
Справа № 202/7616/20
Провадження № 2/202/866/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
свідка - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
І. Стислий виклад позиції представника позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернулася до суду з заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , яка є її донькою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дитини (онука). Заявлена вимога обґрунтована невиконанням відповідачем обов`язків матері відносно дитини, ведення аморального способу життя, зловживання алкоголем.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, у зв`язку із зайнятістю на роботі.
ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
У відповідності до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто відповідача.
11 серпня 2007 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , дівоче прізвище « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_9 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя ОСОБА_9 народився син - ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 - свідоцтво НОМЕР_4 .
21 травня 2010 року позивач вдруге зареєструвала шлюб, чоловіком зазначено ОСОБА_3 .
У відповідності до копії трудової книжки відповідача НОМЕР_5 , остання була звільнена з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України (появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння).
Згідно листа Виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради № 2345 від 25 листопада 2020 року Службою у справах дітей було з`ясовано, що ОСОБА_4 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того встановлено, що відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.184 КУпАП.
У відповідності до характеристики ОСОБА_5 , підписаної директором та класним керівником КЗО «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №3» ДОР, Грійб Д.В. характеризується позитивно. Мати хлопчика - ОСОБА_4 не приділяє уваги вихованню сина, не цікавиться навчанням, не відвідує батьківські збори. Вихованням дитини займається бабуся та її чоловік ОСОБА_11 , які створили сприятливі умови для навчання та розвитку дитини, завжди відвідують батьківські збори та приймають участь у громадському житті класу.
За змістом акту обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти ОСОБА_5 , складеного 13 жовтня 2020 року комісією КЗО «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №3» ДОР, дитина проживає разом з бабусею та її чоловіком. Мати дитини, тобто відповідач, разом з сином не проживає. Дитина забезпечена всім необхідним.
За змісту акту обстеження умов проживання, складеного 2 серпня 2021 року комісією Управління-служби у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району ДМР, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені всі умови для повноцінного виховання, навчання та розвитку.
Згідно висновку органу опіки піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району ДМР №5/5-274 від 8 жовтня 2021 року було зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1987 року народження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що дитина виросла при ньому, мати дитини зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, дитиною не цікавиться, матеріально не забезпечує.
ІІІ. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 - ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.
У той же час, ст. 164 СК України обумовлює підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» (від 07.12.2006), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27.11.1992 і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07.08.1996, п. 78.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, що відповідає положенням ст. 165 СК України.
З огляду на викладене, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини, суд враховуючи особу відповідача, яка покинула свою дитину, яка перебуває на утриманні та вихованні бабусі та дідуся, не вважаючи за необхідне надавати будь-яку матеріальну допомогу, допомогу у вихованні, навчанні, оздоровленні, без жодної на те поважної причини, як тяжка хвороба, інвалідність, тощо, яка, також, жодного разу не з`явилась до школи, що свідчить про повну байдужість до своєї дитини, відсутність будь-яких натяків на те, що відповідач реально розуміє та усвідомлює, що своєю безвідповідальною поведінкою, остання ставить під ризик психоемоційний стан дитини, її розвиток та майбутнє такої дитини, суд приходить до висновку, що на разі, існують достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини.
Обставин, які перешкоджали б відповідачці виконувати свої батьківські обов`язки судом не встановлено.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язків щодо утримання дитини.
Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України та ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ст. 181 СК України одним з способів виконання батьками обов`язку по утриманню дитини є стягнення аліментів.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Частинами 4 ст. 167 СК України передбачено, що якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 157, 164, СК України, ст. 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), третя особа: орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради (49023, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд.31, код ЄДРПОУ: 43938788) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 жовтня 2021 року.
Суддя Г.О. Кухтін
Судове рішення № 101332439, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/7616/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: