Рішення № 101329136, 04.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Київ № 826/5366/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді колегії:

головуючої судді - Добрівської Н.А., судді - Кузьменко А.І., Маруліної Л.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Пхайло Ю.Л.,

від відповідача-1 - Жука Ю.О.,

від відповідача-2 - Щербини С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1. Кабінету Міністрів України, 2. Міністерства молоді та спорту Українипрозобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ або Уряд, відповідач-1), Міністерства молоді та спорту України (далі - Мінмолодьспорт, відповідач-2) з вимогами (з урахуванням остаточної редакції відповідно до заяви від 20.05.2020):

- зобов`язати Кабінет Міністрів України, у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, видати відповідне розпорядження, яким змінити розпорядження Кабінету Міністрів України №254-р від 06.04.2016, а саме датою звільнення вказати 14.03.2018;

- зобов`язати Міністерство молоді та спорту України, у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, видати відповідний наказ, яким змінити пункт чотири наказу Міністерства молоді та спорту України від 11.04.2016 №144-к/тр, а саме датою звільнення вказати 14.03.2018, відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

- стягнути з Міністерства молоді та спорту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 270380,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог (виходячи зі змісту заяви про уточнення позовних вимог, поданої у підготовчому засіданні 11.09.2018) позивач, посилаючись на судові рішення в адміністративних справах № 826/4802/14 та № 826/7019/16, які передували спірним правовідносинам, стверджує про те, що відповідно до наказу Мінмолодьспорту від 11.04.2016 № 144-к/тр датою його 11.04.2016. У відповідь на свою заяву від 26.05.2017 про видачу йому трудової книжки шляхом направлення на адресу, вказану у заяві, позивач отримав лист відповідача-2 у якому зазначається про можливість направлення трудової книжки тільки після прийняття Урядом відповідної постанови на виконання судових рішень у справі № 826/7019/16 і внесення належних записів до трудової книжки. У зв`язку з наведеним трудова книжка була надіслана відповідачем-2 лише 12.03.2018, а фактично отримана позивачем 14.03.2018, тобто тільки з моменту відповіді на заяву позивача пройшов майже рік, а позивач не мав змоги влаштуватися на роботу без трудової книжки. Жодних записів до трудової книжки, пов`язаних із затримкою видачі, відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції країни, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі по тексту - Інструкція №58), відповідачем-2 не внесено.

Наведені обставини, за твердженням позивача, вказують на порушення прав позивача, які мають бути відновлені у визначений у позовній заяві спосіб.

Заперечуючи проти заявлених позивачем вимог представник КМУ у відзиві на позовну заяву від 17.02.2018 просить у задоволенні позову відмовити повністю. Мотивуючи свою позицію представник вдіповідача-1 вказує, що з метою виконання рішень судів по справі № 826/7019/16 Кабінетом Міністрів України листами від 03.06.2017 № 4656/0/2-17 та від 13.06.2017 № 710/8.1/17 доручено Мінмолодьспорту подати пропозиції щодо забезпечення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 разом з проектом відповідного акта Уряду. В свою чергу, розпорядженням КМУ від 08.11.2017 № 785-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2016 № 254» на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 вважати ОСОБА_1 звільненого з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2016 № 254, таким, що звільнений за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Відтак, враховуючи зазначене, позивача не може бути звільнено з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з іншої дати, ніж та що зазначена в судових рішеннях по справі № 826/7019/16, а тому вимоги позивача зобов`язання внести до трудової книжки позивача новий запис день звільнення відповідно до пункту 4.1 Інструкція не підлягають задоволенню.

Також представник відповідача-1 у відзиві вказує на те, що роботодавець виплачує компенсацію за час вимушеного прогулу не у всіх випадках затримки видачі трудової книжки звільненому працівнику, а лише за наявності його вини у такій затримці. Однак, з огляду на те що, позивача повідомлено про необхідність отримання трудової книжки листом від 12.04.2016, але за трудовою книжкою Позивач не з`явився, заяву про згоду на пересилання трудової книжки не надіслав; на час протягом якого розглядалась адміністративна справа М 826/7019/16 за позовом ОСОБА_1 і протягом якого Позивач не звертався для отримання трудової книжки; на час необхідний для розроблення розпорядження Уряду на виконання рішення суду по справі № 826/7019/16, відсутні підстави вважати, що у діях відповідача 2 є наявність вини, щодо затримки видачі трудової книжки позивачу.

Відповідачем-2 - Мінмолодьспорт 18.05.20218 поданий відзиві на позовну заяву, в якому уповноважений представник просить у задоволенні позову відмовити, посилаючи на те, що після вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання судових рішень і внесення відповідних записів до трудової книжки, позивачу на його адресу направлено трудову книжку листом від 07.03.2018 № 1759/9. Згідно з вимогами чинного законодавства, Мінмолодьспорт станом на день надходження заяви позивача від 26.05.2017 про надіслання трудової книжки, не могло видати відповідний наказ про внесення змін на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, так як таке розпорядження не було прийняте, а також внести відповідні записи до трудової книжки. Вимоги позивача про видачу наказу та внесення до трудової книжки запису про новий день звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки з 11.04.2016 є незаконними та необґрунтованими, оскільки рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 17.05.2017, щодо дати звільнення, а позивач звернувся тільки 26.05.2017 з заявою про направлення поштою трудової книжки, а до того часу ігнорував листи Мінмолодьспорту про отримання трудової книжки. При цьому, позивач у лютому та березні 2016 року фактично не працював, заробітна плата, йому не нараховувалась, так як вважався звільненим відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 254-р та наказу Мінмолодьспорту від 11.04.2016 № 144к/тр, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/7019/16 про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України, Мінмолодьспорту набрала законної сили 17.05.2017, у зв`язку з чим заробітну плату за лютий 2016 та березень 2016 позивач не отримував.

У своїх додаткових поясненнях, поданих 24.06.2020 у зв`язку із надходженням від позивача заяви про уточнення позовних вимог від 20.05.2020, представник відповідача-2 зазначає, що з метою виконання постанови Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 826/70199/16, розпорядженням Уряду від 26.06.2019 № 453-р були внесені зміни до розпорядження КМУ від 06.04.2016 № 254, відповідно до якого ОСОБА_3 звільнено з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), 07.04.2016. Мінмолодьспортом було видано наказ від 03.07.2019 № 300-к/тр «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 453», відповідного до якого ОСОБА_1 вважається звільненим з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з підстав, передбачених Законам України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), 07.04.2016. При цьому, Мінмолодьспорту не вносив зміни до пункту 4 наказу від 11.04.2016 № 144-к/тр в частині дати звільнення позивача, оскільки наказ приймався на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 254-р, який діє до прийняття нового наказу. З метою виконання постанови Верховного Суду від 05.06.2019 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до Мінмолодьспорту 24.06.2019 звернувся із заявою ОСОБА_1 , в якій просив перерахувати кошти на розрахунковий рахунок. Згідно платіжного доручення від 25.06.2019 № 426, 27.06.2019 відповідачем-2 були перераховані кошти у розмірі 280661,64 грн на зазначений розрахунковий рахунок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2018 суддею Васильченко І.П. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

07.06.2018 судом постановлена ухвала про витребування у Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС України у м. Києві інформації відносно доходів ОСОБА_1 за період з 11.04.2016.

На виконання вимоги суду ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 11.07.2018 направила витребувану інформацію.

Ухвалою суду від 11.09.2018 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на іншу дату.

15.11.2018 судом постановлена ухвала, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 20.03.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №8265366/18 до розгляду Верховним Судом справи №826/7019/16 (провадження № К/9901/21632/18, К/9901/21626/18).

За результатами клопотання від представника позивача, судом 23.10.2019 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі № 826/5366/18.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл №282 від 15.09.2020 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/5366/18 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою від 22.07.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №826/5366/18 і призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження і визначено дату підготовчого засідання.

06.10.2021 судом постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, стверджуючи про те, що протиправна бездіяльність відповідача-1 щодо невидачі трудової книжки обраховується з 07.04.2016, з огляду на висновки Верховного Суду у справі №826/7019/16.

Представники відповідачів проти позову заперечили і просили відмовити у їх задоволенні.

На підставі частини першої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.11.2021 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 Указом Президента України №208/2013 від 15.04.2013 та наказом Міністерства молоді та спорту України від 18.04.2013 №4-к/тр призначений на посаду заступника Міністра молоді та спорту України - керівником апарату.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №192-р від 12.03.2014 позивача звільнено з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням.

Наказом Міністерства молоді та спорту України №69-к/тр від 14.03.2014 «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України №192-р від 12.03.2014» позивача звільнено з вказаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України на підставі поданої ним 14.03.2014 заяви.

Не погоджуючись із вказаними розпорядженням і наказом ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 у справі №826/4802/14 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними розпорядження і наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.12.2015 скасовано та ухвалено нову, якою скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані розпорядження Кабінету Міністрів України №192-р від 12 березня 2014 року та наказ Міністерства молоді та спорту України від 14 березня 2014 року №69-к/тр. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з 15 березня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 виправлено описку у резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 шляхом зазначення дати поновлення ОСОБА_1 на посаді « 14 березня 2014 року».

Постанова суду апеляційної інстанції від 29.03.2016 у справі №826/4802/14 постановою Верховного Суду від 14.11.2018 залишена без змін.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 06.04.2016 №253-р про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з 14.03.2015.

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №254-р ОСОБА_1 звільнено з посади з підстав передбачених Законом України «Про очищення влади» з 22.10.2014.

Наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.04.2016 №144-к/тр «Про оголошення розпоряджень Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №253-р та 254-р» позивача звільнено з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з 22.10.2014.

Не погоджуючись із розпорядженням від 06.04.2016 №254-р та наказом від 11.04.2016 ОСОБА_1 оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі №826/7019/16 вимоги позивача задоволено частково; змінено розпорядження Кабінету Міністрів України №254-р від 06.04.2016 виклавши його у такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016»; змінено пункт чотири наказу Міністерства молоді та спорту України від 11.04.2016 №144-к/тр виклавши його у такій редакції: «вважати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника Міністра молоді та спорту - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016»; стягнуто з Міністерства молоді та спорту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 15.03.2014 по 29.03.2016 в сумі 280661,64 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 в частині стягнення з Міністерства молоді та спорту України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період вимушеного прогулу скасовано; адміністративний позов у цій частині залишено без розгляду. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №826/7019/16:

- постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 в частині, якою: змінено розпорядження Кабінету Міністрів України № 254-р від 06.04.2016 та викладено його в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016»; змінено пункт 4 наказу Міністерства молоді та спорту України від 11 квітня 2016 року № 144-к/тр і викладено його в такій редакції: «вважати ОСОБА_1 звільненим з посади заступника Міністра молоді та спорту - керівника апарату за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 11.04.2016» (пункти 2 і 3 резолютивної частини постанови суду), та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, якою постанову суду першої інстанції у цій частині залишено без змін - скасовано;

- ухвалено в цій частині нове рішення, яким: відмовлено у задоволенні позовних вимог; змінено розпорядження Кабінету Міністрів України № 254-р від 06.04.2016 та пункт 4 наказу Міністерства молоді та спорту України від 11.04.2016 № 144-к/тр в частині дати, з якої звільнено ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 Кодексу законів про працю України), зазначивши такою датою 07.04.2016;

- ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати і залишити в силі в цій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017.

При цьому, згідно наявних у матеріалах справи доказів, Мінмолодьспорт 12.04.2016 направило позивачу лист за №3394/8, яким у відповідь на заяви позивача про звільнення з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням від 31.03.2016 та від 06.04.2016, що надійшли до Міністерства 07.04.2016 та зареєстровані за №Г-142/16 та № Г-143/16 повідомило про необхідність особисто отримати свою трудову книжку у відділі кадрового забезпечення управління роботи з персоналом у робочі дні або повідомити (письмово на адресу Мінмолодьспорту) про згоду на пересилання трудової книжки поштою із зазначенням поштової адреси.

З часу набрання законної сили рішень у справі № 826/4802/14 позивач особисто для отримання трудової книжки до відділу кадрового забезпечення не з`явився, а 26.05.2017, після набрання законної сили рішенням у справі №826/7019/16 направив заяву до Міністерства з проханням надіслати цінним поштовим відправленням на зазначену у листі адресу трудову книжку «з наявністю відповідних записів про роботу на посаді заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату з урахуванням постановлених рішень».

Мінмолодьспорт листом від 26.06.2017 за № Г-319/17/9.1 у відповідь на заяву позивача від 26.05.2017 повідомило останнього про те, що з метою забезпечення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 розроблено та направлено до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 254». З прийняттям відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України будуть внесені записи до трудової книжки, яку буде направлено на зазначену в заяві позивача адресу згідно з діючим законодавством.

