньої О.О.,

захисника Гащака Г.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.10.2021 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, зайшов до приміщення магазину «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, де почав оглядати ручні інструменти, а саме болторіз 600 мм НОМЕР_1 закупівельною вартістю 353 гривні 94 копійки та бокоріз 160 мм Торех 32D126 закупівельною вартістю 85 гривні 68 копійки, належні ТОВ «Епіцентр К». Зрозумівши, що грошових коштів на їх придбання у нього не вистачає, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна та об`єктом своїх злочинних посягань останній обрав вище вказані інструменти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до стійки, де знаходився вище вказаний товар, взяв його та сховав в рукав куртки, яку тримав в руках та в подальшому поклав до візка.

Після чого ОСОБА_1 безперешкодно пройшов касову зону та вийшов з приміщення магазину разом із схованим товаром, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 439 гривень 62 копійки.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, надав покази, підтвердив вищевикладені обставини їх скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті. Зазначив, що дійсно перебував у магазині «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11 де з полиці магазину взяв робочі інструменти, які прикрив своєю курткою, пройшов касову зону, не розрахувавшись за товар та поза межами касової зони був затриманий. Викрадене майно повернув. Шкодує про вчинене.

Останній виразив готовність понести покарання за вчинені злочини у межах своєї вини.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, а саме -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за вище встановлених обставин.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за майновий злочин, вчинив новий злочин маючи незняту та непогашену судимість, не одружений, працює неофіційно на будівництві різноробочим, має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом І чи ІІ групи, спосіб життя, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; незначну вартість викраденого майна, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини другої статті 185 КК України, у виді арешту, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу слід продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін його попереднього ув`язнення, а саме з моменту затримання - 11 жовтня 2021 року по день винесення вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 11 жовтня 2021 року по день винесення вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- Болторіз 600 мм МТХ 785409, бокоріз 160 мм Торех 32D126 передані представнику потерпілого на відповідальне зберігання - залишити у володінні власника;

- лазерний диск «Verbatium» DVD-R с/н РАРА15NG07202187, приєднаний до матеріалів справи - зберігати в матеріалах кримінального провадежння.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Обвинуваченому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя