Рішення № 101337109, 17.11.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 624/237/18

Провадження № 2/634/7/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6396 га, кадастровий №6323155600:06:001:032 яка розташована на території Слобожанської (Чапаївської) селищної ради Кегичівського район Харківської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.09.2017 року №723. Вказану земельну ділянку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана земельна ділянка знаходиться в оренді ПРАТ «Насіннєве», яке є правонаступником ВАТ «Насіннєве», згідно договору оренди землі № б/н від 27.06.2008 рок який зареєстрований Відділом Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про и у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2012 року за № 682310004000903.

Відповідно до п. 40 зазначеного договору оренди земельної ділянки від 27.06.2008 року - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.

31.01.2018 року позивачем як новим власником було направлено на адресу відповідача вимога щодо розірвання вказаного договору оренди землі з проектом додаткової угоди, але відповідач відповіді не надав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.03.2020 року цивільну справу за вказаним позовом було прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року підготовче провадження по вказаній справі було закрито і призначено судовий розгляд.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, в поданих до суду заявах просили розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ПРАТ «Насінневе» Якименко В.О. у судове засідання не з`явився в направленому до суду клопотанні просив відкласти розгляд справи на іншу дату в зв`язку з його участю у судовій справі в Лисянському районному суді Черкаської області в режимі відеоконференції. Також в клопотанні зазначив, що відповідач повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог та надав письмові пояснення з урахуванням нової судової практики.

У поданому відзиві та письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі», розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Твердження позивача суперечить умовам договору оренди землі, зокрема, пункту 39, відповідно до якого «Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається».

Згідно умов визначених у п. 38 договору оренди землі, «дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом».

Тобто, пункт 38 Договору вказує на те, що розірвання договору оренди землі допускається в судовому порядку тільки в разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Отже, договором встановлена одна підстава для розірвання договору в судовому порядку, тобто невиконання другою стороною обов`язків Договору. Однак, оспорюваний договір не встановлює для орендаря обов`язку, у разі настання обставин передбачених п. 40 Договору, розірвати договір оренди землі.

На думку представника позивача смерть орендодавця не є підставою для припинення договору оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, то зміна умов договору або його розірвання повинно здійснюватися з урахуванням всіх норм законодавства щодо порядку розірвання таких договорів.

Сторонами погоджено заміну сторони орендодавця - ОСОБА_4 її правонаступником- ОСОБА_1 , адже позивач за 2017 рік отримав орендну плату за оспорюваним договором, що свідчить про його погодження з умовами договору оренди земельної ділянки (ст. 770 ЦК України).

Також зазначає, що розірвання Договору оренди землі в судовому порядку не відповідатиме вимогам п.40 Договору та вимогам чинного законодавства, адже Договором не встановлено беззаперечної умови, що у разі зміни власника орендованої земельної ділянки Договір підлягає виключно розірванню. Наявність у договорі оренди землі умови про те, що «...перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або для розірвання договору» (п. 40 Договору) не є достатньою самостійною підставою для беззаперечного розірвання договору в судовому порядку лише за бажанням будь-якої із сторін.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 223 ЦПК України, суд вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені ним причини неможливості прийняти участь в судовому засіданні, суд визнає неповажними, представник відповідача мав можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів але такою можливістю не скористався, відповідного клопотання до суду не направив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.06.2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,64 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, договір вважається пролонгований на той же термін, якщо орендодавець не виявив бажання поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір розірвати даний договір.

Як вбачається з пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у одній із наступних форм та розмірів: в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1959,84 грн.

Пунктами 10, 11, 13 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки не пізніше 15 грудня.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктами 36 - 39 цього договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є випадки, що визначені законодавством, а також коли орендар не виплачує орендну плату орендодавцю більше 3 місяців.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору (а.с. 6-7).

14 вересня 2017 року державним нотаріусом Зачепилівської державної районного нотаріальної контори Харківської області Терещенко Л.О., виконуючої обов`язки державного нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 5,6396 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6323155600:06:001:0329, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку І-ХР № 037994, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Кегичівського району Харківської області 06.12.2002 року на підставі розпорядження № 258 від 20.09.2002 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 241 (а.с. 13).

Аналогічна інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 14).

Згідно копії вимоги про дострокове розірвання договору оренди землі позивача ОСОБА_1 від 31.01.2018 року, останній повідомляє ПРАТ «Насінневе» про бажання розірвати спірний договір оренди та надає додаткову угоду про розірвання спірного договору оренди (а.с. 10-11).

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі, в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Укладаючи 27 червня 2008 року договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом.

Згідно пункту 40 спірного договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.

Тобто, наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема, істотного порушення договору.

Положення пункту 40 договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Доводи представника відповідача, що спірні договори оренди землі мають виконуватися у повному обсязі та перехід права власності до іншої особи не припиняє їх дію, безпідставні, та спростовуються пунктом 41 цих договорів.

Зазначене узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України, якими до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, що передбачає, зокрема, добровільне узгодження умов договору оренди землі при його укладенні.

Посилання представника відповідача на те, що істотні умови спірних договорів оренди землі не порушено, а отже, відсутні підстави для їх розірвання не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також отримання орендної плати за договором оренди землі до моменту звернення до суду за один рік не спростовує висновків суду в частині наявності підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із зміною власника земельної ділянки

Суд зазначає, що поведінка позивача щодо розірвання договору оренди є послідовною та не суперечливою. Так, право орендодавця вимагати розірвання договору оренди на підставі пункту 40 виникло при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи.

Судом встановлено, що пунктом 40 вказаного договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе» була, передбачена можливість розірвання договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, при цьому позивач наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.

Вказаний висновок не суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2020 року в справі № 920/418/19, на який послався представник відповідача в письмових поясненнях, та згідно з яким право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

При цьому судом враховано, що у справі № 920/418/19 суди встановили, що на земельній ділянці, договір оренди якої просив розірвати орендодавець (Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області), розташовані об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать орендарю, Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» та, укладаючи договір оренди, вказане товариство мало на меті узаконення користування земельною ділянкою, враховуючи правомірні очікування на вільний доступ до свого майна та можливість його використання.

Саме на вказані обставини Велика Палата Верховного Суду вказала, як істотні при вирішенні питання розірвання договору оренди землі в справі № 920/418/19.

Разом з тим у даній справі ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , передана в оренду ВАТ «Насінневе» земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких будь-яке нерухоме майно, належне орендарю, відсутнє та не встановлено істотних обставин для незастосування погоджених сторонами в договорах оренди підстав його розірвання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № б/н від 27.06.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «Насіннєве» ЄДРПОУ 00387080, зареєстрований Відділом Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2012 року за номером 682310004000903.

Стягнути з ПРАТ «Насіннєве», ЄДРПОУ 00387080, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 коп.)

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.11.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: