Рішення № 10132990, 24.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 р. Справа № 3/63 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Скло-Пак", вул. Данила Галицького, 1, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

про стягнення 70 136 грн. 64 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 07.06.10)

Від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № б/н від 07.06.10)

Від відповідача: Круп"як Л.Я. - представник, (довіреність № 294 від 07.06.10)

встановив:

підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Скло-Пак" 70 136 грн. 64 коп. заборгованості та 0,3 % пені.

Представник позивача в судовому засіданні, в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 70 136 грн. 64 коп. заборгованості та судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечень по суті заявлених позовних вимог не навів. При цьому, просить суд розстрочити виконання рішення суду на три місяці, посилаючись на скрутне фінансове становище на підприємстві.

Представник позивача не заперечує на предмет заявленого клопотання.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

10.11.06р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0000002, у відповідності до умов якого продавець зобов"зався передати покупцеві вироби з металу окремими партіями в кількості та за ціною, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід"ємною частиною цього договору, а покупець зобов"язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

Умовами договору передбачено, що покупець (відповідач) зобов"язався здійснити платіж за отриманий товар у вигляді попередньої оплати або провести повний розрахунок не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Складовою частиною цивільних правовідносин є цивільно-правові зобов"язання. Виконання цивільно-правового зобов"язання передбачає, зокрема, вчинення боржником певних дій відносно предмету зобов"язання - матеріальних благ (грошей), у зв"язку з передачею яких втановлюються зобов"язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов"язання, а саме: зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороняя відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Документальними доказами в у справі передбачено, що згідно умов договору, позивач передав відповідачу товар, про що свідчать акти здачі-приймання робіт та видаткові накладні на загальну суму 100 423 грн. 29 коп.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе договірні зобов"язання виконав неналежним чином, за отриманий товар не розрахувався, у зв"язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою (№ 01 від 01.11.09р.) погасити заборгованість. 10.12.09р. відповідач направив позивачу листа (№ 629), згідно якого зобов"язувався погасити заборгованість частинами до 28.02.10р., а саме: в грудні 2009 року - 33 000 грн., в січні 2010 року - 33 000 грн., в лютому 2010 року 34 136 грн. 64 коп., тобто протягом трьох календарних місяців.

Проте, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній в грудні 2009 року сплатив тільки частину заборгованості в сумі 30 000 грн. (що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 від 30.12.09р.), доказів сплати решти заборгованості в розмірі 70 136 грн. 64 коп. суду не подано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Заявлена позивачем повторна претензія № 2 від 01.03.10р. з вимогою погасити існуючу заборгованість залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Таким чином, на підставі норм чинного цивільного та господарського Кодексів, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Так, з огляду на викладене, на підставі укладеного договору, між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, в силу яких у позивача виникло право вимагати у відповідача кошти за отриманий ним товар, а у останнього - обов"язок його оплатити.

Про виконання позивачем обов"язку щодо поставки товару свідчать документальні докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про виконання обов"язку відповідачем щодо оплати за поставлений товар в сумі 70 136 грн. 64 коп. суду не подано.

За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 70 136 грн. 64 коп. заборгованості та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення на три місяці то беручи до уваги:

п. 6 ст. 83 ГПК України, відповідно до якої господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання;

доводи позивача по скрутне фінансове становище підприємства;

той факт, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення, -

суд вважає за правильне задовільнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення терміном на 3 (три) місяці в рівних частинах.

Судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 800 грн. (квитанція № 01/2010 від 11.05.10р.), відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Скло-Пак" про стягнення 70 136 грн. 64 коп. заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Скло-Пак", вул. Данила Галицького, 1, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (р/р 26003300330 в ОПРВ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код ЄДРПОУ 31021654, ІПН 3120216509101) на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Тернопіль, МФО 338879) - 70 136 (сімдесят тисяч сто тридцять шість) грн. 64 коп. заборгованості, 701 (сімсот одну) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 800 (вісімсот) грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Розстрочити виконання рішення суду терміном на 3 (три) місяці, здійснюючи стягнення щомісячно рівними частинами, з моменту набрання рішенням законної сили.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

рішення підписане 29.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 29.06.10