Рішення № 101333814, 24.11.2021, Обухівський районний суд Київської області

Дата ухвалення
24.11.2021
Номер справи
372/4173/21
Номер документу
101333814
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 372/4173/21

Провадження № 2-а-47/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Бойко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови, в якому зазначив що постановою у справі про порушення митних правил № 1912/10000/20 від 03.06.2021, її визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13783,08 грн., Позивач вважає незаконним притягнення її до відповідальності за порушення, якого вона не вчиняла, а тому просить скасувати вказану постанову з підстав відсутності події та складу правопорушення.

Зі змісту постанови вбачається, що позивач, 05.08.2020 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Київ південний» Київської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення ТОВ «ЛО ЕНД МО» ОСОБА_1 , яка діє на підставі договору доручення від 30.07.2020 р. № 30-07/01 «Договір про надання послуг митного брокера», з метою випуску у вільний обіг товарів, було подано у електронному вигляді митну декларацію за № UA100480/2020/808339 з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів, для оформлення бувшого у використанні легкового автомобіля марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; модельний рік виготовлення - 2013.

З метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київською митницею Держмитслужби 18.11.2020 року направлено лист до ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД».

30.11.2020 року Київською митницею Держмитслужби отримано відповідь від ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД», де вказано, що фактичним роком виготовлення автомобіля марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 є 2012 рік.

Таким чином, при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу повинен застосовуватися акцизний податок з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 7 (фактичний календарний рік виготовлення 2012).

Позивач вважає, що в її діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а тому постанову відповідача про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки визначаючи рік випуску задекларованого автомобіля вона діяла добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про транспортний засіб та зменшення розміру митних платежів.

Позивач в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив, заяв, клопотань суду не надав.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач, діючи на підставі договору доручення від 30.07.2020 р. №30-07/01 «Договір про надання послуг митного брокера», з метою випуску у вільний обіг товарів, 05.08.2020 подала до відділу митного оформлення № 1 митного посту «Київ південний» Київської митниці Держмитслужби митну декларацію, якій присвоєно номер № UA100480/2020/808339 з прикріпленими до неї сканованим зображенням товаросупровідних документів, для оформлення для оформлення бувшого у використанні легкового автомобіля марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; модельний рік виготовлення - 2013

Із доданих до митної декларації № UA100480/2020/808339 від 05.08.2020 року документів, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу слідує, що календарним роком першої реєстраціє задекларованого автомобіля марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 , є - 2013 рік.

За результатами митного контролю і митного оформлення відповідач прийняв рішення про випуск вище зазначеного автомобіля у вільний обіг, що свідчить про наявність в поданих документах усіх необхідних відомостей.

Рішення відповідача про випуск вищезазначеного автомобіля у вільний обіг сторонами по справі не оспорювалося, і є чинним і на даний час. Саме, 2013 рік, як рік виготовлення вказаного автомобіля зазначений у цьому рішенні відповідача.

Правомірність дій позивача щодо зазначення року випуску автомобіля марки - марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 , на підставі поданих реєстраційних і технічних документів узгоджується із положенням Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 (далі Правила).

Згідно з положеннями пункту 7 Правил власних ТЗ або вповноважена особа, яка переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії відповідних документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Згідно пункту 8 Правил визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за якими визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробника ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №1425/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом із тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.

За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважається 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважається 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважається 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважається рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення 1 січня виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Саме на підставі, реєстраційних і технічних документів на ввезений нею автомобіль, позивач зазначив рік випуску ТЗ, як 2013 рік.

Щодо посилань відповідача на лист ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД», то він не може бути визнаний доказом, оскільки відповідачем не надано жодних доказів про те, що ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД» є офіційним дилером виробника FORD в Україні, за своїми видами діяльності уповноважена та має можливості (технічні, технологічні) визначати рік випуску автомобілів, в тому числі автомобіля зазначеного в матеріалах справи тощо.

Жодних даних про те, що ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД» має правові підстави визначати рік випуску автомобілів відповідачем не надано.

Із наведеного слідує, що встановити достовірність інформації, викладеної у листі ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД» від 30.11.2020, неможливо.

За приписами частини 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), тому лист ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД», з даними про те, що автомобіль марки FORD, модель MONDEO, номер кузова - НОМЕР_1 виготовлений - 2012 року, судом визнається недостовірним доказом.

Щодо можливості використання Позивачем даних ресурсу Інтернет, суд зазначає, що використання такої інформації, зокрема сайту BOSERAUTO.DE не може бути офіційним джерелом отримання достовірних даних. Тому Позивач не мав можливості використовувати отриману інформацію та посилатися на неї у офіційний документах.

Відповідно до частини 1 статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно частини другої цієї статті до процесуальних дій належать: складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії.

Позивача у справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 485 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами митного контролю і митного оформлення відповідач прийняв рішення про випуск вище зазначеного автомобіля у вільний обіг, що свідчить про наявність в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, документи не містять розбіжностей та ознак підробки.

Наведені обставини виключають у діях позивача ОСОБА_1 наявність будь-яких ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Статтею 485 Митного України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, зі змісту цієї норми закону вбачається висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

За приписами частини 1 статті 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачила її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, обов`язковою складовою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України є мета неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання винуватої особи досягти цієї мети.

Жодних процесуальних дій, визначених статтею 508 Митного кодексу України, щодо отримання доказів наявності у позивача мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання досягти цієї мети, відповідачем не проведено та до матеріалів провадження не долучено.

Тобто, наведені обставини свідчать про відсутність в діях позивача ознак і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Зважаючи на те, що моментом виявлення правопорушення є отримання Київською митницею Держмитслубти 30.11.2020 листа ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС Україна, ЛТД», яким надано інформацію про рік виготовлення автомобіля, шестимісячний строк накладення стягнення закінчився 30.05.2021, проте постанову у справі про порушення митних правил № 1912/10000/20, відносно ОСОБА_1 винесено 03.06.2021, тобто з пропуском встановленого ст.. 467 МК України строку.

Відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести законність та обґрунтованість винесення ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем митних правил.

Виявлення факту порушення митних правил, які відповідно до статті 485 Митного кодексу України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинно робитися виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.

Згідно зі статтею 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Притягнення до адміністративної відповідальності має здійснюватись у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення норм законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно із положеннями частини 1 статті 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачене статтею 485 Митного кодексу України, належним чином не доведений і не встановлений.

При цьому суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до вимог частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись статтями 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу про адміністративне судочинство, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 1912/10000/20 від 03.06.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 13783,08 грн.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43337359 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.11.2021.

Суддя: О.Б. Тиханський

Часті запитання

Який тип судового документу № 101333814 ?

Документ № 101333814 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 101333814 ?

Дата ухвалення - 24.11.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 101333814 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 101333814 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 101333814, Обухівський районний суд Київської області

Судове рішення № 101333814, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 24.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 101333814 відноситься до справи № 372/4173/21

Це рішення відноситься до справи № 372/4173/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 101333813
Наступний документ : 101333817