Рішення № 101336744, 18.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2661/2021 Справа № 641/6692/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Маньковської О.О., за участі секретаря - Андросової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПВНДІ «Укренегромережпроект», в якому просив стягнути заборгованість із невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2017 року по грудень 2018 року в сумі 26 042,41 грн та 3 755,37 грн. за січень-березень по розрахунковим листам, що дорівнює в сумі 29 797,78 грн.; стягнути з ДПВНДІ «Укренегромережпроект» на користь позивача моральну шкоду, еквівалентну 30% від суми заборгованості, що становить 8939 грн.; стягнути ДПВНДІ «Укренегромережпроект» на користь ОСОБА_1 31 500, 00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідно до наказу № 9-К від 17.01.2001 року прийнятий у штат ДПВНДІ «Укренегромережпроект» на посаду інженера-проектувальника 3 категорії відділу комплексного проектування трансформаторних підстанцій. Наказом № 20-К від 25.03.2019 року позивач звільнений з посади провідного інженера відділу ВКП-ТП ДПВНДІ «Укренегромережпроект» на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Розрахунок на день звільнення відповідачем із позивачем не здійснено, заборгованість з виплати заробітної плати в період з вересня 2017 року по грудень 2018 року складає 26 042, 41 грн. Розрахунок заборгованості по заробітній платі за період з січня по березень 2019 року складає 3 755,37 грн., таким чином, загальна сума заборгованості по заробітній платі складає 29 797,78 грн. Крім того, у зв`язку з виникненням заборгованості по заробітній платі, вважав, що стягненню з відповідача підлягає розмір середнього заробітку за час затримки виплати, який складає 31500,00 грн. Також, позивач в позовній заяві посилався на спричинення, такими діями відповідача моральної шкоди, яка пов`язана із додатковими зусиллями позивача для організації свого життя та життя своєї родини, вказав, що є інвалідом армії 2 групи, на його утримані знаходиться батько похилого віку, матір, на момент роботи позивача у відповідача, не ходила без сторонньої допомоги, внаслідок невиплати заробітної плати позивачу, він не мав змоги купити ліки ані собі, ані своїм близьким, а також найняти доглядальницю за матір`ю до свого звільнення із роботи ДПВНДІ «»Укренегромережпроект», на даний час матір померла. Таким чином, позивачем оцінено моральну шкоду в розмірі 8939 грн, в розмірі 30 відсотків від суми загальної заборгованості по заробітній платі.

Позивач до суду не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзив проти позовних вимог не надав.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ъм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 9-К від 17.01.2001 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ДПВНДІ «Укренегромережпроект» з 17.01.2001 року на посаду інженера-проектувальника 3 категорії, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 за порядковим № 14 (а.с. 14, 19).

На підставі Наказу № 20-к про припинення трудового договору, 25.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з ДПВНДІ «Укренегромережпроект» з посади провідного інженера-конструктора за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КУпАП із сплатою компенсації за 99 календарних днів відпустки, про що внесений відповідний запис під порядковим номером 19 у трудовій книжці (а.с. 14, 24).

Згідно Довідки № 28 від 30.01.2019 року ОСОБА_1 дійсно працює в ДПВНДІ «Укренегромережпроект» на посаді інженера-конструктора 1 категорії, заборгованість з заробітної плати за період з вересня 2017 року по грудень 2018 року складає 26 042,41 грн. (а.с. 18).

Як вбачається з розрахункових листів за період січень 2019 року по березень 2019 року заборгованість складає 3709,53 грн. (а.с. 25).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі за період з вересня 2017 року по грудень 2018 року, суд виходить з наступного.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем надана довідка заборгованості Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» перед позивачем з заробітної плати в сумі 26042,41 грн. за період вересень 2017 року по грудень 2018 року, а також надані розрахункові листи за період січень 2019 року по березень 2019 року, згідно яких заробітна плата складає 3709,53 грн., таким чином заборгованість відповідача із невиплаченої заробітної плати складає 29 751,94 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період вересень 2017 року по грудень 2018 року та січень-березень 2019 року, суд виходить з наступного.

Так, абз. 3 п. 2 Постанови № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Постанови № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, для розрахунку середньої заробітної плати, судом приймаються до уваги виплати за останні два місяці роботи позивача, що передували місяцю, в якому позивач звільнився з займаної посади, тобто за січень в сумі 1238,10 грн., лютий 2019 року в розмірі 1260,00 грн.

Судом розраховано середню заробітну плату позивача за останні два місяці, що передували даті звільнення, тобто 25.03.2019 року: (1260,00 грн. + 1238,10 грн.)/8 днів =312,26 грн. (1 день). З 2019 року ДПВНДІ «Укренегромережпроект» працював в режимі одноденного робочого тижня, тому з 26.03.2019 року по кінець року було 35 робочих днів, в 2020 році - 44 робочих дні, в 2021 році (до 01 липня ) - 21 робочий день, що в сумі становить 100 робочих днів - 312,26*100 =31226, 00 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, керуючись принципом диспозитивності, дотримуючись меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31226,00 грн.

Позивач не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по день звільнення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 8939 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушенням законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.

Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.

Отже, на підставі наведеного, керуючись принципом співмірності і справедливості, з урахуванням тривалості затримки нарахованої та невиплаченої заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що пред`явлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості із невиплаченої заробітної плати в сумі, підтвердженій документально в розмірі 29 751,94 грн., моральної шкоди в розмірі 8939,00 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 31226,00 грн .

Питання про стягнення процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 141 ЦПК України.

Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість із невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2017 року по грудень 2018 року в сумі 26042,41 грн. та 3755, 37 грн за період січень-березень 2019 року в сумі 3709,53 грн., що дорівнює в сумі 29 751 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 94 коп.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 31 226 (тридцять одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8939 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», місцезнаходження за адресою: 61050, м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, код ЄДРПОУ 00114092, 1) п/р НОМЕР_1 , в ПАТ «УкрСиббанк», МФЛ 351005; 2) п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, код банку 334851.

Суддя: О. О. Маньковська