Ухвала суду № 101337333, 23.11.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/12511/21

Провадження 2з/712/107/21

23 листопада 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання Вдовенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

22.11.2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову в якій просить суд накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Соснівським РВ у м. Черкаси УДМВ України в Черкаській області 19.09.2012, і знаходяться у неї чи в інших осіб, до набрання чинності рішення по справі.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що на ОСОБА_1 , 16.11.2021 подано до Соснівського районного суду м. Черкаси позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по борговій розписці. Предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором позики (борговій розписці від 21.05.2021) в розмірі 783 000,00 грн. Зважаючи на те, що відповідач уникає зустрічей зі ним та не погашає борги, вважаю, що лише накладення арешту на майно та кошти відповідача може реально забезпечити виконання рішення суду по даній справі. Розмір заборгованості є доволі значним, практично піврічний строк прострочення виконання зобов`язання - доволі тривалим, що породжує необхідність забезпечити ймовірність виконання рішення суду, при продовженні невиконання виниклого зобов`язання в добровільному порядку.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку.

Згідно приписів ч. 1ст. 153 ЦПК України вказана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідно забезпечення позову має вживатися виключно за заявою позивача, на якого процесуальний закон покладає обов`язок надати докази і переконати суд у необхідності вжиття відповідних заходів, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом його позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Предметом спору є стягнення заборгованості за розпискою у сумі 783 000 грн.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на конкретно не визначене майно та конкретну не визначену суму коштів.

Судом враховується, що відповідно до п. 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт позивачем належним чином не вмотивовано.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд повинен був перевірити: наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу; розумність, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Врахувавши відсутність наданих заявником відомостей щодо вартості майна та розміру суми коштів, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, у зв`язку із тим, що заявником не доведено співмірність обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154, 157, 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію стосовно справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст ухвали буде виготовлено 23 листопада 2021 року.