Ухвала суду № 101336664, 24.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2971/21

Номер провадження 1-кп/623/358/2021

У Х В А Л А

іменем України

24 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В..,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України.

29 листопада 2021 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовженого стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчується.

Відповідно до статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Міщенко І.І., потерпілий ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, розглянувши в порядку статті 331 КПК України питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані докази, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано свідків, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисних злочинів проти власності, в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області на розгляді перебувають справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2, частиною 3 статті 185 КК України, враховується вік, стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків, який офіційно ніде не працює, не одружений, не має дітей, постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства, у суду немає.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяця та відповідно задовольняє клопотання прокурора.

Керуючись статтями 331, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 22 січня 2022 року включно із залишенням визначеного розміру застави.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий суддя М.П. Одарюк