
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №385/1126/21
Провадження №1-кп/385/112/21
24.11.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Гришака А.М.,
при секретарі судового засідання – Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121120000171 від 29.07.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх та осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 30.10.2015 року Апеляційним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 187 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі. 26.06.2020 звільнений по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження:
потерпілої – ОСОБА_2 ,
прокурора – Сіренченка В.Л.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого – адвоката Савранчука С.Л.,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
18.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Яневич І.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк, що не перевищує шістдесят днів з часу прийняття судом відповідного рішення. Дане клопотання мотивується тим, що ухвалою Гайворонського районного суду від 29.09.2021 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят діб. Чергове судове засідання призначено на 24.11.2021, однак завершити судовий розгляд вірогідно немає можливості, оскільки має бути проведено значний обсяг дослідження доказів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Вказаний строк не перебуває за межами розумного строку судового розгляду.
Відтак, наявні підстави клопотати про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На даний час, є всі обґрунтовані підстави вважати, що залишаються ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків, одна з яких є особою похилого віку, а інша – колишня співмешканка, оскільки йому добре відоме їх місце проживання. Тобто ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та не зникли, обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході відпала, не встановлено. Докази того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час постановлення ухвал Гайворонського районного суду від 05.08.2021 року та 29.09.2021 року, не зменшилися чи перестали існувати - відсутні. Не виявлено вад, пов`язаних з віком та (чи) станом здоров`я, які б перешкоджали його утриманню під вартою. Обвинувачений ОСОБА_1 безробітний, сталого джерела заробітку немає, що і стало причиною вчинення корисливого злочину, який є предметом даного судового розгляду, не одружений, утриманців немає, тобто немає сталих соціальних зв`язків, які б спонукали його до виправлення та соціалізації в суспільстві після звільнення з місць позбавлення волі. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не зробив для себе належних висновків для забезпечення правосвідомої поведінки.
Відтак запобігти вказаним ризикам у разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо. Зміна запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді. Тримання під вартою обвинуваченого, як запобіжний захід, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та за вказаних обставин не є надмірним.
З урахуванням викладеного вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у ньому та просить його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносить на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Савранчук С.Л. в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та вказали, що ризики зазначені прокурором в клопотанні не обґрунтовані, всі докази в даному кримінальному провадженні зібрані. Обвинувачений ОСОБА_1 не має наміру впливати на свідків, тому необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід – домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 03.10.2021 року включно та який в подальшому ухвалою суду від 29.09.2021 року продовжено на шістдесят днів, а саме до 27 листопада 2021 року включно.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 178 КПК України, судом враховано, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, раніше судимий, зокрема за вчинення злочинів проти власності, востаннє 30.10.2015 року Апеляційним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 187 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, 26.06.2020 звільнений по відбуттю покарання, що дає підстави вважати, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а відтак, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, будучи судимим, та зважаючи на міру покарання, яка передбачена санкцією ч. 3 ст. 186 КК України, є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, може впливати на потерпілу та свідків, які ще не допитані по вказаному кримінальному провадженню, та одна з яких є особою похилого віку; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання захисника обвинуваченого адвоката Савранчука С.Л. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , особу обвинуваченого, вважаю за необхідне визначити заставу – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.
Застосовуючи до обвинуваченого поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований) чи перебуває, без дозволу суду або слідчого та прокурора, 3) повідомляти суд або слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками, 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу, а саме, що останній вчинив тяжкий злочин, не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, зокрема за вчинення злочинів проти власності та зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 331, 395 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів, а саме до 22 січня 2022 року включно.
Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами:
отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445.
Банк отримувача: ДКСУ м. Київ.
Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505,
призначення платежу: застава внесена за обвинуваченого ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12021121120000171, справа № 385/1126/21, Гайворонський районний суд Кіровоградської області.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань №14 м. Кропивницький.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань №14 м. Кропивницький негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти та повідомити письмово начальника Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Яневич Інну Вадимівну, яка звернулася з клопотанням, та суддю Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришака Антона Михайловича.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа установи виконання покарань № 14 м. Кропивницький у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме с. Казавчин, Голованівського району, Кіровоградської області, без дозволу суду або слідчого, прокурора;
3) повідомляти суд або слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 січня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику, та направити начальнику Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань (№ 14)» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя А. М. Гришак
Судове рішення № 101333933, Гайворонський районний суд Кіровоградської області було прийнято 24.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 385/1126/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: