Рішення № 101336798, 24.11.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/4227/21

Провадження № 2-о/628/159/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року місто Куп`янськ

Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп`янську в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту батьківства,

за участю заявниці ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що з жовтня 2013 року вони разом зі ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , як одна сім`я, та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 , оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, у актовому записі про народження дитини відомості про батька було внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. За життя ОСОБА_2 завжди визнавав свого сина, ставився до нього, як до рідного. 18 травня 2021 року вони звернулися з заявою про реєстрацію шлюбу та весілля було призначено на ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер.

Після смерті ОСОБА_2 , діючи в інтересах свого неповнолітнього сина, вона вимушена звернутись до суду за захистом прав своєї дитини, оскільки бажає, щоб дитина мала родинні зв`язки з рідними батька та не була позбавлена державної допомоги, як дитині померлого годувальника.

Ухвалою суду від 26.10.2021 провадження у справі відкрито та заяву прийнято до розгляду за правилами окремого провадження.

У судовому засідання ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник Куп`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явився, надавши заяву за вих. № 1235/22.8-36/21 від 30.10.2021 про розгляд справи ОСОБА_1 без його участі, у вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Представник Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області також надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень проти заяви ОСОБА_1 не має та наполягає на її задоволенні.

Суд, заслухавши заявницю, допитавши свідків та дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження за № 00033390378 від 28.10.2021 підтверджено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області 28 жовтня 2014 року складено актовий запис за № 42. Матір`ю дитини є громадянка України ОСОБА_1 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.27).

На час народження сина ОСОБА_5 заявниця ОСОБА_1 у шлюбі не перебувала, що підтверджується відомостями, внесеними до паспорту серії НОМЕР_1 , виданим 10.12.2001 Куп`янським МРВ УМВСУ в Харківській області (а.с.6)

Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Довідкою Курилівської сільської ради Харківської області за вих. № 02-23/2124 від 30.09.2021 та актом від 30.09.2021, складеного комісією у складі депутата Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, та мешканців будинку АДРЕСА_2 , підтверджено, що ОСОБА_2 з жовтня 2013 року проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі ОСОБА_1 та її дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.13-15).

З довідки Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області за вих. № 02-23/1990 від 16.09.2021 встановлено, що 28 травня 2021 року від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшла заява про державну реєстрацію шлюбу, реєстрація якого була призначена на 12.08.2021, однак не відбулася у зв`язку зі смертю нареченого (а.с.12).

15.07.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер у місті Липецьк, РФ, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу. Зазначені умови дотримані заявницею.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є батьками ОСОБА_2 , підтвердили, що їх син з жовтня 2013 року проживав однією сім`єю зі ОСОБА_1 , з якою вів спільне господарство, приймав участь у вихованні сина заявниці від першого шлюбу ОСОБА_9 , та їх спільного сина ОСОБА_5 , утримував їх; влітку 2021 року вони планували зареєструвати шлюб та відсвяткувати весілля, однак не встигли. Заявницю вони вважають своєю невісткою, а ОСОБА_5 – рідним онуком. Їхній син за життя визнавав ОСОБА_5 рідним сином.

Свідок ОСОБА_10 , який є батьком заявниці, пояснив, що його донька проживала зі ОСОБА_11 з 2013 року у квартирі його доньки за адресою: АДРЕСА_1 . У 2014 році у них народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_12 за життя визнавав ОСОБА_5 своїм сином, піклувався та турбувався про нього. Свідок характеризує ОСОБА_2 як гарного батька. Крім того, зазначив, що онук за зовнішністю дуже схожий на свого батька.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працювала разом зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рибному підприємстві та підтвердила, що ті з 2013 року проживали разом у квартирі заявниці, у 2014 році у них народився син ОСОБА_4 та вона стала його хрещеною матір`ю. ОСОБА_2 завжди турбувався про ОСОБА_14 та її синів, вважав їх своєю сім`єю, проявляв батьківську турботу до обох хлопців.

Факт визнання свого батьківства та турботи про новонародженого сина підтверджується оглянутими у судовому засіданні сімейними фотографіями з пологового будинку, спільного відпочинку тощо, наданими заявницею, які датовані 21.10.2014, 30.04.2015 та 01.06.2015.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сукупність належних і допустимих доказів достовірно підтверджують, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне господарство до та після народження ОСОБА_3 , спільно виховували та утримували дитину, а також те, що померлий за життя визнавав ОСОБА_5 своїм сином, проявляв до нього батьківську турботу, тому з урахуванням правового висновку Верховного Суду № 61-18200св19 від 15.04.2020, заява про встановлення факту батьківства підлягає задоволенню.

За положеннями статті 134 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись ст.ст. 125, 126, 134, 135 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 258, 259, 263- 265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Курилівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту батьківства – задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Липецьку Російської Федерації, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести до актового запису № 42 від 28 жовтня 2014 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , який складено виконавчим комітетом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, зміни:

-у відомостях про батька змінити: з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Відомості про дитину залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий : І.М.Демченко