Постанова № 101336669, 24.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4646/21

Номер провадження 3/623/991/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліпци Харківського району Харківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не є особою з інвалідністю, непрацюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 173-2 КУпАП не притягувався, раніше несудимого,

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, правопорушнику роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 470377 від 19.11.2021, ОСОБА_1 15 листопада 2021 року близько 10 год. 30 хв., знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого тестя ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на його адресу нецензурною лайкою, а також схопив останнього за руку та повалив на землю, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Правопорушник ОСОБА_1 з протоколом згоден, в судовому засіданні вину в скоєному ним правопорушенні визнав, підтвердив, що дійсно 15.11.2021 під час сварки з тестем ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою, а також схопив останнього за руку та штовхнув на землю.

Потерпілий ОСОБА_2 в залі судового засідання повідомив, що 15.11.2021 між ним та зятем ОСОБА_1 виник побутовий конфлікт, в ході якого зять виражався на нього нецензурною лайкою та штовхнув, від чого ОСОБА_2 впав на землю.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Викладене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 470377 від 19.11.2021; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , наявними в матеріалах справи; довідкою «АРМОР»; поясненням правопорушника ОСОБА_1 , даними ним в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи, а також іншими документами у справі.

Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст.277 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ від 07.12.2017 року, домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 34 КУпАП, обставин, пом`якшуючих адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до статті 35 КУпАП обставин, обтяжуючих адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, те, що до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягувався, вину в скоєному ним правопорушенні визнав, а тому суд вважає за необхідне, з метою виховання ОСОБА_1 , а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави.

Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн.

На підставі ч.1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.9, 33-35, ст.251, 283, п.1 ч.1 ст.284, 287, 294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень (призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції, отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Ізюм/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, номер рахунку (IBAN): UA508999980313010106000020575, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Д. Бєссонова