Рішення № 101334464, 23.11.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4107/21

Провадження № 2-а/539/50/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Полтавській області та інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Юрія Давидовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з позовом до Головного управління національної поліції у Полтавській області та інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Ю.Д. про визнання дій протиправними та скасування постанови.

В позові вказав, що 23.09.2021 відповідачем – інспектором з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Ю.Д. було винесено постанову БАБ №212696 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, а саме в тому, що він керував транспортним засобом Dacia Sandero реєстраційний номер НОМЕР_1 на 24 км автодороги Т1716 неподалік смт. Семенівка в якого не освітлювався задній номерний знак.

Дійсно того дня о 9 год. він виїхав з м. Лубни до м. Кременчук у справах. Повертався близько 22 год. в темну пору доби. На момент виїзду з м. Кременчук, освітлення державних номерів на автомобілі працювало. Керуючи автомобілем в нього не було фізичної можливості побачити, що освітлення на задньому номері перестало працювати. Автомобіль не має відповідної функції щодо повідомлення про несправність такого роду. Після зупинки він попрохав працівників поліції надати йому можливість доїхати до найближчого СТО для усунення несправності, оскільки усунути таку несправність на місці не було можливості через відсутність запасних лампочок. На що йому було відмовлено та складено вищевказану постанову.

Позивач вважає, вказану постанову незаконною, необґрунтованою, упередженою, та такою, що винесена з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, норм КУпАП.

Так, йому не було надано запис з відеореєстратора чи будь-яких інших доказів, щодо фіксації правопорушення, тобто поліцейський розглянув справу та притягнув його до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення ним правопорушення, упереджено, оскільки не взяв до уваги його пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд визнати дії інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Ю.Д. протиправними та скасувати винесену останнім постанову БАБ №212696 від 23.09.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Ухвалою судді від 06.10.2021 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачеві подати відзив на позов.

Разом з тим у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відповідачі відзиву щодо позову до суду не направили.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що в позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 відповідачем – інспектором з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Ю.Д. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №212696, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, а саме за те, що він 23.09.2021 о 22 год. 50 хв. в смт Семенівка а/д Т1716 24 км. керував автомобілем Dacia Sandero реєстраційний номер НОМЕР_1 у якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.2.9в ПДР України (а.с.4).

Відповідно до п. 2.9в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку суду, при складанні вказаної постанови відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства.

Так, КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, які створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Статтею 268 Кодексу встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, в матеріалах справи наявна лише оскаржувана постанова, якою констатовано порушення п. 2.9в ПДР України. Інші докази вчинення адміністративного правопорушення, зокрема і ті, на які міститься посилання в самій постанові, суду не надані.

Таким чином, суд позбавлений можливості спростувати доводи позивача відносно того, що оцінка доказів вчинення правопорушення відповідачем не ґрунтувалася на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що при складанні оскаржуваної постанови інспектором не були враховані істотні обставини у справі. Так, на момент виїзду з м. Кременчук, освітлення державних номерів на автомобілі працювало, а під час керування автомобілем він не мав фізичної можливості перевіряти освітлення на задньому номері. Автомобіль не має відповідної функції щодо повідомлення про несправність такого роду.

Суду не надані матеріали, складені при фіксації цього правопорушення (зокрема, відеоматеріали), а тому суд не може встановити чи була надана інспектором оцінка таким обставинам у справі з метою дотримання принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності, з чого виходив інспектор визначаючи покарання у вигляді штрафу та чи досліджувалося можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №212696 від 23.09.2021 слід скасувати, визнавши дії поліцейського інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Ю.Д. протиправними та закрити провадження у справі.

Судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління національної поліції у Полтавській області (юридична адреса м. Полтава, вул. Пушкіна, 83 Полтавської області, ЄДРПОУ 40108630) та інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Юрія Давидовича (службова адреса с. Устиміка Семенівського району Полтавської області) про визнання дій протиправними та скасування постанови- задовольнити.

Визнати дії інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Юрія Давидовича - протиправними.

Скасувати постанову інспектора з РПП СПД1 ВП1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Гемезардашвілі Юрія Давидовича серія БАБ №212696 від 23.09.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у сумі 850грн. та закрити провадження по справі.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його підписання.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко