Ухвала суду № 101329388, 23.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 листопада 2021 року м. Київ № 640/20599/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін клопотання представника Громадської організації «Стоп Нелегал» про зміну порядку розгляду адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області

третя особа Громадська організація "Стоп Нелегал"

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач, КДКА Київської області) про визнання протиправним та скасування рішення від 25 вересня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 640/20599/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/15035/19 передано на розгляду головуючій судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

В подальшому представником Громадської організації "Стоп Нелегал" надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Розглянувши клопотання Громадської організації "Стоп Нелегал" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного

позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що дана справа не підпадає під категорію справ визначених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що третьою особою не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи в порядку загального провадження та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін третьою особою не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання третьої особи та розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо клопотання Громадської організації "Стоп Нелегал" про виклик свідків, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Так, третя особа клопоче про допит як свідка ОСОБА_1 , оскільки останній у позові заперечує факт наявності у нього сторінки у соціальній мережі Facebook та фактів розміщення дописів на сторінці ОСОБА_1, що на думку третьої особи спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, третя особа клопоче про виклик свідків ОСОБА_2 - голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, ОСОБА_3 - голову Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва - ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки зазначені особи бачили дописи на сторінці ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook, наявність яких слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 25 вересня 2019 року.

Так, за правилами частини третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Тож за правилами цієї норми при оцінці доказів, достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. За стандартом достатності, якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Стандарти доказування є важливим елементом принципу змагальності, який в адміністративному судочинстві урівноважується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Так, третьою особою не зазначено у клопотаннях, які саме обставини, за виключенням тих, що підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, що мають значення для справи, можуть повідомити вказані у клопотаннях про виклик свідків особи.

Суд наголошує, що предметом розгляду даної справи, серед іншого є правова оцінка належності та достовірності доказів, на підставі яких відповідачем установлено склад дисциплінарного проступку та, як наслідок, прийнято оскаржуване рішення.

Суд не вправі з власної ініціативи визначати підстави, в даному випадку, для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, які не були застосовані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. Керуючись статтями 12, 257, 72, 92, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотань представника Громадської організації "Стоп Нелегал" про зміну порядку розгляду справи та про допит свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко