Рішення № 101336582, 23.11.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6231/21

Провадження № 2/639/2380/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Михайлова Н.С., з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником 28/100 житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , який є відповідачем за даним позовом, є сином позивача. Відповідач зареєстрований у вищезазначеному будинку, але фактично не проживає за вказаною адресою з червня 2014 року.

З 2014 року відповідач проживає у Сполученому Королівстві ( ОСОБА_3

08 вересня 2016 року отримав безстрокову посвідку на проживання в цій країні.

З цього періоду часу ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації, будинком не цікавиться, особистих речей у будинку не має, покинув його добровільно. Не проживаючи за відповідною адресою, відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере. Така поведінка відповідача є свідомою та свідчить про втрату ним інтересу до будинку.

Ніяких перешкод у проживанні відповідача позивачем не чинилося, він добровільно поїхав з будинку.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від останнього надійшла заява про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву не подавав. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст. 223, ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 17 березня 1987 року ОСОБА_1 є власником 28/100 житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі №783 від 31.03.1987 року. (а.с.9,14)

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за спірною адресою, що підтверджується довідкою №18 від 04.06.2021 року, а також Інформаційною довідкою з реєстру територіальної громади м. Харкова від 31.08.2021 року. (а.с.10,13)

Позивач зазначає, що відповідач у спірному житловому будинку зареєстрований, але фактично не проживає, останній добровільно залишив місце свої реєстрації, особистих речей не має. Житлом не цікавиться, комунальні послуги не сплачує. Окрім того, відповідач з 2014 року проживає у Сполученому Королівстві (Шотландії).

Дані ствердження позивача об`єктивно підтверджуються актом, який складений 04.06.2021 року у присутності трьох свідків, в якому зафіксовано, що в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 фактично не проживає з червня 2014 року по теперішній час. (а.с.11)

Також, 08.09.2016 року відповідачем отримано посвідку на проживання в вищевказаній країні. (а.с. 7,8)

Положеннями статей 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач вважає, що факт реєстрації відповідача у належній їй частині житлового будинку, порушує її права, як власника.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також, враховуючи ту обставину, що відповідач за місцем реєстрації тривалий час не проживає, позивач вважає його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Судом встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , який фактично не проживає за вказаною адресою з червня 2014 року, що є підставою вважати його таким, що втратив право користування житловим будинком.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, ч.4 ст. 223, 228, 230, 243, 244, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 40214227, місцезнаходження за адресою: м. Харків, м-н. Павлівський, б. 4.

Повний текст рішення складено 23.11.2021.

Суддя С.О. Рубіжний