Супровідним листом від 07.03.2018 за №1759/9 Мінмолодьспорт направило на вказану позивачем адресу трудову книжку, яка отримана останнім 12.03.2018, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стверджуючи про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо вчасного вручення позивачу трудової книжки (з дати, визначеної Верховним Судом у справі № 826/7019/16 - 07.04.2016), ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Колегія, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 КЗпП України (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За приписами пункту 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі по тексту - Інструкція №58; у редакції на час виникнення спірних правовідносин), власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції №58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Як свідчать матеріали справи, звільнення позивача з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату за власним бажанням на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №192-р від 12.03.2014 та наказу Міністерства молоді та спорту України №69-к/тр від 14.03.2014 було оскаржено ОСОБА_1 у судовому порядку (справа №826/4802/14).

Після набрання чинності рішенням суду у справі №826/4802/14, Урядом 06.04.2016 видано розпорядження № 253-р «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату» на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 з урахуванням ухвали апеляційного суду про виправлення описки від 05.04.2016.

Разом з тим, Кабінетом Міністрів України 06.04.2016 видано розпорядження № 254-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра молоді та спорту України - керівника апарату», а Мінмолодьспорт 11.04.2016 виданий наказ № 144-к/тр «Про оголошення розпоряджень Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №№ 253-р та 254-р».

Вказаними актами позивача було поновлено на відповідній посаді з 14.03.2014 та звільнено із зазначеної посади з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України).

На виконання вимог статті 47 КЗпП України та пункту 4.1. Інструкції №58 з урахуванням пункту 4.2 цієї ж Інструкції ОСОБА_1 повідомлено про можливість отримання трудової книжки. Однак, як свідчать матеріали справи позивач своїм правом особисто отримати трудову книжку не скористався.

При цьому, розпорядження КМУ від 06.04.2016 № 254-р та наказ Мінмолодьспорту 11.04.2016 № 144-к/тр також оскаржив у судовому провадженні (справа № 826/7019/16).

Судове рішення у справі № 826/7019/16 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017) набрало законної сили 17.05.2017.

Позивач звернувся до Мінмолодьспорт із заявою про направлення йому трудової книжки 26.05.2017.

Однак, як повідомив відповіач-2 у листі №Г-319/17/9.1 від 26.06.2017, на час звернення позивача з метою забезпечення і виконання судових рішень у справі № 826/7019/16 було розроблено та направлено до Уряду проект розпорядження Кабінету Міністрів України про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 254».

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковою для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 298 затверджено Порядок розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 15 даного Порядку, на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи.

При цьому, згідно пункту 4.1.Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, на час звернення позивача із заявою про направлення йому трудової книжки існували об`єктивні обставини, що перешкоджали негайному направленню відовідачем-2 трудової книжки ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю видання Урядом розпорядження про внесення відповідних змін щодо дати звільнення позивача, а у подальшому і відповідного наказу Мінмолодьспорт та внесення цих даних до трудової книжки.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від19.11.2020 у справі № 640/20012/18, визначена частиною п`ятою статті 235 КЗпП України, за затримку видачі трудової книжки, настає лише у випадку наявності вини роботодавця.

Вини роботодавця у затримці видачі (направленні) трудової книжки позивачу судом у спірних правовідносинах не встановлено.

При цьому судом наголошується, що обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику трудову книжку кореспондується з поведінкою працівника, яка має бути направлена на отримання трудової книжки.

Водночас, після направлення на адресу позивача листа від 12.04.2016 про можливість отримання трудової книжки, останній особисто до відділу кадрового забезпечення не звертався, а заяву про направлення трудової книжки на його адресу звернувся тільки 26.05.2017 і не зміг отримати її поштою у зв`язку з необхідністю внесення відповідачами відповідних змін до розпорядження і наказу щодо дати звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 2 цього Кодексу встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень довели правомірність своїх дій. В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б вказували на протиправність поведінки відповідачів.

Оскільки колегія суддів не встановила вини у діях відповідачів відносно дати видачі трудової книжки позивачу, підстав для зобов`язання Кабінету Міністрів України видати розпорядження, яким змінити розпорядження Уряду №254-р від 06.04.2016, а саме датою звільнення вказати 14.03.2018, у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, а також для зобов`язання Міністерства молоді та спорту України видати відповідний наказ, яким змінити пункт чотири наказу від 11.04.2016 №144-к/тр, а саме датою звільнення вказати 14.03.2018, у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, як і для стягнення з Мінмолодьспорту на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 270380,40 грн, - судом виявлено.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства молоді та спорту України про зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Головуюча суддя: Н.А. ДобрівськаСудді: А.І. Кузьменко Л.О. Маруліна