Вирок № 101329471, 24.11.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4671/20

Провадження № 1-кп/175/262/20

Вирок

Іменем України

24 листопада 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві - Нагорічній Р.М.

за участю сторін судового провадження:

прокурора - Несінова Ю.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Коваленка С.О.

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12021040440000024 та №12020045440000255 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Любимівка Дніпровського району Дніпропетровської області, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: 12.01.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 27.04.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано 1 місяць за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2016 до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі. 19.12.2019 року звільнений з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання; 07.12.2020 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 126-1 КК України, яким затверджено угоду про примирення і призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 02.11.2020 року близько 11:00 год., знаходився у приміщенні будинку АДРЕСА_1 за місцем я свого мешкання та сестри ОСОБА_2 , де у приміщенні кухні будинку на столі побачив мультиварку «Philips» (HD 4731) білого кольору, яка належить ОСОБА_2 . У цей час у ОСОБА_1 рантово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, визначивши предметом свого злочинного посягання вказану мультиварку.

Так, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв зі столу кухні мультиварку «Philips» (HD 4731) білого кольору, вартістю 2678 гривень 81 коп. Після чого, ОСОБА_1 , разом з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 2 678 гривень 81 коп.

Окрім того, ОСОБА_1 06.01.2021 року діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, яку в ході досудового розслідування встановити не вдалось, а відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, підійшли до будинку АДРЕСА_2 , де впевнившись у відсутності власників, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить за заповітом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 - законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, без згоди власника, перелізли через паркан зазначеного домоволодіння, пройшовши територією ділянки, підійшли до сараю, де застосувавши підручні засоби, зняли з петель вхідні металеві двері темного кольору, невеликого розміру 102см х 75 см. Далі, підійшов до вхідних дверей літнього душу, аналогічним способом останні зняли з петель вхідні металеві двері білого кольору, з елементами нальоту іржі, зігнутою ручкою, металевим шпінгалетом, розмір 205см х 66 см.

В подальшому з присадибної ділянки діставши 6 металевих прути, фігурно зварені (кожен розміром 80см х 1,5 см.) по два кожен.

Після чого ОСОБА_1 разом з невстановленою особою, яку в ході досудового розслідування встановити не вдалось та відносно якої виділено окреме кримінальне провадження, перенесли викрадене майно на сусідню ділянку за адресою : АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_1 .

В подальшому з метою доведення свого злочинного умислу, викрадене майно завантажили до автомобіля «Таврія» білого кольору зі знаком інвалідності (д.н.з. не встановлено) під керуванням вищевказаного невідомого та з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_5 (законний представник ОСОБА_3 ) майнову шкоду відповідно до висновку експерта № 269 від 22.01.2021 року на загальну суму 1 136 гривень 45 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальних актах. Він закінчив 9 класів потів отримав професію слюсара, вперше був судимий в 17 років за крадіжку. Він дійсно 02 листопада 2020 року перебував в будинку АДРЕСА_1 у своєї сестри ОСОБА_2 , і коли сестри не було вдома здійснив крадіжку мультіварки. Він її здав до ломбарду, тому як був безробітний і йому були потрібні гроші. 06.01.2021 року він вирішив здійснити крадіжку металевих дверей у сусідки, яка не проживає в будинку після смерті батьків. Він переліз через огорожу у виді паркану з сітки рабиця зайшов на територію будинку АДРЕСА_2 сусідки ОСОБА_3 , та зняв з петель літнього душу металеві двері.Та малі двері та 6 прутів з огорожі. В подальшому здав їх на металолом за 500 гривень, та дійсно перевіз крадені двері на автомобілі «Таврія», але водію він не казав що вони крадені. Просив суд суворо не карати, врахувати його щире каяття.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, та допитом потерпілої ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні пояснила суду, що обвинувачений є її рідним братом, який неодноразово судимий за крадіжки. Вона тривалий часпрацювала прибиральницею щоб купити мультиварку«Philips» за 2678 гривень . 02 листопада 2020 року вона приїхала у вечері з роботи і побачила, що мультиварки вдома не було, а тому звернулась до поліції. Наступного дня брат повернувся і повідомив, що крадіжку здійснив він, тому як йому потрібні гроші. На цей час она вибачила брата і просила суд призначити обвинуваченому покарання без позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлятиме. Щодо міри покарання поклались на розсуд суду.

Суд дійшов до висновку, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та за ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викрадені чужого майна (крадіжкі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до сховища.

Згідно з ч.1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_1 , суд також враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, що він раніше неодноразово судимий зокрема за умисні злочини проти власності, не став на шлях виправлення, вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким і тяжким, умисними, те, що вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільну характеристику за місцем мешкання.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про його схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення ним нових злочинів йому необхідно і доцільно призначити покарання в межах санкцій інкримінованих йому статтей у виді позбавлення волі за правилами ч.1 ст.70 КК України на чому в судових дебатах наполягав прокурор, оскільки саме таке покарання з ізоляцією від суспільства буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.

При цьому суд враховує вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

07 грудня 2020 року вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська за ст. 126-1 КК України затверджено угоду про примирення і призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

В той же час, відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутись до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку, а тому цей вирок від 07 грудня 2020 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська за ст. 126-1 постановлений на підставі угоди між ОСОБА_1 і потерпілою ОСОБА_8 слід виконувати самостійно.

У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, визнання вини.

У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судових експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 364, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Строк відбування покарання обчислювати згідно ухвали слідчого судді, тобто з 30 червня 2021 року.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року за ст. 126-1 КК України, яким затверджено угоду про примирення між ОСОБА_1 і потерпілою ОСОБА_8 і призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт - виконувати самостійно.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12021040440000024, а саме: металеві двері білого кольору, з елементами нальоту іржі, зігнутою ручкою; металеві двері темного кольору, з великою царапиною ближче до ручки 6 металевих прутів зеленого кольору фігурно зварені - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника ОСОБА_3 .

Речові докази по кримінальному провадженню №12020045440000255, а саме: мультиварку «Philips» (HD 4731) білого кольору, яка належить ОСОБА_2 - після набрання вироком законної сили залиши за належністю.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 150 гривень, призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи №3952 від 27 листопада 2020 року, судово-товарознавчої експертизи №269 від 22 січня 2021 року у розмірі 190 грн.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя С.О. Ребров